Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 22:46

Як би не було боляче залишати ворогу українське місто, на даному етапі «скіфська тактика» себе виправдовує

Героїчні захисники Дебальцева не підняли білий прапор, не склали зброю і не здалися в полон. Вони залишили зруйноване ледь не вщент Дебальцеве з державними та бойовими прапорами, зі зброєю та бойовою технікою, що засвідчило: не було ніякого котла, про який розповідали російські ЗМІ та на чому наполягав особисто Путін ще тиждень тому в Мінську. Відвід військ iз Дебальцевського плацдарму, як наголошує газета «Україна молода», перш за все, дав можливість зберегти бойовий кістяк армії. Адже головним завданням окупанта, як зазначає газета, було знищення найбоєздатніших підрозділів українського війська саме на цій ділянці фронту, куди він стягнув усі резерви. Хоч як би не було боляче залишати ворогу чергове українське місто, на даному етапі «скіфська тактика» себе виправдовує, переконує видання. До того ж Дебальцеве втратило своє стратегічне значення, бо внаслідок бойових зіткнень все місто зруйноване. Заголовок статті – «Українське Бородіно».

Утім, як пише тижневик «Новое время», плановий відступ, як назвав Генштаб України вивід військ з Дебальцева, насправді був схожий на відносно успішну втечу. На цьому видання наголошує в публікації «Втеча з пекла».

За час, що минув після перемоги Революції гідності, не впроваджена жодна реформа, стверджує «Газета по-українськи». Досі в країні бракує політичного лідерства. Та ж сама проблема була й на Майдані, й після президентських виборів. Немає розуміння і здатності ухвалювати відповідальні рішення. Видання наголошує, що треба збудувати ефективні інститути влади. Це головне завдання, яке доведеться розв’язати найближчим часом. Бо без цього країна може не встояти перед військовою агресією Росії. Також конче потрібно розпочинати швидкі реформи. Бо вже третій місяць працює другий уряд Яценюка. Там є іноземні спеціалісти. А реформи знову буксують. Українська політична еліта не наважується на якісні зміни. Є заяви про створення Антикорупційного бюро, міністр економіки розповідає, що його структуру треба міняти. Але це все кволі наміри, немає системного початку реформ. Українці продовжують втрачати час.

Історія незалежної України ділиться Майданами. Чверть століття, від студентської Революції на граніті 1990-го до останніх подій Революції гідності, розбивається на періоди великими соціальними потрясіннями та локальними протестами, епіцентром яких обов’язково ставала головна площа столиці. Як наголошує «Український тиждень», економічні гасла ніколи не були сильною стороною Майдану. Він ніколи не був голодним бунтом і не піднімався з метою перерозподілу майна. Економічна програма Майдану залишилася ненаписаною, але вона зводилася до вельми простої формули: ми в змозі забезпечити самі себе, головне, щоб держава не заважала. Журналісти переконані, що цим і пояснюється, чому Майдан, який виживав завдяки пожертвам громадян, перемагав «антимайдан», що живився фінансами «стабільної» влади і зводився до найманства. Для успіху оксамитових революцій достатньо було демократичних виборів і зміни конституцій, Майдан же б’є по патерналістській моделі, що формувалася століттями й закріпилася не на законодавчому, а на психологічному рівні. Докладніше про це йдеться в статті «Головне слово незалежної України».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG