Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:51

ЄС не може ухвалювати рішення щодо відключення Росії від SWIFT – єврокомісар


Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

Санкції проти Росії та кредитування Греції не пов’язані між собою – Валдіс Домбровскіс

Брюссель – Європейський союз готовий і спроможний ухвалювати нові економічні санкції проти Росії, якщо вона та підтримувані нею сепаратисти далі не дотримуватимуться режиму припинення вогню, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода віце-президент Єврокомісії, єврокомісар з питань зони євро та соціального діалогу, екс-прем’єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс. При цьому проблеми у відносинах з Грецією, яка домагається сьогодні нового довготермінового пакету фінансової допомоги, не позначаються на спроможності Євросоюзу досягти консенсусу щодо нових санкцій, переконаний єврокомісар. Водночас, він пояснює, що можливі обмежувальні заходи, як-от відімкнення Росії від системи SWIFT, мають ухвалюватися на вищому, ніж ЄС, міжнародному рівні.

– Пане єврокомісар, ми вже маємо заяви Дональда Туска, інших європейських політиків про те, що потрібно працювати над новими економічними санкціями проти Росії, оскільки вона та підтримувані нею сепаратисти не виконують мінські угоди. Якими саме можуть бути ці нові економічні санкції?

– Рада міністрів закордонних справ ЄС попросила Єврокомісію знову розглянути питання санкцій. Отже, наразі Європейська комісія оцінює різні можливості для нових санкцій. Запровадження санкцій залежить від самої Росії: чи вона почне дотримуватися правил і відігравати конструктивну роль у врегулюванні конфлікту, чи вона піде шляхом подальшої ескалації. Але ЄС готовий реагувати на будь-який розвиток подій.

– Наскільки сьогодні можливість ухвалення нових секторальних санкцій проти Росії за недотримання мінських угод залежить від вирішення грецької проблеми, тобто від досягнення домовленостей з урядом Греції про подальшу фінансову допомогу?

Україна – це одна проблема. Чи будуть запроваджені нові санкції, залежить від поведінки Росії. Що стосується Греції, то це інша проблема

– Я би сказав, що ці питання не пов’язані між собою. Україна – це одна проблема. Тут основне питання, чи будуть запроваджені нові санкції, залежить від поведінки Росії. Від цього будуть залежати кроки ЄС у відповідь. Що стосується Греції, то це інша проблема. Це переважно питання фінансової стабільності цієї країни. Їх ми вирішуємо безпосередньо в рамках єврозони.

– Але все ж таки для ухвалення нових санкцій потрібен консенсус всередині ЄС. Якщо домовитися з Грецією і далі буде складно, а для запровадження санкцій проти Росії потрібна її підтримка, то наскільки спроможним буде Євросоюз виступати єдиним фронтом?

– Але знову ж таки, я би ці два питання не пов’язував між собою. І грецька сторона це теж розуміє, що цього не треба робити. Ми знаємо, що Євросоюз може домовитися щодо санкцій. І якщо буде потрібно, зможе домовитися щодо посилення санкцій.

– Якщо дистанціюватися від політики як такої, наскільки реалістичним суто з економічної та технічної точки зору є відімкнення Росії від банківської системи SWIFT?

Відімкнення Росії від системи SWIFT має розглядатися на більш глобальному рівні. Тобто наразі Європейська комісія в рамках ЄС цього питання не розглядає

– Нині Єврокомісія працює над можливими подальшими кроками ЄС, зокрема, санкціями. Але питання відімкнення Росії від системи SWIFT має розглядатися на більш глобальному рівні. Тобто наразі Європейська комісія в рамках ЄС цього питання не розглядає, бо це може здійснюватися лише на більш глобальному рівні.

– Більш глобальний рівень – це рівень «Групи семи», «Групи двадцяти»?

– Це питання має розглядатися на міжнародному рівні, оскільки це не може бути рішення Європейського союзу, тобто з нашого боку ми можемо ухвалювати лише ті рішення, які від нас безпосередньо залежать.

– Який вплив санкції ЄС проти Росії мають на економіку самого об’єднання, зокрема, на зону євро? І який вплив мають санкції Росії проти ЄС, насамперед, обмеження щодо імпорту сільськогосподарської продукції з Євросоюзу? І як це все співвідноситься з тим впливом, який мають санкції ЄС на Росію?

Ми бачимо, що ці санкції працюють, вони позначаються на економіці Росії

–​ Насамперед, про те, що стосується впливу санкцій ЄС на Росію. Ми бачимо, що ці санкції працюють, вони позначаються на економіці Росії. Звісно, ідетья не лише про санкції ЄС, але й інші, а також вплив деяких несприятливих факторів, як-от низькі ціни на нафту. Ми спостерігаємо відтік капіталу з Росії внаслідок її непрогнозованої політики. Ми бачимо, що російська економіка падає в рецесію. Рубль обвалився приблизно наполовину.

Щодо впливу санкцій на економіку ЄС, ми бачимо, що ефект доволі обмежений. Але він нерівномірно розподілений між країнами та секторами. Найбільше зазнають впливу країни, що межують з Росією, як-от країни Балтії, Польщі, а також Фінляндія. З-поміж секторів дію санкцій найбільше відчув на собі сільськогосподарський: виробництво фруктів, овочів, молочних продуктів. ЄС уже виступив з конкретною підтримкою цих секторів. У будь-якому випадку, ми оцінюємо загальний ефект цих санкцій як доволі обмежений.

– Пане єврокомісар, Ви представляєте Латвію в Євросокомісії. Чи відчуває сьогодні Ваша країна, що Росія може загрожувати її безпеці?

Альянс збільшує свою присутність в країнах Балтії. Потрібно вживати заходів для посилення безпеки країн Балтії

– У Латвії та в країнах Балтії в цілому події в Україні викликають дуже велику стурбованість. Росія проводить політику агресії стосовно сусідніх країн. Це стосується не лише України, кілька років тому ми те саме бачили в Грузії. Щодо цього країни Балтії говорять з нашими партнерами по НАТО. Альянс збільшує свою присутність в країнах Балтії. Потрібно вживати заходів для посилення безпеки країн Балтії.

– Ви керували урядом Латвії в період глибокої економічної кризи. Наскільки розумію, тоді перед Вами стояв вибір між девальвацією національної валюти та суворими заходами економії. Ви тоді зробили вибір на користь економії – сьогодні латвійська економіка показує одні з найкращих темпів росту в ЄС. Що б Ви порекомендували нинішньому українському уряду, який ще й претендує на те, щоб називатися реформаторським? Як варто вирішувати таку дилему в умовах української економіки, враховуючи ще й те, що Україна перебуває фактично в стані війни?

– Ми справді опинилися в такій ситуації, коли нам потрібно було вибирати сценарій для виходу з кризи. Ми вирішили тоді сконцентруватися на структурних реформах, щоби підвищити конкурентоспроможність латвійської економіки. Ми тоді вирішили, що девальвація – не найкраще рішення, оскільки економіка Латвії є дуже малою і відкритою. Будь-який ефект від підвищення конкурентоспроможності за рахунок девальвації дуже швидко зникнув би внаслідок інфляції, яку б викликало підвищення цін на імпортовані енергоресурси та інші закордонні товари.

До кризи Україна витрачала на субсидії на енергоспоживання близько 7% ВВП. Звісно, це не можна припинити миттєво, але в будь-якому разі з цієї політики потрібно поступово виходити. Експерти ЄС готові Україні з цими допомогти.

Економічне становище в Україні є дуже складним. Окрім вирішення проблем на сході, ваша країна повинна вирішувати проблеми економіки в цілому, вирішувати, які саме структурні реформи потрібно провести, щоб підвищити свою конкурентоспроможність, зокрема які реформи потрібно провести в державному секторі, регулюванні бізнес-середовища, розглянути цілу низку бюджетних факторів. Візьмімо субсидії на енергоспоживання: до кризи Україна витрачала на це близько 7% ВВП. Звісно, це не можна припинити миттєво, але в будь-якому разі з цієї політики потрібно поступово виходити. Експерти ЄС готові Україні з цими питаннями допомогти. ЄС може надати як фінансову, так і технічну допомогу з проведення реформ.

– Але все ж таки, як варто вирішувати питання девальвації в такій економіці, як українська, яка, як і латвійська, є доволі відкритою –​принаймні, Україна імпортує чимало енергоносіїв? Де-факто вже відбувається девальвація, яка понижує стандарти життя українців. Що з нею робити, на Ваш погляд, в умовах великої української економіки? Водночас, на українській території триває війна.

Ситуація в Україні значно складніша за ту, яка була в Латвії під час кризи 2008-2009 років, оскільки ми хоча б не переживали такої зовнішньої агресії

– Потрібно визнати, що в Україні це значною мірою вимушене рішення. Через конфлікт на сході суттєво погіршується економічна ситуація в усій країні. Також дуже суттєво обмежуються можливості для залучення іноземних інвестицій. Ситуація в Україні значно складніша за ту, яка була в Латвії під час кризи 2008-2009 років, оскільки ми хоча б не переживали такої зовнішньої агресії, з якою сьогодні стикнулася Україна.

– Підсумовуючи нашу розмову, я би хотіла Вас запитати те, що не стосується безпосередньо зони євро чи економічної політики ЄС, але є критично важливим не лише для українців, але й для всієї Центрально-Східної Європи, з огляду на можливі безпекові наслідки. Ви особисто вірите в те, що Мінськ-2 ще має якісь шанси?

– Ми бачимо, що вже минув тиждень, як угода про припинення вогню мала набути чинності. Але на практиці цього не відбувається, надходять повідомлення про можливу концентрацію сил сепаратистів у районі Маріуполя. Це викликає велику стурбованість у Європі, тому що ми бачимо, що досягнуті домовленості, на жаль, не виконуються.

– У такому разі яким має бути алгоритм відповіді ЄС, на Вашу думку? В Україні відповідь Євросоюзу на російську агресію проти України вважають слабкою, не пропорційною масштабу проблеми.

– Подальша реакція ЄС буде залежати від розвитку подій. Якщо припинення вогню буде все ж таки дотримуватися, якщо з боку Росії будуть констурктивні кроки щодо деескалації конфлікту, припинення воєнних дій, то ситуація розвиватиметься в одному напрямку. Якщо ж ескалація буде тривати, то ЄС, швидше за все, доведеться ухвалювати рішення щодо санкцій та інших заходів впливу на Росію.

Інтерв’ю підготували Rikard Jozwiak і Жанна Безп’ятчук

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG