Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:36

Алчевськ. Розпил в тіні «Призрака»


Самохідна гаубиця без розпізнавальних знаків. Луганська область, грудень 2014 року

Самохідна гаубиця без розпізнавальних знаків. Луганська область, грудень 2014 року

Жителі Алчевська були свідками перекидання техніки і проросійських бойовиків через місто до Дебальцева

Нещодавно в Алчевську побував мій друг. Їздили вони втрьох туди автомашиною, а в місті їх проводив місцевий знайомий – в одного з товаришів тяжко захворіла сестра, і її забирали в Донецьк. Свої враження мій приятель повідомив телефоном. Спробую відтворити.


– Виїхали ми з Донецька на світанку: по темному їздити небезпечно територіями «ДНР» та «ЛНР». Враження таке, як, мабуть, було в наших батьків у 1942 році.

Блокпости. В Донецькій області не придирались дуже, а от коли в’їхали в Луганську, гальмували на кожному кроці. Все допитувались, що нам в Алчевську потрібно.

Коли під’їздили до міста, вражало нашестя російської військової техніки. З боку луганської траси в Алчевськ швидкі носилися з увімкненими сиренами. Особисто нарахував 8, але їх набагато більше. Схоже, сепаратисти десь серйозно потрапили під роздачу.

Щоправда, в той день артилерію з боку Бахмутки не було чути. Та й взагалі в Алчевську і окрузі було підозріло тихо. У місті теж дуже мало зустрічали військових. Місцевий товариш сказав, що з «ополчення» місцевих залишилось не більше сотні.

«Всі інші або втекли, або їх погнали в саме пекло боїв. Дезертири продовжують бігти. Налякані і втомлені від війни незрозуміло за що, вони намагаються ретируватися в РФ. Мабуть, ті з них, хто звідти прийшов на нашу землю. Але повернутися не дуже-то і виходить... Матінка Росія жорстока і нещадна до своїх заблудлих синів. «Сепары» масово дезертирують».

Далі розповідь місцевого провідника просто вражала: «Поранених стали звозити в будівлю «Стахановвугілля». Їх дуже багато, нікуди дівати. Знайомий з Єнакієва воював за «ополченців». Не контрактний був, тому грошей толком не платили. Позавчора втік з великими проблемами. І ще з ним чоловік десять. Скаржився, що їх кидають, як м'ясо, на забій. Ледве ноги винесли...».

Пощастило нам побачити і російські війська. Колона йшла прямо по місту, і ми довго стояли, пропускаючи її. У складі конвою спочатку їхали три тентовані військові вантажівки, слідом за якими рухались російські самохідні установки калібру 152 мм. На самохідних гаубицях видно також бортові номери. Далі знову грузовики, заправники й БТР-80.

Доводилося під час служби в армії стикатись з такими самохідками. Може вести вогонь по цілях із закритих позицій і прямою наводкою, включаючи роботу в гірських умовах. Навіщо такі серйозні засоби на Донбасі – не зрозуміло.

Потім стало зрозуміло, що ми бачили маневр російських військ силами і засобами на лівий фланг Дебальцевського плацдарму, а також до його південної частини. Основна маса свіжих формувань саме й рухалася через Алчевськ.

Наступна колона пройшла через кілька годин. Я нарахував 22 одиниці техніки, що пройшла через Алчевськ в бік Брянки. 10 танків, 8 ББМ і 4 спеціальних автомобілі. Місцеві говорять, що в лютому ці колони стали місцевим колоритом. Протягом кількох днів жителі Алчевська були свідками перекидання техніки і проросійських бойовиків в місто. Вранці на асфальті в тунелі були чітко видні сліди важкої гусеничної техніки (танків?), і вони вели у місто. Виникла навіть пробка за тунелем – на в'їзді в Алчевськ зі Стахановського напрямку два камази зі встановленими на них крупнокаліберними кулеметами закупорили проїзд. Місцеві жителі твердили, що було й таке, що за один раз в Алчевськ увійшло 60 танків. Очевидець розповів, що в колоні були помічені Т-80.

Людей на вулицях міста надзвичайно мало. Ті, що попадаються, намагаються швидше пройти й зникнути. Міський транспорт ходить, але рідко. Переважно катаються таксі, хоча місцеві твердять, що і їх стало на порядок менше.

Зараз в Алчевську йде грабунок державної власності. До речі, патріоти бачать усе – в тому числі і розпил депо КП «Алчевскпастранс» на вулиці Кірова керівництвом підприємства «під кришею» «призраков» Олексія Мозгового, що заполонили Алчевськ.

У магазинах на вулиці Кірова бачили натовп бойовиків в уніформі з нашивками батальйону «Призрак». Купують продукти і переносять сумки з їжею в готель. Також бачили бойовиків у гуртожитку по вулиці Ленінградській біля бібліотеки ДонНТУ – навпроти колишнього банку «Форум». У приватному секторі в районі шлакових гір (південний захід Алчевська) поширюються серед алчевців панічні чутки: мовляв, на шлакову гору заїхала установка «град» – і, значить, прилеглі будинки можуть постраждати внаслідок авіаудару або у вогні у відповідь по бойовиках.

У місті діє так званий «народний суд» Алчевська. Нещодавно він засудив насильника до розстрілу. Проте керівництвом «Казацької гвардії» створена група «екстреного реагування». До складу групи входить 10 одиниць вилученого у місцевого населення автотранспорту і близько 40 російських найманців. Група виконує функцію нарядів правоохоронців.

Щодо цін у місті. Наприклад, у супермаркеті «Айсберг» за літрову пляшку «Олейни» просять 42 гривні 80 копійок! На території, контрольованій Україною, така пляшка олії коштує майже в два рази менше.

Безробіття і невиплати зарплат стають хронічними. Алчевський металургійний комбінат з 1 лютого перейшов на дводенний робочий тиждень. Також будуть проходити роботи з консервації потужностей заводу…


Ось такі враження від міста Алчевськ всього за одну поїздку.

Надія Надєждіна, соціолог, Горлівка

Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG