Яна Борщ
Втілення сценаріїв Росії в Криму та на Донбасі стало можливим через відповідні настрої людей у цих регіонах. Про це свідчать дані опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва». За словами експертів, ЗМІ свого часу нічого не зробили, щоб змінити думку громадськості на цій території, і вплинути на неї з кожним днем складніше.
Сьогодні «розривів» у громадській думці в Україні стає все менше, каже директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна. Лінія розколу проходить кордоном Донецької і Дніпропетровської області: за цією лінією громадська думка кардинально відрізняється від думки в інших регіонах України.
Настрої людей на цих територіях, їхні страхи і сподівання є надзвичайно важливимиІрина Бекешкіна
«Питання не лише в тому, щоб відвоювати територію, – каже Бекешкіна. – Треба боротися за людей, за те, щоб вони відчули себе українцями, відчули свою приналежність до Української держави. Тому що аналогічні сюжети планувалися для Одеси, для Миколаєва, Харкова, але там не вийшло. А в Криму вийшло, і на Донбасі значною мірою вийшло, тому що там громадська думка дещо відрізняється від громадської думки в Україні загалом. Тому настрої людей на цих територіях, їхні страхи і сподівання є надзвичайно важливими».
На Донбасі живуть прагматики – соціолог
Більшість людей на Донбасі міркують прагматично: якщо буде робота і буде нормальна зарплата, то їм все одно, хто буде при владі, каже професор психології, педагогіки та конфліктології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Андрій Гірник, який опитував фокус-групи в Луганській області. За його словами, багато людей з цього регіону не хотіли б втрачати зв’язки з Росією саме через можливість заробляти там гроші.
Вони дуже цікаво сприймали ситуацію: раз «донецьких» відсунули, прийшли «київські», то тепер «донецькі» мають платити «київським» за «дах», і тепер «донецьким» залишиться меншеАндрій Гірник
«Після зняття Януковича в частини людей з’явилося відчуття програшу і сумнів, що інтереси Донбасу будуть враховані. А інтереси – це російськомовність та економічні зв’язки з Росією. – зауважує Андрій Гірник. – Вони дуже цікаво сприймали ситуацію: раз «донецьких» відсунули, прийшли «київські», то тепер «донецькі» мають платити «київським» за «дах», і тепер їм – «донецьким» – залишиться менше. Крім того, з регіону багато людей їздили на заробітки до Росії і бачили, що там дещо вищі зарплати, і головне, що там є робота, а на Донбасі безробіття – це вічна проблема».
У жителів Донбасу була ілюзія, що можна приєднатись до Росії безкровно, як це відбулося в Криму, каже професор. «І ще дуже поширена думка була, що Донбас в інших регіонах сприймають негативно», – говорить Гірник.
ЗМІ і місцева влада не зробили нічого, щоб змінити громадську думку
Люди Донбасу потрапили під вплив російської пропаганди, а українські ЗМІ не змогли вчасно зреагувати, вважає голова Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» Валерій Новіков.
Були заварені металевими щитами міськвідділ міліції, відділ СБУ, і всі чекали приходу «Правого сектора»Валерій Новіков
«На той момент, коли все починалось, люди насправді були налаштовані проти України – не тому, що вони країну саму ненавиділи, а тому, що їм подали так, що влада, яка приходить в Україні, приходить незаконно, це був переворот і т.д. Починаючи з того, що були заварені металевими щитами міськвідділ міліції, відділ СБУ, всі чекали приходу «Правого сектора». Тепер, коли вона (громадська думка – ред.) вже сформувалась, усе складніше стає людей переконати в іншому», – наголосив Новіков.
За даними іншого опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи», на окупованих територіях таки відбуваються зміни в свідомості громадян. Станом на сьогодні 35% респондентів хочуть відділитися від України, 50% не хочуть, 20% хочуть залишатися в ДНР, а 15% виступають за приєднання до Росії. Фонд «Демократичні ініціативи» опитав 400 респондентів у Донецькій області, з них 200 – на окупованій і 200 – на контрольованій Україною території.
