Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 01:01

Від Інституту шляхетних дівчат – до НКВС, від Центру культури – до музею Майдану


©Shutterstock

©Shutterstock

Музей Майдану має бути у Жовтневому палаці Києва – законопроект депутатів

Наталя Касяненко

Київ ­– На базі Жовтневого палацу в Києві пропонують створити музей «Небесної сотні» або музей Майдану. З такою ініціативою виступили восьмеро депутатів Верховної Ради від більшості. Ініціатори розглянули різні приміщення для реалізації своєї ідеї й обрали Жовтневий палац. Місце колишніх Інституту шляхетних дівчат та катівні НКВС, а нині культурного центру може стати музеєм. Із такою пропозицією ще рік тому виступили громадські діячі.

Символи Майдану хочуть перенести до Жовтневого палацу. Український інститут національної пам’яті понад рік розробляв проект, присвячений пам’яткам Революції гідності. Активісти зібрали близько тисячі експонатів, серед яких – побутові речі мітингувальників, їхні щоденники, частини барикад, фільми, фотографії, аудіозаписи, картини, «йолка». Громадські діячі сподіваються, що влада підтримає їхню ініціативу створення музею. У відповідь восьмеро депутатів зареєстрували у парламенті законопроект, що передбачає втілення ідеї в «Міжнародному центрі культури і мистецтв профспілок України», більш відомому як Жовтневий палац. Напередодні голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович запропонував перетворити Жовтневий палац на Музей «Небесної сотні».

Його думку підтримали не тільки колеги, а й політики-автори «Про увічнення пам’яті про Революцію гідності».

Палац став місцем народження нової України. Мине кілька років і вже ніхто не називатиме цю будівлю «Жовтневий палац», це буде «Музей Майдану»

«Палац став місцем народження нової України. Там свого часу НКВС нищили українську інтелігенцію, а злочинний режим Януковича не зважав ні на загальнолюдські, ні на національні цінності, зневаживши найбільшу конституційну цінність – життя людини. Під час Єврореволюції в Жовтневому розташовувалися сотні Самооборони, волонтери, прес-центр, медпункт. Мине кілька років і вже ніхто не називатиме цю будівлю «Жовтневий палац», це буде «Музей Майдану», – розповідає Радіо Свобода один із авторів законопроекту Олег Медуниця.

Інститут шляхетних дівчат або НКВС

І бали, і катування бачила за свою столітню історію триповерхова будівля, яку зараз називають «Жовтневим палацом». Архітектор Вікентій Беретті спроектував 1842 року будинок пансіонату для дівчат шляхетного походження, де викладали етикет, мистецтво гостинності. Саме там лунала весела музика, танцювала молодь. В Інституті панянки жили та здобували освіту.

Але після більшовицького перевороту нова влада знайшла інше використання відомій споруді. Бенкетні зали стали камерами допиту. «Чекісти» та «енкаведісти» катували тут тисячі людей, серед яких Володимир Сосюра, Гнат Юра, Максим Рильський, Андрій Малишко, Григорій Косинка. Тіла жертв таємно вивозили вантажівками до Биківнянського лісу на околиці Києва. Так звані «вороги народу» видряпували прокляття катам на стінах майбутнього Центру Культури, а потім тими стінами текла їхня кров. Під час Другої Світової війни німецькі окупанти теж використовували приміщення Жовтневого палацу для тортур. А після війни та смерті Йосипа Сталіна до палацу прийшли танцювальні та музичні колективи, а саме приміщення оголосили головною сценою України.

Музей Майдану вижене на вулицю творчі колективи?

Митці досі використовують цей палац для виступів. І якщо у цій споруді справді запрацює музей, вони можуть опинитися на вулиці. Художній керівник Жовтневого палацу Оксана Кузнєцова висловила свої побоювання й поставити декілька запитань.

Міжнародний центр культури і мистецтв це не тільки концертний майданчик. Зараз в палаці працює десять знатних колективів. Тепер колективи народної творчості не будуть працювати?

«Міжнародний центр культури і мистецтв це не тільки концертний майданчик. Зараз в палаці працює десять знатних колективів. У нас з 57 року молодь завжди займалася безкоштовно. Для цього обладнанні спеціальні класи. Під час Революції гідності палац прихистив мітингувальників. Тепер колективи народної творчості не будуть працювати? Духовність у країні не скасовував ще жоден президент», – сказала Оксана Кузнєцова.

Натомість ініціатори появи музею звинувачують владу в конфлікті між творчими колективами та Українським інститутом національної пам’яті й наголошують на недоречності «постійних концертів у палаці». Вони наполягають на якнайшвидшому втіленні їхньої пропозиції.

Нам важливо реалізувати музей Майдану. Він вимагає більшої підзвітності влади. Ми ризикуємо такими кроками разом з водою виплеснути немовля

«Нам важливо реалізувати музей Майдану. Він вимагає більшої підзвітності влади. Ми ризикуємо такими кроками разом з водою виплеснути немовля. Народження в муках цього музею є прикладом того, що потрібно зробити набагато більший пласт домашньої роботи, у тому числі законодавцям, для того, щоб практично уможливити народження цих нових ініціатив. Ми зараз будемо рухатися з якимись прогресивними ініціативами, водночас наступаючи на чийсь інтерес», – переконує політолог Євген Глібовицький.

Жовтневий палац має страшну історію. Це палац, у якому в 30-ті роки звучала не музика, а зойки людей, яких мордували... Поява там музею Майдану – це спроба переформатування цього колишнього жаху

«Я нагадаю, що Жовтневий палац має страшну історію. Це палац, у якому в 30-ті роки звучала не музика, а зойки людей, яких мордували. Зараз він використовується майже виключно для розважальних заходів. Я думаю, що поява там музею Майдану – це спроба переформатування цього колишнього жаху, певний символ перемоги ідей свободи над тиранією. Таким чином, можна відмовитися від карми того страшного будинку, а не проводячи там постійні концерти», – зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Будинок профспілок та «Український дім» як можливі музеї

Краще використати приміщення торгового центру «Глобус», Будинок профспілок, «Український дім», перетворити їх «із комерційної нерухомості на мистецький простір», адже вони теж безпосередньо пов’язані з Єврореволюцією, вважає, зі свого боку, політичний експерт Костянтин Матвієнко.

Ці варіанти розглядали як активісти Українського інституту національної пам’яті, так і автори депутатського законопроекту «Про увічнення пам’яті про Революцію гідності». Але вони обрали саме Жовтневий палац, хоча його ще не досліджували на придатність. За словами ініціаторів музею, варіант, наприклад, «Українського дому» не підходить, бо він належить Державному управлінню справ. Застереження є і стосовно решти приміщень, про які згадував Костянтин Матвієнко.

Будинок профспілок побудований як офісне приміщення. Музей там неможливо реалізувати

«Будинок профспілок побудований як офісне приміщення. Музей там неможливо реалізувати. Тобто ми можемо лише залишити фасад, а все інше всередині повністю змінити», – пояснив відмову від Будинку профспілок археолог Тимур Бобровський.

Також він згадав так звану «Йолку» – символ Майдану, яку ініціатори проекту хочуть помістити під дахом музею. Тимур Бобровський стверджує – Будинок профспілок недостатньо високий для її розміщення. До того ж, він серйозно постраждав від пожежі у розпал революції.

Тим часом закликає до інших ініціатив зі створення нових музеїв, присвячених Майдану, український реставратор Сергій Кролевець. На його думку, потрібно переформатовувати і «Жовтневий палац», і Будинок профспілок, і «Український дім», тому що вони уособлюють місця боротьби нашого народу.

Поки що остаточного рішення щодо музею Майдану не ухвалили.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG