Рік тому Наталка Седлецька – тоді стипендіант програми імені Вацлава Гавела на Радіо Свобода – розповідала у прямому ефірі програми Свобода сьогодні про те, як після втечі з Межигір’я Віктора Януковича вона разом з іншими журналістами-розслідувачами почала на території маєтку роботу над проектом YanukovychLeaks. Наталка розповідала, як тоді виловлювали з води, висушували і склеювали докупи частинки порізаних на «шрьодері» документів.
Через рік після тих подій Радіо Свобода розпитало Наталку Седлецьку – тепер вже автора програми розслідувань «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і Першого Національного – про те, чому на будинки Межигір’я арешт так і не наклали…
– Мені здається, що для багатьох це може бути несподіванкою – тих, хто не читав матеріалів програми «Схеми» і не дивився її)...
– Для нас це теж було свого роду несподіванкою. Тому що стільки було сказано про те, що Межигір’я, як символ корупції, варто якомога швидше повертати у державну власність, що ми справді здивувалися, коли почали до річниці втечі Януковича і цього проекту розбиратися: так все ж таки, кому зараз належить «Межигір’я»? І прийшли до того, що та схема виведення всієї резиденції «Межигір’я» з державної власності і переведення у приватну, яку вклав собі у голову Віктор Янукович і його оточення, спрацювала, і вона продовжує працювати навіть зараз, після Майдану.
Я поясню чому. Більша частина Межигір’я була оформлена не на Януковича. Вона була оформлена на приватну фірму «Танталіт», власником якої був Сергій Клюєв, який зараз є народним депутатом. Менша частина Межигір’я, до якої входить невеличкий будинок (за мірками Януковича невеличкий), який він демонстрував замість Хонки журналістам і брехав, що він там живе – ця частина дійсно була зареєстрований на нього. Так от, через рік генеральна прокуратура наклала арешт на цей будинок, який прямо зареєстрований на Віктора Януковича, тому що тут їм непотрібно нічого доводити.
Схема виведення всієї резиденції «Межигір’я» з державної власності спрацювала, і вона продовжує працювати навіть зараз, після Майдану
Що стосується більшої частини території резиденції, в тому числі Хонки, вона зареєстрована на ТОВ «Танталіт», і досі прокуратура не знайшла приводів арештувати це майно. І це вже призвело до негативних наслідків: це підприємство вже два місяці тому було перереєстроване на інших людей – а саме, Сергій Клюєв продав ТОВ «Танталіт» іншій людині. Це юрист Олександр Приймак, такий маловідомий, можна сказати, юрист, не політик, не бізнесмен, наскільки ми розуміємо. І на ньому «зациклили» усю власність резиденції «Межигір’я», включаючи Хонку.
– Чи Вам відомо, чому саме на цього пана, на Олександра Приймака, пав такий вибір? Чому саме його вирішили зробити власником?
– Я думаю, що вони знайшли юриста, який погодився бути тією особою, до якої будуть приходити далі слідчі органи як до власника «Межигір’я». Тобто він за якусь, очевидно, винагороду, за якісь свої комісійні, погодився зациклити на собі всю власність «Межигір’я», такого символу корупції. Переоформили для того, щоб вивести з-під підозри народного депутата від «Опозиційного блоку», близького соратника Віктора Януковича Сергія Клюєва. Він більше не має юридичного, формального стосунку до Межигір’я, до нього більше немає претензій.
– Наталю, але ці фінансові операції, які були зроблені, зокрема, Сергієм Клюєвим, з продажу Олександрові Приймакову «Межигір’я» – це ж також підпадає під певні статті. Зараз новий генпрокурор, можливо, може поставити крапку в цій справі. Бо він свою активну діяльність демонструє. Ми бачили минулого тижня арешти в інших справах колишніх регіоналів Єфремова і Чечетова. Можливо, так само можуть «дійти руки» і до фігурантів цієї справи?
– Ми мали розмову з заступником генерального прокурора і з керівником управління спеціальних розслідувань генеральної прокуратури і ставили їм ці ж запитання. З цього я зробила висновок, що у прокуратури чітка позиція: Сергій Клюєв, власник ТОВ «Танталіт», придбав «Межигір’я» і фірму ТОВ «Танталіт», яка володіє «Межигір’ям», вже коли ця власність була приватною, вже не була державною.
Допоміг вивести з державної власності «Межигір’я» пан Ставицький, йому вони готують підозру
Далі вони пояснюють, що допоміг вивести з державної власності «Межигір’я» пан Ставицький, екс-міністр палива та енергетики. Тому йому вони готують підозру, що стосується виведення маєтку з державної власності. У прокуратурі наполягають, що Сергій Клюєв придбав цей актив вже як приватну власність – отже, до нього немає запитань. Також вони наполягають, що він був засновником підприємства, а не посадовою особою підприємства, він не був бухгалтером чи директором. А тільки бухгалтер та директор, коли мова йде про товариство з обмеженою відповідальністю, є суб’єктами посадового злочину. Отже, Сергій Клюєв, на думку генеральної прокуратури, як засновник ТОВ «Танталіт», не несе відповідальності за оборудки навколо цього підприємства.
– Виникaє абсолютно логічне запитання: який взагалі можливий розвиток і яке можливе закінчення цієї справи?
– Слідчі органи пішли таким довгим шляхом, який затягує весь процес покарання винних у виведенні резиденції з власності держави, а також у тому, що через ті фірми, які були пов’язані з «Межигір’ям», відмивалися шалені гроші (про що чорним по білому сказано у документах YanukovychLeaks, які торік знайшли у воді біля «Межигір’я»). Я думаю, що ми вже бачимо негативний результат, який пов’язаний з тим, що потихеньку, за рік, вже переоформлюються ці фірми. І тоді слідчі органи вже не зможуть звинувачувати попередніх власників у стосунку до якихось злочинів.
В генеральній прокуратурі на запитання, чи була хоч одна справа, яка основана на документах YanukovychLeaks з «Межигір’я» і передана до суду, відповідь... негативна
До речі, до річниці ми пішли до генпрокуратури і наполягли на тому, щоб нам показали ті документи YanukovychLeaks. Чи вони ще є, чи їх ніхто не знищив, не викупив? Дійсно, нам їх показали. Одна кімната завалена цими документами. Їх нібито передивлялися слідчі і долучили до однієї великої справи на тему «розкрадання державного майна», яка в них є. Справа стосується «Межигір’я» і Віктора Януковича, до якого, як я вже казала, не залучена постать Сергія Клюєва. Отже, ті документи там є. Але в генеральній прокуратурі на запитання, чи була хоч одна справа, яка основана на документах YanukovychLeaks з «Межигір’я» і передана до суду, відповідь... негативна.
– Це вже при новому герпрокурорі, так?
– Так. Це було буквально декілька днів тому, коли ми з’ясовували долю документів, які ми так старанно намагалися зберегти для прокуратури, сушили їх, кожен листочок, і зрештою передали їм.
– Але ігнорувати розслідування журналістів вони теж не можуть. Хочеться в це вірити, бо ж хочу поставити крапку в нашій розмові бодай якусь оптимістичну...
– Так, так. Я сподіваюся, що це все, як і все в нашому житті – лише справа часу, і я сподіваюся, що рано чи пізно і до цього також дійдуть руки. Головне, що ці документи врятовані й опубліковані, і в будь-який момент при справедливому настрої в суспільстві все ж таки до них дійдуть руки.
