Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 07:56

Священики: від духовної сотні Майдану – до батальйону капеланів


Священнослужителі під час протистоянь на вул. Грушевського у Києві

Священнослужителі під час протистоянь на вул. Грушевського у Києві

«Сьогодні священики мають бути на фронті. Їм треба бути капеланами» - єпископ Борис Гудзяк

Київ – Рік тому зі сцени київського Майдану разом із гімном лунала молитва. Українські священики всіх конфесій були разом зі своєю паствою. Слова Євангелія про те, що пастух повинен мати запах своїх овець, вони сприймали буквально – і так само, які і протестувальники на Майдані, пахли димом. Нині молитвою і добрим словом священнослужителі підтримують воїнів, які боронять незалежність і територіальну цілісність держави. Християнські священики – представники різних конфесій – утворили батальйон військових капеланів; свою підтримку бійцям надають і юдейські та мусульманські священнослужителі. І хоча відповідний закон лише готується, десятки священиків на передовій вже змінили ряси на камуфляж. Але до рук взяли не так зброю, як Святе письмо.

Солдат на війні захищає країну. Священик – душу солдата. І не лише молитвою, а і добрим словом, згадує офіцер добровольчого батальйону «Карпатська січ», захисник донецького аеропорту Микола Тихонов. Він каже, що без духовної і моральної підтримки капелана отця Олега вистояти на лінії вогню було би значно складніше.

На війні немає атеїстів

«На війні немає атеїстів. От з нами в аеропорту був військовий капелан. Розмови ми з ним вели різні, мені зараз пригадується, як ми з ним на посту сиділи і обговорювали, хто які опери любить. Я, наприклад, люблю «Тоску», а наш капелан інші опери згадував. Про книжки були розмови, і виявилось, що наш отець Олег любить фантастику, як і я», – розповів Тихонов у розмові з Радіо Свобода.

Отець Олег – родом з Київщини, а нині служить дияконом в одній з протестантських церков у Києві. У новому терміналі донецького аеропорту він змінив православного священика Київського партіархату.

Ці душпастирі належать до міжконфесійного батальйону військових капеланів, який утворено у перші дні воєнної агресії Росії проти України. Багато хто з капеланів служив на Майдані і пройшов «пекельні барикади», згадує священик.

Була така думка – служити з бійцями в окопах, на самій передовій

«Була така думка – служити з бійцями в окопах, на самій передовій. У нашому батальйоні ми багато думали, планували і домовлялись, куди поїхати служити. Мені зателефонувала знайома волонтерка і спитала, чи можу привезти у донецький аеропорт спальники. І ще вона сказала, що була можливість для наших хлопців, капеланів, потрапити до аеропорту. Ми планували поїхати вдвох, але волонтерка попередила, що машина одна і місце вільне одне. Таким чином я потрапив в аеропорт. Був там двічі, першого разу – на диспетчерській вишці 11 днів і у самому аеропорту півмісяця. А вдруге був близько місяця в новому терміналі», – розповів Радіо Свобода отець Олег.

Зі зброєю чи з молитвою?

За його словами, на війні священику доводиться робити все – і молитися, і рани перев’язувати, і стріляти. На запитання, чи доводилось у донецькому аеропорту брати до рук зброю, отець Олег відповів ствердно і пояснив: виконував ту саму «роботу», що і його паства – захищав Україну.

Зброю тримати доводилось, але молився, щоб не стріляти з неї

«Зброю тримати доводилось, але молився, щоб не стріляти з неї, і щоб більше проповідувати, бути більше з бійцями, духовно й психологічно їх наставляти. Я більше старався бути душпастирем й опікуном. А зброю до рук брав, тому що виконував ту ж роботу, що її бійці робили. Наше завдання було таке, наша праця була така – захищати Вітчизну».

Не всі капелани постійно перебувають у зоні воєнних дій: є ті, хто бере під опіку окремі військові частини і добровольчі батальйони, пояснив отець Олег. Він незабаром повертається для служіння бійцям, які утримують позиції у селищі Піски поблизу Донецька.

Єпископ УГКЦ Борис Ґудзяк у розмові з Радіо Свобода зазначив, що у час, коли агресор «відкушує» частини території України, священик має бути на передовій, поруч з оборонцями держави. Капеланство ж владика Борис вважає «особливим служінням».

Треба бути капеланами. Це особливе служіння, яке часом може набути більшої ваги, ніж автомат Калашникова

«Сьогодні священики мають бути на фронті. Папа Франциск висловився такими словами: «Пастор повинен мати запах своїх овець». Тому священики були на Майдані від перших днів, вони були, коли було холодно, небезпечно, темно, вночі, на морозі, були, коли стріляли, коли гинули. І є вони вже, очевидно, на фронті, біля солдатів, які стоять на цій грані між смертю і життям. Мені здається, що це і є роль, яку повинні виконувати і виконують душпастирі УГКЦ. Їм треба бути капеланами. Це особливе служіння, яке часом може набути більшої ваги, ніж автомат Калашникова», – наголосив владика Борис.

Капелани щодня відвідують військові формування і провадять душпастирські зустрічі з військовими – і тими, хто перебуває в АТО, і тими, хто готується вирушити на захист України. Капелани передають бійцям молитовники, освячені хрестики, образки з молитвами, щоб кожен мав можливість у будь-який момент помолитися Богові, розповідають у прес-служби УГКЦ.

На фронті є і Тора, і Коран

Спеціальну релігійну літературу («Сідур», молитовник, псалми) українським воякам єврейського походження передають у зону воєнних дій юдейські громади. За словами речника Дніпропетровської обласної громади Олега Ростовцева, у збройних силах і добровольчих батальйонах України немає юдейських душпастирів, але за потреби боєць може отримати духовну і моральну допомогу.

«Щодо входження до війська капеланів-юдеїв, то це було би позитивним чинником. Але наразі головна проблема – це перемогти ворога, російського агресора, і поновити територіальну цілісність України. Потім провести реформу сектора безпеки і збудувати сильне військо. А тоді можна вирішити питання щодо військових рабинів. Зараз необхідно зосередити зусилля на підтримці бійців різних національностей, тому що, якщо ми зараз не вбережемо Україну, потім уже нічого не буде», – розповів Ростовцев Радіо Свобода.

Муфтій України Саїд Ісмагілов повідомив Радіо Свобода, що в українському війську наразі немає імамів, які виконують функцію капеланів. До бійців-мусульман у разі потреби приїжджають імами з найближчих мечетей.

Хоч самих мусульман, які воюють за Україну, достатньо. Ще влітку було сформовано батальйон чеченських добровольців, за Україну воюють і кримські татари, азербайджанці, представники інших народів, які сповідують іслам. Бійцям передають релігійну літературу, а перед відправкою на передову з ними провадять бесіди муфтії, зазначають у мусульманському духовному центрі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG