Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:29

Втрати Росії в Україні визначать долю НАТО – експерти про Мінськ


«Відмова Україні у зброї не знімає загрози вирішення конфлікту військовим шляхом» – Лінас Лінкевічус

Напередодні зустрічі у Мінську в «нормандському форматі», яка покликана наблизити дипломатичне вирішення конфлікту в Україні, ряд західних експертів та дипломатів звертають увагу: без надання Україні озброєнь та фінансової підтримки будь-які дипломатичні паузи лише відтерміновують колапс. Ця думка знаходить підтвердження і в офіційних заявах від лідерів Росії, і в оглядах ситуації від кремлівських видань.

З переговорами чи без, незмінною лишається мета Росії - примусити Захід відмовитись від підтримки Києва та домогтись зміни влади у Києві. Мінські переговори можуть сприяти її досягненню, бо з одного боку дадуть «народним республікам» час ще більше посилитись до часу подальших бойових дій, а з іншого – за цей час в Україні може розвинутись повноцінна політична криза. Так на сторінках агресивного кремлівського видання «Взгляд» розмірковує над змістом переговорів у Мінську Петро Акопов, якого деякі називають репрезентантом думок помічника Путіна, Владислава Суркова.

«До вересня Новоросія відстояла себе – далі було перемир'я, у січні вона показала, що вже готова не лише оборонятись, але і атакувати. Якщо зараз буде ще одне перемир'я, то коли воно зірветься, третього Мінська, вже не знадобиться», – розмірковує про наслідки режиму припинення вогню для ситуації в Україні Акопов.

На сторінках «Взгляду» рясніють подібні матеріали. Їх головний посил такий: будь-які паузи у веденні військових дій, сепаратистами та Росією розглядаються виключено, як тактична пауза на шляху до кінцевої мети – від військової перемоги над Україною і до повалення уряду у Києві.

Стати на заваді цьому сценарію може лише озброєна та фінансово стабільна Україна – відповідають на Заході

Численні коментатори вказують : план Меркель-Олланда із його акцентом на створенні зони розмежування між воюючими сторонами на Сході, може вважатись або прологом до створення замороженого конфлікту або і просто «пшиком», який виграє для обох сторін трохи часу.

«Я дуже занепокоєний тим, що у Мінську говоритимуть про 50-70-кілометрову демілітаризовану зону на сході України. Хто її заповнить? Російські миротворці?», – питає у Twitter директор департаменту міжнародної політики у Центрі європейських реформ у Лондоні Ян Бонд.

Він же критикує Захід за позицію по озброєнню України.

«Ось голова МЗС Великої Британії пише, що Лондон не планує надсилати зброю до України, але не може дозволити, щоб її армія була знищена. Ну це ж фантазія, а на політика», – твітує Бонд.

«За день до переговорів у Мінську штаб-квартиру українських військових у Краматорську обстріляли з ракетної установки. А Краматорськ за 50 кілометрів від лінії розділу», – твітує колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт.

Нарешті міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкевічус іде далі. Каже, напередодні перемовин Захід заздалегідь поставив себе та Україну у програшну позицію у Мінську, коли відмовився від озброєння Києва.

«Відмова Україні у зброї не знімає загрози вирішення конфлікту військовим шляхом, навпаки – вона сприяє тому, що його собі на користь вирішить силою зброї Росія. Вже зараз підтримувані Росією сепаратисти наступають. Знов», – твітує дипломат.

Відмову, на яку нарікає Лінкевічус, ще не можна вважати доконаним фактом. Протягом останніх днів у провідних західних ЗМІ публікуються без перебільшення десятки статей з аргументами за і проти надання Україні зброї.

Аргументи проти зводяться до переконання, що хоча будь-якої допомоги Україні все одно не вистачить для перемоги над Росією, вона може підштовхнути Москву до ще більшої ескалації. На цей випадок Захід взагалі немає плану дій – пишуть оглядачі.

Таку позицію, наприклад, займає, президент аналітичного центру «Євразія груп» Ян Бреммер.

Сьогодні експерт твітував наступне: «Минулого тижня я зустрівся з кількома високопосадовцями, які підтримують надання Україні зброї. Жоден з них не знає, що робити у випадку, якщо Росія піде на ескалацію у відповідь».

З ним погоджується і професор Центру глобальних проблем в Нью-Йоркському університеті Марк Ґалеотті. В інтерв'ю «Голосу Америки» експерт попередив: «Захід зробить якісь кроки, Москва неминуче відповість на своїх власних умовах, і тут Захід розгубиться, не знаючи, що робити далі. Якщо, наприклад, США виступлять і заявлять про постачання зброї Києву, то це може спонукати Москву до більш жорстких дій у спробі виграти війну і створити обороноздатні і економічно стійкі псевдо-держави в Донецьку і Луганську – раніше навіть, ніж американська зброя прибуде в Україну».

Згаданий Ян Бреммер у такій ситуації навіть кепкує, мовляв, зброя США допоможе Україні лише «не так швидко програти війну».

Цей цинічний «жарт» може бути близьким до істини, бо вже зараз швидкість з якою Україна програє війну Росії має величезне значеннядля світу. У цьому переконаний Ендрю Мічта, професор міжнародних досліджень у Коледжі Роудса (Rhodes College – ред.)

На сторінках видання «Американський інтерес» аналітик пише: «Без військової допомоги, Україна програє. Може програти і з нею. Але для НАТО та безпеки Європи, важливо, як Україна програє».

«Якщо Україна програє швидко (а так і буде без західної підтримки), її крах підкреслить, що у кордонах між членами НАТО та усіма іншими немає нічого особливого; стане зрозуміло і те, що гарантії НАТО своїм східним партнерам на основі «ротації військ», дані на саміті в Уельсі, можуть бути нічого не варті».

Мічта попереджає, від того, як складеться доля України на полі бою, від того, чи дорого обійдеться перемога над нею Росії, залежить і майбутнє США та Німеччини.

«Те, що відбуватиметься надалі, повністю залежатиме від того, яку ціну Росія заплатить за своє завоювання зараз», – наводить аргумент «за» озброєння України Мічта.

«Доля України визначатиме, як Захід – особливо США та Німеччина – формуватимуть відносини із Росією надалі, особливо, чи НАТО після цього конфлікту буде життєздатною організацією, якою хоче здаватись, чи пустопорожньою тінню, відомою своїми конференціями та промовами, а не реальним військовим потенціалом».

Зрештою слабкість НАТО стане запрошенням для подальшої агресії з боку Путіна – попереджає експерт.

Його прогноз збігається із попередженням з Москви, яке напередодні Мінську озвучив секретар Радбезу РФ Микола Патрушев.

Події в Україні лише частина боротьби Москви проти США – заявив Патрушев в інтерв'ю «Російській газеті» і дав зрозуміти: Москва очікує «міждержавного конфлікту» з Вашингтоном, і вважає, що саме США становлять загрозу самому її існуванню.

«У якості приводу для активного «стримування» нашої країни використана ситуації в Україні. Для США Україна сама по собі не цікава, їх мета – ослабити наші позиції. Американці намагаються втягнути Російську Федерацію у міждержавний конфлікт, через українські події досягнути зміни влади і нарешті розчленувати нашу країну», – переконаний Патрушев.

Тож напередодні Мінська попередження песимістично налаштованих західних експертів про плани Росії та власні заяви Москви вчергове збігаються.

Лишається сподіватись, що правими виявляться ті, хто вважає, що Мінськ принесе сякий-такий мир, а з ним до України – надійде дуже необхідна фінансова допомога, яка дозволить уряду утриматись при владі, після хвилі збурення, яка може послідувати за серією військових поразок на Сході.

Балаш Ярабік з Центру Карнеґі вважає що саме так і буде. У відповідь на питання, що буде після Мінська, експерт відповідає коротко: «Bail-out».

Останнє слово у міжнародній практиці означає надання величезної фінансової допомоги.

Ознаки такого сценарію сьогодні помітили у Reuters. Там повідомили: МВФ та «Велика сімка» задумались над виділенням Києву 40 мільярдів доларів.

Ці гроші, якщо стануть реальністю, справді допомогли би Порошенку та Яценюку стабілізувати Україну, де накладання у часі військової поразки, обвалу національної валюти та економіки можуть призвести до непередбачуваного.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG