Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:59

Розслідування справ Майдану: зло залишається непокараним


Спецпризначенці ведуть вогонь по майданівцям. Київ. 20 лютого 2014 року

Спецпризначенці ведуть вогонь по майданівцям. Київ. 20 лютого 2014 року

Рік по тому адвокати і правозахисники звітують про млявість і навіть перешкоди у розслідуванні злочинів на Майдані

Брак координації між Генпрокуратурою, СБУ і МВС, відсутність більшості доказів і небажання співпрацювати зі слідством стали причинами відмови у правосудді сотням людей, які постраждали від свавілля міліції під час протестів на Майдані. Про це звітує у своїй доповіді міжнародна правозахисна організація Amnesty International. Крім того, правозахисники і депутати досі скаржаться на спротив і перешкоди у відновленні справедливості під час трагічних подій Революції гідності.

У той час, коли потерпілі та родичі загиблих із Небесної сотні готуються відзначити першу трагічну річницю фіналу протестів, винні у порушенні прав людини під час Євромайдану залишаються безкарними. У доповіді, яка має назву: «Україна: Рік після Майдану – з правосуддям затягують, у правосудді відмовляють» відома правозахисна організація Amnesty International говорить про систематичну нездатність відповідальних органів розслідувати справи Майдану.

«Не вистачає координації і юрисдикції цих різних структур (Генпрокуратури, СБУ і МВС – ред.). Вони часто конфліктують і тому вони неефективні у розслідуванні. В системі відсутні слідчі з необхідними знаннями і досвідом, відсутня адекватна судово-медична експертиза, також втрачено дуже багато доказів, в тому числі через те, що вони були спеціально знищені. До того ж розслідування не було розпочато вчасно. Всі ці свідчення могли бути отримані оперативним допитом свідків і жертв, але слідчі практично не збирали свідчень. Нікого не допитували, що з ним сталося», – перелічує причини повільності розслідування дослідник по Україні болгарин Кразимір Янков.

Його доповнює один із адвокатів родин Небесної сотні Павло Дикань. Він каже і про небажання самих правоохоронців співпрацювати зі слідством. «Не знаю», «не бачив», «не чув» – це короткий виклад їхніх свідчень. Існують проблеми з викликом їх на допити, часто причиною неявки є хвороби, несподівані відпустки або перебування в АТО.

В системі МВС не знайшлося людей, які дають покази. Жоден із них не сказав: ми порушили закон, ми хочемо розказати, як це сталося, і хочемо покаятися. Цього немає

«В системі МВС не знайшлося до сих пір людей, які дають покази. Всі, з ким ми спілкувалися до сьогоднішнього дня, вважають свої дії правомірними. Жоден із них не сказав: ми порушили закон, ми хочемо розказати, як це сталося, і хочемо покаятися. Цього немає. Я думаю, цьому є дві причини: це внутрішня підтримка у системі МВС і відсутність покарання. Воно показує рядовим учасниками подій те, що нічого не змінилося і немає для них ніякого сенсу давати покази», – каже адвокат.

Мізерні результати: двоє «винуватців» під вартою, двоє засуджені умовно

Усі події Майдану у Генпрокуратурі об’єднали та виділили у два загальних провадження №288 і №391. Перше стосується смертей, друге – по тілесних ушкодженнях. Цими справами займається спеціально створений орган – управління спеціальних розслідувань, в якому працює 50 слідчих, частина з них займається справами Євромайдану, а частина – злочинами попередньої влади.

Клікніть, щоб переглянути інтерактивну карту подій на Майдані 18-22 лютого

Клікніть, щоб переглянути інтерактивну карту подій на Майдані 18-22 лютого

За побиття учасників Майдану наразі відповіли лише двоє рядових співробітників органів внутрішніх справ. Їх засудили до двох і трьох років позбавлення волі умовно за «перевищення влади і службових повноважень», адже вони змусили тоді ще активіста Майдану, а сьогодні народного депутата Михайла Гаврилюка, роздягтися на морозі. Ще двох колишніх співробітників «Беркуту» Сергія Зінченка та Павла Аброськіна близько року утримують під вартою за підозрою у вбивстві 39 майданівців 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. Їхню справу суд ще навіть не розпочав розглядати по суті. Щодо високопосадовців, то лише троє з них були звільнені. Серед них колишній міський голова Києва Олександр Попов. 27 лютого має відбутися судовий процес у його справі щодо насильницького розгону студентів.

Обіцянки все ще порожні

Тетяна Мазур

Тетяна Мазур

Після втечі Віктора Януковича керівництво держави неодноразово заявляло про свою рішучість домогтися ефективного розслідування. Про це нещодавно запевнив і новопризначений прокурор Віктор Шокін. Втім, для переважної більшості жертв порушень прав людини ці обіцянки ризикують стати порожніми, каже директор Amnesty International Тетяна Мазур.

Справедливість для жертв міліцейських зловживань залишається недосяжною та примарною

«Справедливість для жертв міліцейських зловживань залишається недосяжною та примарною. Це позбавляє їх, а також усе українське суспільство можливості дізнатися правду», – каже вона.

Amnesty International радить Україні створити Державне бюро розслідувань, що передбачено нормою Кримінально-процесуального кодексу, а також просить негайно реформувати систему правоохоронних органів та гарантувати відкритість для громадськості інформації про розслідування.

Ігор Луценко

Ігор Луценко

​Спроби створити тимчасову слідчу комісію з розслідування злочинів, скоєних під час Революції гідності, є і в парламенті. Втім, окремі політики блокують цю ініціативу, каже народний депутат, ініціатор створення комісії Ігор Луценко. За його словами, подання щодо створення комісії внесене 15 січня цього року, але досі не включено на парламентський розгляд.

Ми не реформували у системі правоохоронних органів навіть ті очевидні речі, які мали би реформувати у міліції з огляду на те, що сталося з Майданом

«Факт у тому, що подібна комісія – це дуже серйозна трибуна, це вже не думка окремого депутата. Це звіт, в якому можуть бути відображені конкретні важливі факти, і це для когось може розцінюватись як політична небезпека. Друге, що важливе, – ця комісія може дати поштовх до дуже серйозних ініціатив. Навіть на технічному рівні уроки Майдану не було засвоєно: ми не реформували у системі правоохоронних органів навіть ті очевидні речі, які мали би реформувати у міліції з огляду на те, що сталося з Майданом», – вважає депутат, який теж постраждав під час Майдану.

За даними комісії з розслідування порушень прав людини, загальна кількість потерпілих під час Майдану складає 2175 осіб. Лише у Києві майже 400 майданівців були взяті під варту або ж заарештовані, і ще більш як 600 учасників протестів правоохоронні органи переслідували. 104 герої Небесної сотні загинули.

  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG