Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 02:40

Дебальцевська пауза. Звіту досі немає


Українські військовослужбовці після відступу з Дебальцева. 18 лютого 2015 року

Українські військовослужбовці після відступу з Дебальцева. 18 лютого 2015 року

Керівник Генштабу Віктор Муженко досі не відзвітував перед парламентом про операцію щодо виведення військ із Дебальцева

Київ – Генеральний штаб та його керівник Віктор Муженко не відзвітували про останні тижні оборони Дебальцева у парламенті, зазначають у профільному комітеті Верховної Ради. Депутати після розмови з керівниками батальйонів , які обороняли Дебальцеве, стверджують: план виходу з плацдарму був, але мали місце й суттєві помилки командування. Експерти ж наголошують, що проти керівництва Генштабу триває інформаційна кампанія, відтак його досягнення й прорахунки слід оцінювати тверезо. Частина аналітиків говорить про певне поліпшення якості командування українськими військами на сході держави упродовж останніх місяців.

Керівник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко не прийшов на засідання парламентського комітету з національної безпеки та оборони, попри запрошення. Проігнорував він і попередні засідання, відтак депутати і командири батальйонів та сектору «С», до якого входило Дебальцеве, розбирали події останніх тижнів на фронті без нього. Тому нині можна робити лише дуже загальні висновки щодо якості планування оборони Дебальцева та виходу військ із нього, заявив Радіо Свобода член безпекового комітету парламенту Дмитро Тимчук.

Дмитро Тимчук

Дмитро Тимчук

«Були керівники сектору «С», 128-ї бригади, 25-го батальйону. Але вони не володіли загальною картиною. Нас найбільше цікавило, як організували оборону плацдарму та як проводили операцію виведення військ з нього. Всі крапки над «і» ми зможемо розставити лише після спілкування з Генштабом. До оборони в цьому секторі є дуже багато запитань. Щодо виходу – всі військові, з якими ми говорили, стверджували, що план виведення сил з плацдарму був. Як він виконувався, яких помилок при цьому припустилися, це вже окреме питання», – розповів депутат про закрите засідання безпекового комітету.

Зі свого боку, в Генштабі й у Міноборони неодноразово заявляли, що оборона Дебальцевського плацдарму та вихід з нього відбувалися за планом, після того, коли місто зруйнувала російська артилерія і воно стало непридатним для оборони. У Генштабі від початку заявляли, що мали місце «незначні втрати»: говорили про десятки загиблих та понад 200 поранених за час виходу військ з плацдарму, ці цифри далі уточнюють.

Сепаратисти ж заявляють, що знищили в районі Дебальцева три тисячі українських військових, хоча офіційно уся група українських військ на плацдармі була меншою за цю цифру.

Управління українськими військами впродовж зими поліпшилося, але структура та логіка дій командування досі не відповідають реальній ситуації гібридної війни, наголосив у коментарі Радіо Свобода аналітик-прогнозист Володимир Стус.

«За підсумками всієї зимової кампанії, а не лише Дебальцевської операції, українське командування припустилося меншої кількості помилок, ніж російське. Українське військо подолало частину системних проблем, які воно успадкувало з радянського часу. На мою думку, Дебальцеве не є стратегічною позицією у конфлікті, на відміну від Широкина (село на підступах Маріуполя, яке напередодні перемир’я відбили в російських підрозділів та сепаратистів українські силовики – ред.), втрата цих позицій може мати для України набагато серйозніші наслідки»,– підсумовує аналітик.

Не знайти командувача, який би проводив операції проти російської армії без жертв – Палій

Російська армія, про підрозділи якої на Донбасі говорять і в НАТО, є дуже сильним супротивником, відтак не можна говорити, що той чи інший головнокомандувач зміг би мінімізувати втрати та уникнути помилок, наголосив у коментарі Радіо Свобода політолог Олександр Палій.

Олександр Палій

Олександр Палій

«У війні з таким сильним супротивником ми навряд чи можемо знайти такого очільника Генштабу, який би зміг провести бойові дії в Дебальцеві без втрат. Чарівників серед військових немає. Є давня козацька мудрість: «Не буває моря без води, не буває війни без крові». З-поміж військового командування чарівників немає. Але українська влада має ретельно проаналізувати ті, поза сумнівом, недосконалі рішення Генштабу, які мали місце. І оцінити, чи були вони максимально ефективними, настільки, наскільки це тоді було можливо», – зауважує Олександр Палій.

Він визнає, що керівник Генштабу Віктор Муженко припустився певних помилок в останні тижні, але додає, що водночас має місце послідовна інформаційна кампанія з його дискредитації. Тому і цей, і інші експерти закликають українську владу якнайуважніше оцінити діяльність очільника Генштабу, і лише якщо його невідповідність доведуть, робити кадрові висновки.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG