Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:36

Вже наступного тижня Юрій Бойко може змінити тепле ліжко на тюремні нари

Слідом за екс-регіоналами Олександром Єфремовим та Михайлом Чечетовим за ґратами може опинитися і їхній «колега» Юрій Бойко. Як інформує газета «Україна молода», вже наступного тижня людина, яка причетна до закупівлі «вишок», названих його іменем, може змінити тепле ліжко на тюремні нари. Йдеться про аферу кількарічної давності, коли вишки для видобутку нафти і газу на Чорноморському шельфі обійшлися бюджету України в 400 мільйонів доларiв кожна, тодi як реальна їхня вартість була по 220 мільйонів доларiв. Утім, цього разу для притягнення народного депутата до відповідальності потрібна згода Верховної Ради, яка збереться лише у березні. Заголовок статті «Третім будеш?».

Незважаючи на ніби перемир'я, бойовики стягують всю техніку під Маріуполь. Там вони концентрують всі головні сили, констатує газета «Сегодня». Однак відразу взяти Маріуполь їм буде не до снаги – там хороша оборона, тому вони будуть намагатися взяти місто в облогу, оточити його. Утім, як зазнає експерт газети, Маріуполь не стане головною метою бойовиків. Чим більше розмов, що вони нападуть на Маріуполь, тим більша ймовірність атаки в іншому місці. Наприклад, на півночі в районі Лисичанська, Щастя і Станиці Луганської. Це буде зроблено для розкачки Харківської області, адже для української армії це тиловий регіон, через який йде постачання армії, зазначає експерт.

Москва зробила стратегічну помилку – ставку на радикальний сценарій. Ідея переглянути кордони й змінити систему, що склалася після Другої світової війни, – амбітна, але Путіну не вдасться реалізувати її, переконує експерт «Газети по-українськи». Для цього потрібна насамперед сучасна економіка. Її в Росії немає. Москва претендувала на лідерство на пострадянському просторі, а звела свою позицію до Донбасу. І відлякала навіть партнерів по Митному союзу – Білорусь, Казахстан. З цієї ситуації складно знайти вихід для Росії.

Про непомірні особисті амбіції деяких комбатів, що недоречно виглядають під час війни, пише «Газета по-українськи». Йдеться, насамперед, про комбата Семена Семенченка. Був період, коли він викликав загальну повагу й навіть захоплення. Ще б пак: чоловік згуртував батальйон добровольців і повів у бій проти російських загарбників. Людина в балаклаві на певний час стала для українців фронтовою правдою. Захоплення почало спадати після картинного відкриття комбатом своїх справжніх імені й обличчя. Зараз Семенченко хоче і, головне, відчуває в собі сили стояти на чолі творців перемоги. І зрештою, це бажання оформлюється в ідею Генерального штабу добровольчих батальйонів. Очолити Генштаб, який аналізуватиме ситуацію на фронті, відкриватиме на неї очі президенту й вироблятиме для Верховного стратегію війни – це вже рівень Кутузова. Семен Семенченко – з людей неординарних. Бентежить те, що для своєї бурхливої діяльності він обрав театр реальних воєнних дій, де ллється реальна кров реальних людей. Та ще й поривається у головні дійові особи. Заголовок публікації «Хто зупинить фельдмаршала Семенченка?».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG