Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 18:32

Україна може взяти участь у формуванні бойової групи Євросоюзу – експерт


(Ілюстраційне фото)

(Ілюстраційне фото)

Минулого року українська армія підвищила свою бойову готовність в десять разів – екс-державний секретар міноборони Словаччини

У Києві триває тренінг з реформування сектору безпеки для держслужбовців, громадських діячів та експертів. Організатором тренінгу виступили благодійний фонд Open Ukraine та Центр Європейських та Північноатлантичних справ (CENAA). Директор центру Роберт Ондрейчак розповів Радіо Свобода, чим українська армія приємно здивувала експертів НАТО, як Україна зможе допомагати військам Євросоюзу виконувати бойові завдання та як Північноатлантичний Альянс готується до можливого конфлікту на своїх східних кордонах.

Ондрейчак тричі працював у міністерстві оборони Словаччини. Першого разу – близько 15 років тому як аналітик департаменту з питань НАТО. Другого разу – як голова Інституту з досліджень безпеки та оборони при міністерстві. А третього разу, з 2010 до 2012 року, державним секретарем при міністерстві оборони, фактично, заступником міністра.

Роберт Ондрейчак

Роберт Ондрейчак

Цивільний експерт відповідав за реформи армії, за міжнародне співробітництво, зокрема, з НАТО та Євросоюзом, за військові операції за кордоном. Також він займався реформуванням оборонної концепції та брав участь у створенні одного з головних стратегічних документів – Білої книги оборони.

– У чому полягали найважливіші реформи, які Ви зробили для вступу до НАТО?

Головний принцип – не приховуйте того, що можна не приховувати

– Наприклад, нам довелося змінити рівень державної таємниці для військових документів, взагалі у кілька разів зменшили кількість секретних документів. Тепер ви можете знайти дуже багато документів щодо устрою армії, її розвитку. Головний принцип – не приховуйте того, що можна не приховувати. Крім того, система для зберігання таємних документів може бути доволі дорогою.

Ми оприлюднили нові стратегії безпеки, оборони та загальну військову стратегію у 2001 році, після чого кілька разів оновлювали їх. За концепцією НАТО усі подібні стратегії мають бути відкритими документами.

Після цього нам довелося гармонізувати військове планування. Більшість громадян нічого не знають про цю сферу та не переймаються проблемами постачання чи закупівель, але для НАТО це вкрай важливо. Це стосується майже усіх аспектів – від обов’язкової англійської мови до структури міністерства оборони та збройних сил.

– Яка була чисельність збройних сил Словаччини на момент оголошення незалежності?

У радянські часи звикли судити за чисельністю, але яка користь навіть від мільйона військових, якщо є ресурси для перекидання на фронт лише тисячі?

– В 1993 році в нас було майже 50 тисяч військових, а сьогодні їх близько 20 тисяч. Найбільш важливим є можливість держави застосувати ці війська, їх готовність до розгортання, військова логістика, готовність усієї зброї тощо. У радянські часи звикли судити за чисельністю, але яка користь навіть від мільйона військових, якщо у вас є ресурси для перекидання на фронт лише тисячі?

Успіх минулого року безсумнівний. Звісно, зусилля звичайних людей та їхній патріотизм зіграли свою роль, але й армія також дуже гарно себе показала

Наприклад, на початку минулого року Україна мала лише 5 тисяч солдат, яких могла відправити для ведення бойових дій. Але лише за кілька місяців цей показник вдалося збільшити в десять разів, майже до 50 тисяч. Вам потрібно й далі працювати над цим, але успіх минулого року безсумнівний. Звісно, зусилля звичайних людей та їх патріотизм зіграли свою роль, але й армія також дуже гарно себе показала.

– Як вам довелося змінити свою зброю і техніку для вступу до НАТО?

– Ми вступили до НАТО із майже на 100 відсотків радянською зброєю, якої в нас і досі, на жаль, багато. Ми працюємо над модернізацією – зокрема, міняємо гелікоптери Мі-17 на американські «апачі», а радянські винищувачі Міг-29 хочемо замінити на шведські літаки Gripen. Також ми поступово змінюємо радянські радари. Наші сусіди, зокрема, Чехія, Угорщина чи Польща вже замінили стару зброю, але це не було вимогою НАТО для цих країн. Майже одразу нам довелося провести лише модернізацію бойових літаків, щоб вони могли взаємодіяти із літаками НАТО, та провести невеличкі модифікації.

Мати західну військову техніку, а не радянську, краще ще й з питань безпеки. Наприклад, ремонт та обслуговування винищувачів і досі виконується разом із Росією. Нас це не влаштовує з політичних причин.

– Як війна на сході України змінила політику НАТО?

До цієї війни головну увагу НАТО приділяло місіям за межами Європи, наприклад, Афганістану. Тепер Альянс повернувся до того, заради чого його створювали – захисту територіальної цілісності

– Повністю. До цієї війни головну увагу НАТО приділяло місіям за межами Європи, наприклад, Афганістану. Протягом останнього року Альянс повернувся до того, заради чого його створювали – захисту територіальної цілісності. Також НАТО розпочало інфраструктурні проекти на східних кордонах, зокрема, в країнах Балтії, а у деяких випадках відрядило туди військові підрозділи.

Також НАТО вдвічі збільшує чисельність військ швидкого реагування – з 15 до 30 тисяч. Крім того, НАТО працює над створенням військ дуже швидкого реагування, які у випадку конфлікту зможуть відправити на виконання бойового завдання протягом кількох днів.

У той же час в Польщі, країнах Балтії, Угорщині, Словаччині та Болгарії створюють невеличкі підрозділи, близько 40 осіб кожен. Вони координуватимуть військове планування країн, у яких знаходитимуться. Це дозволить НАТО реагувати набагато швидше, якщо відбудеться порушення територіальної цілісності будь-якої зі східних країн.

– Як ви ставитеся до заклику президента України Петра Порошенка направити в Україну поліцейську місію Євросоюзу чи миротворців ООН?

– Я вважаю, що це буде добре – відправити миротворців на схід України, щоб підтримати безпеку та проводити моніторинг. Але таке рішення вимагає резолюції Ради безпеки ООН, а я скептично становлюся до того, що Росія може підтримати таке рішення.

Відправлення миротворців до України потребує одноголосного рішення усіх країн ЄС. Я не впевнений, що таке рішення сьогодні можливе – на місію мають погодитися такі країни як Кіпр, Греція, Угорщина…

Щодо поліцейської місії ЄС, вони також зазвичай потребують ухвалення ООН. Це не є обов’язковим, але зазвичай це робиться саме так. Крім того, відправлення місії потребує одноголосного рішення усіх країн-членів Євросоюзу. Я не впевнений, що таке рішення сьогодні можливе – на місію мають погодитися такі країни як Кіпр, Греція, Угорщина…

– Але якщо таке рішення все ж таки буде ухвалене, скільки часу потребуватиме відправка поліцейської місії?

В ЄС є кілька бойових груп, кожна з яких – це приблизно 2 тисячі людей. Вони можуть бути відправлені протягом 30 днів. Але їх, до речі, ніколи нікуди не відправляли

– Головне – ухвалити рішення. Це потребуватиме небагато часу, до кількох місяців, залежно від кількості людей, яких туди відрядять. Наприклад, в ЄС є кілька бойових груп, кожна з яких – це приблизно 2 тисячі людей. Вони можуть бути відправлені протягом 30 днів. Але їх, до речі, ніколи нікуди не відправляли.

Ротація таких бойових груп відбувається кожні півроку. На другу половину 2016 року планується створення бойової групи з військ центральноєвропейських держав – Словаччини, Угорщини, Польщі та Чехії. Зараз тривають переговори щодо того, як Україна прийматиме участь у створенні цієї бойової групи. За згодою країн, яки створюють бойову групу, можливо підключати до цього процесу країну, яка не є членом Євросоюзу. Це буде дуже гарний політичний крок, Україна зможе допомогти Євросоюзу із транспортом – зокрема, транспортними літаками та логістикою, ми у цьому зацікавлені.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG