Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:09

Ефективна пропаганда може бути тільки чесною – експерт


«Марш миру» у Москві. Вересень 2014 року. Ілюстраційне фото

«Марш миру» у Москві. Вересень 2014 року. Ілюстраційне фото

Українські журналісти з’ясовували, якою має бути журналістика під час війни

Ірина Вівчар

Журналіст під час війни – незалежний інформатор чи пропагандист? Якою має бути журналістика в умовах війни? Чи є виправданим замовчування чи викривлення фактів у військовий час? На ці запитання українські медійники намагалися знайти відповідь у публічній дискусії «Українська журналістика в умовах війни: безпристрасність vs патріотизм». Пропонуємо вашій увазі думки учасників цієї дискусії.

Денис Попович, журналіст (інтернет-видання «Апостроф»):

«В умовах бойових дій, в яких ми зараз опинились, пропаганда – надважлива річ. У військових частинах є спеціальні люди, які займаються пропагандою, цілі відділи, пропаганда виховує людей, і без неї вести інформаційну війну неможливо. На мій погляд, в Україні не налагоджена пропагандистська робота, у військах (та і в принципі в суспільстві) людям не розповідають, для чого потрібна ця війна, де її кінець. Тут ми маємо деякою мірою брати приклад з наших російських колег, які намагаються виховувати своє населення».

Жан Новосельцев, екс-ведучий програми «Гроші» («1+1»), керівник проекту TV17:

«Ви говорите про журналістику – і прославляєте пропаганду, ви говорите про російські ЗМІ, які порушують – і ні слова про українські. Ви саме займаєтесь тим, що розпалюєте війну. Ви маєте розуміти відповідальність, навіть за такий ось захід. Де баланс думок? Чому ви в один бік стріляєте? Про яку ви кажете користь пропаганди, якщо це брехня? Пропаганда в чому? У нас телеміст йде. Ми говоримо з тією стороною і знаємо, що аеропорту вже немає. Нам зі всіх ЗМІ кажуть, що він наш, ми дзвонимо Лисенку, і він каже: «Він наш». Хлопці там помирають, їм ніхто не допомагає. У цей момент уже все, це не наша територія. І в цьому плюс? Який плюс в цьому? Якщо є вибір між добром і злом, ви спитайте і там, і там, хай це буде на суд громадськості. Не нам вирішувати, ми – не боги. Від кожного слова залежить людське життя».

Євген Кисельов, російський і український журналіст:

Євген Кисельов

Євген Кисельов

«Голос Америки» – це пропаганда? BBC, Deutsche Welle, Свобода… З одного боку, це дуже високі стандарти журналістики, з іншої – це зовнішньополітична пропаганда. Не потрібна чорно-білка картина, журналістика набагато складніша, ніж якийсь набір стандартів, про який люблять говорити. Крім холодного висвітлення новин є сторінки думок, колонки, нариси, репортажі. Репортажі і фоторепортажі кореспондента Loa Angeles Times Сергія Лойка про захисників Донецького аеропорту – це не позитивний приклад пропаганди? Вони увесь світ обійшли. Викривлювати інформацію, брехати – про це питання навіть не стоїть. Давайте, умовно кажучи, всім світом будемо збирати факти, детально розповідати, що є військова присутність».

Віктор Шлінчак, керівник агентства «Главком»:

Віктор Шлінчак

Віктор Шлінчак

«Ми всі чудово розуміємо, що країна знаходиться у війні. Я просто собі не уявляю, щоб газета «Правда» у 1941 році друкувала програмне інтерв’ю Гітлера. Коли б ви були мобілізовані, і вам дали б автомат, ви б стріляли чи роздумували, чи правильно летить патрон? У військовий час не йде мова про журналістику. Ми це всі прекрасно розуміємо. У першу чергу мова йде про пропаганду і про те, хто виграє інформаційну війну».

Поліна Хімшіашвілі, спецкор відділу політики «РБК-Росія»:

«Я б хотіла звернути увагу на те, що у Росії теза «Журналістика має служити державі» уже давно реалізовується, результати цього добре помітні. Якщо ви вважаєте, що у цьому Україна має копіювати Росію, це не найкращий спосіб покращити вектор відносин. В умовах війни журналіст має залишатися журналістом, і у Росії є приклади цього. Звичайно, на федеральних ЗМІ ви їх не побачите, але є спроби зберегти журналістський професіоналізм».

Олексій Кутєпов, журналіст «17 каналу»:

«Журналіст має служити правді, якщо він справді хоче залишатися у професії. В інформаційній журналістиці є однозначні стандарти професії – мінімум дві точки зору, альтернативні думки. Журналіст має завжди сумніватися… Стати на чийсь бік у конфлікті – це коли зникає у журналістському матеріалі протилежна думка. Я вам поясню, як це, наприклад, робиться на «1+1». «Чому, – питає колега редактора, – ми не даємо думку Захарченка у сюжетах?» «Війна, ми з терористами не спілкуємося». Все виправдовується якоюсь особливою ситуацією. Але у цей момент зникає журналістика».

Василь Філіпчук, політичний експерт, Голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень:

«Очевидно, що державі потрібна ефективна пропаганда, а ефективна пропаганда може бути тільки чесною. Держава намагається зараз вести пропагандистську компанію, бо не секрет, що ми у інформаційній війні, але не треба вважати суспільство дурнями, які нічого не перевіряють. Якщо пропаганда нечесна, вона стає неефективною. Коли Радянський Союз був – велика пропагандистська машина – ми ночами слухали Радіо Свобода і вірили їм. Якщо наша пропагандистська машина буде брехати – найкраще міністерство інформаційної політики закрити, і краще без такої пропаганди взагалі».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG