Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 17:13

Україна вичерпала більшість аграрних квот ЄС за перші кілька місяців – експерт


©Shutterstock

©Shutterstock

Важливо провести уніфікацію зі стандартами ЄС та розширити квоти

Українським фермерам потрібен доступ до інвестицій та спроможність держави виборювати для них відкриття нових ринків, а з рештою проблем вони практично впоралися самі, говорить керівник аналітичного відділу консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. З моменту відкриття європейського ринку для української продукції, Україна відразу показала себе потужним постачальником, готовим нарощувати експорт продукції, незважаючи на екстремально важкі умови всередині країни та відсутність кредитів.

Марія Колесник

Марія Колесник

Європейський союз надає преференцію саме українському зерну, і останніми тижнями лунали заяви, що саме українське зерно виграло заявки на постачання до країн ЄС

– По деяких секторах і деяких позиціях європейська квота була вибрана буквально за декілька місяців. По деяких позиціях, де в Україні є проблема з переходом на європейські стандарти і отриманням дозволу на постачання своєї продукції, ця квота не вибрана і по сьогодні. Ми очікуємо, що європейська сторона до травня ухвалить рішення, що всі ці місії, які приїжджали до України і перевіряли наші підприємства, дадуть позитивну відповідь, і ми зможемо постачати також і молочну продукцію.

Що стосується таких секторів, як м’ясна продукція, мед, зерно, то з боку української сторони жодних проблем немає, і ми лише мріємо про те, щоб ці квоти були розширені. Особливо, коли мова йде про зернові ринки. На сьогодні Європейський союз надає преференцію саме українському зерну, і останніми тижнями лунали заяви про те, що саме українське зерно виграло заявки на постачання до країн ЄС. Я думаю, що ця співпраця буде розширюватися.

Дуже важливо, щоб ми провели в себе повну уніфікацію зі стандартами Європейського союзу

Дуже важливо, щоб ми провели в себе повну уніфікацію зі стандартами Європейського союзу. Бо наші стандарти якості ще подібні до російських, чи тих, що були прийняті за Радянського Союзу. І треба обов’язково і дуже швидко переходити до європейських норм.

– Коли ми говорили з німецькими спеціалістами, вони казали про те, що є величезний попит на українську продукцію сільського господарства, зокрема, зернові, але вони не зовсім довіряють українській системі сертифікації через проблеми корупції в Україні. Вони, зокрема, занепокоєні тим, що на європейські ринки може потрапити генно-модифіковані сорти зерна. Офіційно відомо, що Україна їх немає, але неофіційно, вони говорять, що їм відомо, що вони там є. Як цю проблему можна вирішити?

– По-перше, дійсно, генно-модифіковані організми заборонені. Зараз у Верховній Раді є законопроект про те, щоб провести і спростити дозвільну сертифікацію для отримання дозволу для внесення в реєстр тих ГМО-культур, які дозволені в країнах Європейського союзу. Тобто, знову ж таки, провести уніфікацію законодавства, і тоді вже більш жорстко робити перевірки.

Але Україна є одним із лідерів з експорту зерна в світі, і кожного разу надаються ті сертифікати, які вимагає покупець. Якість диктує виключно покупець. Лабораторії з перевірки ГМО-культур в Україні існують, і вони є на достатньо високому рівні. Якщо європейський споживач буде вимагати від українських постачальників пройти таку сертифікацію, то це не буде проблемою.

Має бути удосконалена вся ця система перевірок, зняті зайві, корупційні складові, як то додаткові платежі, перевірки та інші корупційні схеми, які запроваджувалися у 2013 році

Що стосується взагалі фіто-санітарного контролю, то протягом найближчого півроку має бути удосконалена вся ця система перевірок, зняті зайві, корупційні складові, як то додаткові платежі, перевірки та інші корупційні схеми, які запроваджувалися у 2013 році. Все це має бути усунуто, і відповідно уніфікована система контролю.

– Одним із найвищих сегментів ринку аграрної продукції є біопродукція. Наскільки Україна має тут перспективи, бо є поля, які не удобрювалися тому, що не використовувалися, тобто тут Україна має свої переваги, і є великий попит на біопродукцію в країнах Європейського союзу?

– В нас є певні деякі великі гравці на цьому ринку, тобто не лише дрібні фермери, які займаються виробництвом органічної продукції, але і певні достатньо великі корпорації, які отримали сертифікацію ґрунтів. Це європейська сертифікація, бо в Україні ще немає органу, який би міг провести сертифікацію і гарантувати, що дійсно на цих полях не використовувалися пестицидні добрива протягом останніх п’яти років, і таке інше. Такі компанії є, вони вже зараз постачають свою продукцію до країн Європи.

Є перспектива у секторі органічної овочевої та фруктової продукції через те, що в Україні близько 80% овочівництва сконцентровано в населення, або в дуже дрібних фермерів

Є перспектива у секторі органічної овочевої та фруктової продукції через те, що в Україні близько 80% овочівництва сконцентровано в населення, або в дуже дрібних фермерів. Відповідно, це є виключно органічне виробництво, і проблема лише в тому, як це акумулювати і поставити на європейські ринки. Бо коли фермер є дрібним, він не зможе сформувати товарну партію. Тому сьогодні є проблема, як донести цю продукцію кінцевому споживачеві.

– Протягом минулих років фермери скаржилися, що їм не вистачає обігових коштів, і що немає інвестицій у цю галузь. Як змінюється ситуація зараз, чи Ви очікуєте якихось змін?

– Зараз ситуація є доволі критичною. Це пов’язано зі станом фінансової системи в Україні, в першу чергу, з девальвацією національної валюти. Банки не кредитують не лише аграрний сектор, вони взагалі на сьогоднішній день відмовляються від будь-якого кредитування, бо вони не знають, які перспективи будуть у фінансового сектора в подальшому, і, умовно кажучи, сидять на грошах.

Якщо буде пожвавлена співпраця з Міжнародним валютним фондом, то десь всередині весни можна буде говорити про якесь пожвавлення фінансової ситуації в країні

Фактично фермери змушені власними силами проводити посівну кампанію, і, напевно, і збиральну кампанію цього року теж.

– А щодо закордонних інвестицій?

– Коли в країні іде війна, іде військова агресія, то дуже неохоче будь-який іноземний інвестор приходить на цю територію. Якщо буде пожвавлена співпраця з Міжнародним валютним фондом, то десь всередині весни можна буде говорити про якесь пожвавлення фінансової ситуації в країні. Я думаю, що вирішальними будуть лютий і березень.


На цю ж тему:

06.02.2015
Українські фермери успішно скористалися відкритим ринком Європи

Стримують їх лише квоти, сертифікати та відсутність інвестицій далі
05.02.2015
Потенціал аграрного сектора України величезний і далеко не вичерпаний

Європейські інвестори всупереч несприятливій ситуації покладають надії на розвиток співробітництва з Україною в галузі сільського господарства далі
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG