Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:27

Конференція у Мюнхені. Європа наразі не готова постачати зброю Україні?


Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйєн та Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг під час конференції з питань безпеки в Мюнхені. 6 лютого 2015 року

Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйєн та Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг під час конференції з питань безпеки в Мюнхені. 6 лютого 2015 року

«Чи ми готові надати стільки зброї Україні, щоб вона перемогла інший бік?» – міністр оборони Німеччини

Мюнхен – У перший день конференції з питань безпеки в Мюнхені її сайт зазнав кібер-нападу і організатори сказали, що потребують принаймні годину щоб його полагодити... Оголошення було зроблено невдовзі після того, як відбулася дискусія щодо «гібридних воєн», однією зі складових яких і є кібервійни. Але найбільше увагу викликало обговорення теми поставки озброєнь Україні Заходом, і тут домінувала думка, що такі поставки наразі не допоможуть врегулюванню конфлікту на Донбасі.

Вольфганг Ішингер

Вольфганг Ішингер

Напередодні мюнхенської конференції тон в темі поставок зброї Україні задав голова конференції посол Вольфганг Ішингер, який у статті в газеті Financial Times прямо закликав пообіцяти зброю Україні, інакше насильство на її Сході триватиме й надалі.

Його логіка: непостачання зброї Києву не змогло покласти край насильству і не сприяло врегулюванню конфлікту. П’ять місяців після підписання Мінських мирних домовленостей, а війна й далі триває, а останнім часом навіть загострилась.

«Захід виключив військовий варіант у той час, як сепаратисти у Східній Україні і Москва напирають саме на ньому», – написав голова Мюнхенської конференції, додавши, що поставки зброї – навіть серйозна обіцянка їх здійснити – змінили би баланс, змусили б Росію задуматись і натиснули б на неї, аби змусити до реальної реалізації Мінських мирних угод.

Європа ж наразі не готова прислухатись до цих аргументів, які також лунати в унісон із дискусією по інший бік Атлантики, де останнім часом виробляється консенсус щодо все ж серйозного розгляду питання про постачання зброї Україні – не наступальної, а оборонного характеру.

Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйєн

Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйєн

Під час виступу міністра оборони Німеччини Урсули фон дер Ляйєн її запитали: а чому Берлін поставив зброю іракським курдам, які протистоять «Ісламській державі», але водночас виступає проти постачання зброї Україні?

Чи ми готові надати стільки зброї Україні, щоб вона перемогла інший бік?

«Ми сказали «так» Іраку, а Україні сказали «ні», бо в Україні є місце для діалогу, важкого діалогу, але є. І є кімната, де всі сидять за столом переговорів, – сказала Ляйєн. – Чи ми готові надати стільки зброї Україні, щоб вона перемогла інший бік?» – зазначила Урсула фон дер Ляйєн.

«Питання тут не в тому, чи постачати зброю чи ні. Тут питання фундаментальне: чи в 21-му столітті високорозвинуті країни вирішують конфлікти з допомогою зброї, чи за столом переговорів?» – додала глава німецького оборонного відомства.

Генсекретар НАТО Йєнс Столтенберг

Генсекретар НАТО Йєнс Столтенберг

Генсекретаря НАТО Йєнса Столтенберга прямо запитали: чому НАТО ще не поставило зброю Києву? Чому взагалі в Альянсі не хоче навіть обговорюють таку можливість?

«НАТО не готове постачати зброю, бо ми її не маємо. Це питання до кожного окремого члена НАТО», – відповів Столтенберг.

Треба зазначити, що деякі європейські члени Альянсу – скажімо, Литва чи Хорватія – заявляли раніше про готовність постачати зброю Україні.

Але раніше багато українських представників і військових експертів говорили, що Києву потрібні не звичайні важкі озброєння – цього в Україні багато й так, а високоточна зброя, радари, пристрої для глушіння зв’язку противника, безпілотники, розвідувальна супутникова інформація тощо. Навіть тепла термобілизна для вояків і спеціальне взуття для них – це важливіше за танки, які Україна й сама виробляє на світовому рівні.

Відтак, наразі невідомо, чи дискусії про поставки зброї справді можуть змінити ситуацію реально, чи навіть сама серйозна можливість поставок і пошук політичного консенсусу може змусити Росію реально задуматись про припинення поставок власної зброї сепаратистам.

Захід і Росія

На конференції також багато говорять про те, як вибудовувати Заходові свої відносини з Росією, яка поламала всю систему безпеки на континенті після завершення Холодної війни, анексувавши спочатку Кримській півострів, а потім спровокувавши конфлікт на українському Сході.

Ніхто не змушував Росію анексувати Крим і дестабілізувати Україну

«НАТО не хоче конфлікту з Росією – навпаки, з кінця Холодної війни ми безупинно намагалися побудувати конструктивні відносини. Наша мета – залучити Росію, а не ізолювати її... Але співпраця має спиратися на правила, на повагу до кордонів... Ніхто не змушував Росію анексувати Крим і дестабілізувати Україну», – сказав Столтенберг у Мюнхені.

Багато промовців говорили про дієвість санкцій ЄС та США проти Росії за її агресивну політику в Україні. З тону висловлювань зрозуміло, що допоки Мінські мирні угоди не стануть реальністю і допоки останній російський вояк і танк не вийдуть із України, ні про яке скасування – чи навіть послаблення – санкцій мова не йтиме.

Генсекретар НАТО з дуже великою стурбованістю говорив в Мюнхені про загострення ситуації на Донбасі і активізацію, яку розгорнули бойовики на кількох напрямках останнім часом.

«Ми всі знаємо, що сепаратисти просунулись далеко за ту попередню лінію розмежування позицій. Вони також отримали дуже значні і збільшені поставки озброєнь останніми тижнями. Це дало їм змогу здійснити нові наступи, і ми бачили інтенсивніші бої уздовж усієї попередньої лінії розмежування. Це підкреслює, наскільки серйозною та критичною є ситуація в Україні», – сказав Йєнс Столтенберг.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG