Доступність посилання

ТОП новини

Війна і банні віники – Шахіда Якуб про окупований Донбас


«Куди прилетіло минулої ночі?» – запитували у жителів Донбасу
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:55 0:00

«Куди прилетіло минулої ночі?» – запитували у жителів Донбасу

«Я їду, обстрілюється дорога, стоїть машина «Жигулі», а нагорі – віники банні продають. І я не розумію, що відбувається»

Спеціальний кореспондент спільного телепроекту Радіо Свобода і Голосу Америки «Настоящее время» Шахіда Якуб повернулася з тимчасово окупованої території у Донецькій області. Витяги з її «Дорожнього щоденника» вже опубліковані на сайті телепроекту. А в ефірі програми «Свобода сьогодні» журналістка розповіла деякі подробиці, адже нечасто українським журналістам вдається потрапити на ту територію, де побувала Шахіда.

– Чи Вам вдалося говорити з різними людьми, чи тільки з тими, які підтримують так звану «ДНР»?

– Не можна говорити, що вони підтримують. «Підтримують» – це надто сильно сказано. Вони – люди, які живуть у стані війни. Війну вони сприймають так: є «ДНР» і є Україна. Коли їх запитують, хто вас обстрілює, вони абсолютно впевнені, що це Україна. Розмова у них така: «За що вони нас так б’ють? Ми теж громадяни України» і все таке. Коли у них питаю, звідки вони знають, що це Україна їх б’є, вони кажуть: «Ну навіщо ж «деенерівцям» нас обстрілювати, самих себе?!». В принципі, логічно…

Шахіда Якуб
Шахіда Якуб

Я ж не знаю, де стоять позиції «ДНР». Сама особисто бачила, коли в житлових кварталах, у дворах стоять їхні позиції. Те ж саме бачила і з боку української армії, наприклад, у Пісках, прямо серед будинків. Тактика одна й та ж і у тієї, і в іншої сторони. Тому тут не зрозумієш, хто кого обстрілює і з якого боку, вірно? Я розумію, що ці люди залишилися посеред двох протиборчих сторін, які, в основному, обстрілюють гранатометами, мінометами, ну а потім йдуть «смерчі» в хід. До вуличних боїв ця справа не дійшла, тільки у Вуглегорську. А так вони перекидаються, а між ними – люди, які повинні самі про себе дбати. Цим людям вже все одно – чи це Україна, чи це «ДНР». Вони хочуть, щоб їх залишили в спокої, дали світло, електрику, воду. Води в деяких районах немає тижнями. І щоб іноді поспати, щоб вікна не трясло.

– Ви були також і в Донецьку. Там немає українського телебачення і радіо, але є інтернет. Чи, на Вашу думку, там користуються люди інформацією з інтернету з різних джерел? Чи тільки з «одного» боку?

Бідність моторошна, безвихідь повна, ніхто ніде зарплати не отримує

– Про який інтернет ми можемо говорити, якщо вирубується електрика?! Тут би мобільний телефон зарядити, і то добре, вірно? Те ж саме і з телебаченням. По супутнику можна ловити українські канали. У себе в готелі я зловила український канал.

– А який?

– «Перший національний». Звичайно, є телебачення у «ДНР», канал «Новоросія», в «Оплоту» є своє телебачення. Там показують зведення з фронту, брифінги офіційних осіб. Мені, як журналісту, вони були дуже корисні, тому що йде розкладка того, скільки прибуло і скільки померло. Все це люди, звичайно, бачать. Йде велика пропаганда з гаслами: «Ми захистимо Донбас», «Здавайте кров» і закликами йти в добровольці.

– Місцева пропаганда, так?

– Місцева, «днрівська». Бачила, як на добровольчих пунктах стояли хлопці і хотіли записатися, їх ніхто туди не жене. Коли я запитала у дорослих жінок, чому так багато добровольців, вони мені відповіли, що мізки хлопцям промили, ось вони там і стоять добровольцями. Мабуть їм ще там щось доплачують, бо така бідність моторошна, безвихідь повна, ніхто ніде зарплати не отримує, жити нема на що, то в цьому якийсь фінансовий елемент присутній, щоб хоча б прогодуватись.

– Ось (у середу) під обстріл потрапила міська лікарня в Донецьку. Різні повідомлення про кількість загиблих – місцеві джерела (проросійські сепаратисти) кажуть про 15 загиблих, французька агенція АФП говорить про трьох загиблих, але на місці відразу покладають відповідальність на Нацгвардію. Що б не сталося – такою є перша реакція. Як можна переконати цих людей у тому, що це не так? Якими способами?

– Ніяк ти їх не переконаєш, достукатися до їхніх розумів дуже складно, бо будь-яка людина, якби тверезо подивилася на ситуацію, зрозуміла б: якщо з боку «ДНР» ідуть повномасштабні наступи по всіх українських позиціях, то, напевно, у них і техніка краще, і вишкіл кращий, і дисципліна в армії.

– І звідки ця техніка приходить!

– Це вже інше питання. Тобто, якщо українська армія не може перемогти «армію «ДНР», то, напевно, снарядів у них таких немає. Це ж логічно, але люди в такому стані, що вони відключають логічне мислення, для них «Україна – велика країна, а ми ось маленька «ДНР», яка сама себе захищає».

Мені було дуже боляче за тих людей, яких бачила, в цих селах. Взагалі не розумію, як вони там виживають без нічого: води, їжі, світла немає

Не знаю, що робити в цій ситуації. Мені було дуже боляче за тих людей, яких бачила, в цих селах, абсолютно Богом забутих. Взагалі не розумію, як вони там виживають без нічого: води, їжі, світла немає, але вони там ще живуть!.. У якийсь момент, я їду, обстрілюється дорога, стоїть машина «Жигулі», а нагорі – віники банні продають. І я не розумію, що відбувається.

– Ви добирались на цю тимчасово окуповану територію довгим шляхом – спочатку до Києва, потім до Краматорська. У Києві у Вас було таке відчуття, що люди, які там живуть, що вони знають, що відбувається на сході країни? Чи вони усвідомлюють це?

У мене було таке враження, що промивка мізків йде з обох сторін
Кожна зі сторін порівнює ситуацію з палестино-ізраїльським конфліктом і кожна вважає себе Ізраїлем

– Ні. У мене було таке враження, що промивка мізків йде з обох сторін. Це дуже сюрреальна картина. Приїжджаєш до Києва: вогні горять, ресторани працюють, народ якось живе. Потім починаєш говорити, що я, наприклад, їду в Донецьк, і всі відразу: тебе ж там уб’ють, там сепаратисти, вони всі звірі. У всіх людей, таке відчуття, що там живуть якісь нелюди. Мені кажуть, що я такий герой, що не боюся. Але там теж живуть люди, просто люди. І вони, можливо, і не підтримують тих сепаратистів, але вони зараз там живуть і не всі вони сепаратисти. Вони там живуть під контролем цих «деенерівців», і що їм робити? Теж саме там говорять про Київ, що тут одні фашисти і бандерівці, які всіх уб’ють, у крайньому випадку – «укропи». З двох сторін йде такий лексикон.

Отримую, значить, цю перепустку, щоб в’їхати в Донецьк – сидять хлопці з Міноборони. Я кажу, слухайте, навіщо ви оце зараз зробили (з перепустками), знову людям життя ускладнили. «А що? Палестинці можуть їздити в Ізраїль? Не можуть! А ви чого хочете? У нас тут терористи, диверсійні акції і все таке». Добре, тільки я не розумію, хто тут Ізраїль, а хто тут Палестина? Закрили тему.

Стою в так званому «Міністерстві охорони здоров’я» так званої «Донецької народної республіки», ми про щось там розмовляємо, і мені кажуть: «Ну ви розумієте, це ж як Палестина та Ізраїль».

– Ті ж приклади.

– Я кажу: «Так, а ви – хто? Палестина чи Ізраїль?» «Звичайно, Ізраїль», – каже він. Тобто і та сторона себе Ізраїлем вважає, і ця себе Ізраїлем вважає. Повна нісенітниця! Ось просто співставлення прекрасне: там сепаратисти, а тут фашисти, взагалі нелюди. І думаєш собі, Боже, коли ж ви почнете розмовляти і якою мовою будете розмовляти? Але з якогось моменту треба розмовляти.

Репортаж Шахіди Якуб із Авдіївки
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:52 0:00
  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG