Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 17:01

Міграційна служба України відмовляє у статусі біженця російському опозиціонеру


Акція на Болотній площі, 6 травня 2014 року

Акція на Болотній площі, 6 травня 2014 року

Відмову у наданні статусу біженця оскаржує в українському суді російський активіст Олексій Вєтров. Виїхати з Росії він був змушений у травні минулого року: у рідній країні Вєтрова оголосили у розшук – як він підозрює, за участь в антиурядових акціях протесту. Суд у Вінницькій області, де нині живе російський активіст, залишив рішення міграційної служби чинним. Він, однак, каже: оскаржуватиме його й надалі, бо обрав Україну для життя свідомо.

«Переїхав до перспективної країни» – цими словами у життєписі Олексія Вєтрова у «Фейсбуці» позначений травень 2014 року. Саме тоді російський активіст із Нижнього Новгорода переїхав в Україну. У Росії його оголосили у розшук. За що конкретно, Олексій Вєтров не знає: йому вдалося виїхати з країни відразу після того, як дізнався про переслідування.

Розповідає, що регулярно брав участь в акціях протесту як у Нижньому Новгороді, так і в Москві. На думку Олексія Вєтрова, у розшук його оголосили після участі в акціях протесту у Москві у лютому минулого року:

Кінець лютого, у Москві були протести, спричинені, перш за все, «Болотною справою». Окрім того, там звучала й українська тема, адже це було якраз після розстрілів на Майдані. Ми про це також відкрито заявляли

«Кінець лютого, у Москві були протести, спричинені, перш за все, «Болотною справою», тобто суди щодо протестів ще за 2012 рік. Окрім того, там звучала й українська тема, адже це було якраз після розстрілів на Майдані. Ми про це також відкрито заявляли», – згадує він.

Процедура складна і тривала

Однак після 5 місяців розгляду Державна міграційна служба України у статусі біженця Олексію Вєтрову відмовила. Речник відомства Сергій Гунько пояснив Радіо Свобода, що не може коментувати рішення по справах, бо це – конфіденційна інформація. Водночас він наголосив, що рішення щодо тієї чи іншої заявки на отримання статусу біженця міграційна служба ухвалює після детального аналізу справи.

У процесі проводяться інтервʼю, вивчаються всі докази, всі обставини. За результатами комплексного вивчення справи ухвалюють рішення

«Є процедура. Ми керуємося виключно конвенцією 51-го року (Конвенцією ООН про статус біженців – ред.) і українським законодавством – законом про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, – пояснює представник відомства. – Процедура досить складна і тривала. У процесі проводяться інтервʼю, вивчаються всі докази, всі обставини. За результатами комплексного вивчення справи ухвалюють рішення».

Рішення міграційного відомства Олексій Вєтров тепер оскаржує у суді. Одна з інстанцій, Окружний адмінсуд Вінницької області, вже залишив відмову у наданні статусу біженця у силі. Як розповідає сам активіст, був здивований тим, що представник міграційної службі у суді використав як один із аргументів для відмови ті протоколи російської поліції, які Олексій Вєтров надав для підтвердження порушення прав людини у Росії. «Вони так цікаво намагалися подати це у суді, ніби я – хуліган», – розповідає активіст.

Право залишитися у безпеці

Ми не вимагаємо для себе якихось соціальних послуг від держави Україна. Питання – винятково у документальній площині. Якщо є право залишитися на території у безпеці – далі ми вже самі вирішимо свої проблеми

Олексій Вєтров зазначає: і далі добиватиметься можливості легально жити і працювати в Україні. Водночас, на думку активіста, його випадок – не поодинокий: каже, що отримати статус біженця в Україні росіянам і далі складно. «Ми не вимагаємо для себе якихось соціальних послуг від держави Україна. Питання – винятково у документальній площині. Якщо є право залишитися на території у безпеці – далі ми вже самі вирішимо свої проблеми», – наголошує він.

За даними Державної міграційної служби, усього 105 осіб отримали торік статус біженця в Україні. Скільки з цієї кількості громадян Росії, у відомстві не уточнили.

Правозахисник Максим Буткевич пояснює: система надання притулку в Україні залишається складною, і справа не у законодавстві, а в загальній орієнтації міграційної політики України. Ця система, каже правозахисник, орієнтована радше на ненадання статусу біженця.

Відмова розглядається як правило, а не як виняток. А вже відмову можна оскаржувати в судових інстанціях

«Відмова розглядається як правило, а не як виняток. А вже відмову можна оскаржувати в судових інстанціях», – каже він.

Олексій Вєтров розповідає: обрав Україну не випадково. Тут, каже, відбувся Євромайдан, і країна, на його думку, стала на шлях демократії – те, чого, за словами активіста, не вдалося добитися у Росії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG