Міністри закордонних справ України, Росії, Німеччини і Франції не змогли спільно засудити порушення мінських домовленостей у Дебальцеві й деінде на сході України. Переговори відбулися в Парижі в той час, як в Україні тривали порушення оголошеного припинення вогню.
Під час зустрічі чотирьох міністрів, «на жаль, не було досягнуто політичної згоди щодо того, як засудити те, що сталося в Дебальцеві, засудити всі трагічні події, всі порушення перемир’я», сказав журналістам після тригодинних переговорів голова МЗС України Павло Клімкін.
Він не став уточнювати, хто з чотирьох міністрів перешкодив цьому засудженню. Хоча вже трохи пізніше у твітері він підтвердив очевидне: «в Парижі Росія не виявила жодного бажання засудити трагічні події в Дебальцеві та порушення режиму припинення вогню».
Домовились натомість, за словами Клімкіна, про низку технічних аспектів, зокрема, щодо підтримки моніторингової місії ОБСЄ й розширення її можливостей, щодо негайного припинення вогню і відведення важких озброєнь від лінії контакту.
Спільну заяву про зустріч і рішення міністрів на підтримку мінських домовленостей зачитав французький міністр Лоран Фаб’юс. Він, серед іншого, підтвердив, що в її перебігу обговорювали становище в Дебальцеві – це місто попередніми днями на порушення мінських домовленостей окупували сили підтримуваних Росією збройних сепаратистів і російські війська.
В осередді уваги окупація Дебальцева і можлива атака на Маріуполь
Також, сказав він, особливу увагу приділили становищу в регіоні Маріуполя – міста, біля якого зараз зосереджуються сили нападників.
Голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр теж звернув увагу: якщо, як дехто побоюється, відбудеться також наступ на Маріуполь, «це, природно, цілком змінить самі засади домовленостей у Мінську, і тоді перед нами постане нова ситуація».
Серед ухвалених рішень на підтримку виконання мінських домовленостей – зокрема, згода чотирьох країн продовжити мандат місії ОБСЄ в Україні ще на рік, повідомив він.
А от російський міністр Сергій Лавров залишив зустріч достроково, пославшись на необхідність терміново повертатися до Москви на іншу міжнародну зустріч. Та це не завадило йому виступити перед групою журналістів окремо, ще перебуваючи в Парижі.
Москва і Київ хочуть різної конституційної реформи в Україні
Лавров говорив лише про «окремі спорадичні порушення перемир’я» на сході України, ані словом не згадавши Дебальцева чи Маріуполя. Натомість він повернув розмову на улюблену тему Москви – конституційну реформу в Україні, яка, на думку Росії, мала б надати Донбасові чи принаймні його «окремим районам» якийсь «особливий статус». Російський міністр, зокрема, висловив сподівання, що після того, як буде завершене розведення сторонами важких озброєнь, Києву «вже ніяких відмовок щодо того, що треба почекати з вирішенням політичних питань, порушених у заявах, ухвалених 12 лютого в Мінську, не залишиться».
Конституційна реформа в Україні до кінця цього року дійсно є 11-м із 13 пунктів останніх наразі мінських домовленостей – після передбаченого «виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців із території України під спостереженням ОБСЄ» і «роззброєння всіх незаконних груп».
І Україна дійсно має шанс ухвалити закон про зміни до Конституції вже у вересні, заявив голова Верховної Ради Володимир Гройсман. У той час, як міністри зустрічалися в Парижі, він виступив у Брюсселі в Європарламенті. За його словами, ці зміни передбачають в Україні децентралізацію, але аж ніяк не «федералізацію», якої хоче Москва.
За реформою, сказав Гройсман, регіони отримають такі повноваження, які задовольнять їх. Але, наголосив спікер, «єдине, чого не буде в межах реформи і децентралізації, – це права для регіонів мати власні танки й системи залпового вогню і вступати в євразійські союзи».
