Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:38

Якщо в Мінську невдача, – воєнний стан, зброя і нові санкції?


Під час переговорів у Мінську 11 лютого. На передньому плані президент Росії Володимир Путін. На задньому – президент України Петро Порошенко і канцлер Німеччини Анґела Меркель

Під час переговорів у Мінську 11 лютого. На передньому плані президент Росії Володимир Путін. На задньому – президент України Петро Порошенко і канцлер Німеччини Анґела Меркель

«Ми за мир. Але якщо треба дати по зубах, ми дамо по зубах» – Порошенко

У Мінську тривають переговори в «нормандському форматі» за участі лідерів України, Німеччини, Франції та Росії для пошуку врегулювання конфлікту на Донбасі. Петро Порошенко, Анґела Меркель, Франсуа Олланд та Володимир Путін мають знайти шляхи, аби зупинити бойові дії і втілити Мінські мирні домовленості від вересня минулого року, які постійно порушуються сепаратистами на Сході України. Йдеться і про нові елементи, якими лідери «четвірки» можуть доповнити старі Мінські угоди. Але які варіанти розглядаються в разі, якщо в Мінську не буде значного поступу?

Промовляючи на засіданні уряду перед Мінськом, президент Петро Порошенко був дуже емоційно зворушеним, було відчутно, що клубок у нього підступив до горла – він щойно повернувся з Краматорська, де від ракетних обстрілів загинуло 16 осіб, більшість із яких цивільні.

Окрім того, за минулу добу на Донбасі загинуло 19 українських військовослужбовців.

Петро Порошенко

Петро Порошенко

Я, уряд та парламент готові до введення воєнного стану на всій території України

Ще раз наголосивши на бажаності політичного врегулювання і на тому, що найголовнішим пріоритетом нині є припинення вогню, Порошенко, який називає себе «президентом миру, а не президентом війни», дав зрозуміти, що в разі продовження бойових дій і обстрілів українських позицій та цивільних поселень, Київ, склавши руки, стояти не буде.

«Я, уряд та парламент готові до прийняття рішення про введення воєнного стану на всій території України. Я ні в якому разі не буду затримуватись з цим рішенням, якщо безвідповідальні дії агресора приведуть до серйозної подальшої ескалації конфлікту», – сказав Порошенко, додавши: «Ми за мир. Але якщо треба дати по зубах, ми дамо по зубах».

Не виключено, що в разі невдачі мінських переговорів і продовження бойових дій, українські сили можуть активізуватись, а керівництво держави, як натякнув президент, може запровадити воєнний стан, що, серед іншого, включало б переведення економіки повністю на військові рейки, пріоритетне забезпечення війська всім необхідним, широку мобілізацію, транспортні обмеження і обмеження пересування, інформації тощо.

Україна показала, що тримає порох сухим, коли цього тижня на 20 кілометрів посунула сепаратистів на схід від Маріуполя, здійснивши наступ і звільнивши шість стратегічно важливих міст і селищ.

«Зброя для миру»

Ще один сценарій – поставки зброї Україні Заходом, що могло б змінити баланс сил у конфлікті, посилити українське військо.

«Нам потрібна оборонна зброя для того, щоб досягти миру», – сказав в інтерв’ю німецькому виданню Zeit міністр закордонних справ України Павло Клімкін, додавши що оборонна зброя потрібна для відбиття атак проросійських сепаратистів, які хочуть захопити ще більше територій, мати ще більше жертв і посилити позиції для майбутніх атак.

Глава британської дипломатії Філіп Гаммонд заявив у вівторок, що Британія, яка наразі постачає небойове обладнання – як, наприклад, бронежилети – готова переглянути рішення не озброювати Україну.

Питання тут у тому, чи готовий Захід, як висловилась канцлер Німеччини Анґела Меркель минулого тижня, поставити стільки зброї Києву, щоб українське військо могло здолати сепаратистів і російських вояків, які на українській території.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко зустрічає канцлера Німеччини Ангелу Меркель та президента Франції Франсуа Олланда. Мінськ, 11 лютого 2015 року

Президент Білорусі Олександр Лукашенко зустрічає канцлера Німеччини Ангелу Меркель та президента Франції Франсуа Олланда. Мінськ, 11 лютого 2015 року

«Питання в тому, чи ми можемо надати українцям зброю, яку вони потребують, щоб вони завдали такого рівня втрат сепаратистам та їхнім російським покровителям, що Путін був змушений подумати двічі», – каже колишній помічних міністра оборони США з політичних питань в адміністрації Обами Мішель Флерной.

Американський сенатор Джон Маккейн запропонував надати Україні військової допомоги на один мільярд доларів, яка б включала протитанкову зброю, системи протиповітряної оборони та радари.

Але не все можна вирішити зброєю. «Гола правда є такою, що українська армія не змогла б розбити російську армію в битві, навіть якщо б ви поставили багато зброї. Я не думаю, що європейські та американські позиції дуже різняться в цьому. Є нюанси у підходах», – каже британський міністр у справах Європи Дейвід Лідінґтон.

Більше санкцій

Окрім можливих поставок якоїсь оборонної зброї, також розглядають варіант посилення західних санкцій проти Росії за її агресивну політику проти України.

Павло Клімкін

Павло Клімкін

Ведеться відпрацювання різних варіантів. В тому числі й відключення СВІФТ

«Ведеться відпрацювання різних варіантів. У тому числі й від'єднання від СВІФТ. Я бачив оцінки експертів – не буду казати, чи вони є правильними чи неправильними, – що таке від'єднання вплине на російську економіку і зменшить її ВВП на відсотки. І, звичайно, ЄС дуже серйозно обмірковує вплив цього кроку. Але так, як відчувають сьогодні лідери ЄС ситуацію, я не можу виключати жодного розвитку подій у плані санкцій. Є ідеї й інші – не тільки СВІФТ – у фінансовій сфері, в тому числі й подальші обмеження на кредитному ринку», – сказав у середу керівник МЗС України Павло Клімкін.

«Збереження санкцій проти Росії – дуже важливе, а від'єднання Росії від СВІФТ може бути наступним нашим кроком. На жаль, період стратегічного партнерства ЄС та путінської Росії наразі завершився», – заявив у Європарламенті британський депутат Чарльз Теннок.

Раніше також у ЄС лунали голоси про припинення співпраці з Росією і в галузі ядерної енергетики, оскільки Москва має контракти на будівництво або розширення АЕС у країнах ЄС.

ЄС на Раді в закордонних справах минулого четверга ухвалив подальший етап санкцій проти Росії, але на прохання української сторони відклав практичне запровадження цих обмежувальних заходів до понеділка, 16 лютого, аби дати шанс мінським переговорам.

Президент Порошенко планує вирушити на саміт ЄС, призначений на 12 лютого, який розглядатиме результати переговорів у Мінську. І все ж, не дивлячись на можливі варіанти з поставками зброї чи подальшого закручування санкційних гайок, виглядає, на те, що в столицях Європи та в США, в Україні віддають безперечну перевагу мирному врегулюванню конфлікту на українському Сході.

Президент України Петро Порошенко після прибуття до Мінська. 11 лютого 2015 року

Президент України Петро Порошенко після прибуття до Мінська. 11 лютого 2015 року

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG