Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 00:18

«Найгірше, що можуть зробити, – депортувати». Як кримчани живуть без російського громадянства


Черга до відділення міграційної служби у Севастополі (архівне фото)

Черга до відділення міграційної служби у Севастополі (архівне фото)

Без російського паспорта ти фактично як бомж – жителі півострова

Емір Достім

Сімферополь – Одразу після березневого «референдуму» органи Федеральної міграційної служби Росії, створені в окупованому Криму, почали приймати документи, необхідні для отримання російського паспорта. Хто не побажав автоматично ставати громадянином Росії – звертався до служби з відповідними відмовами, щоб у подальшому отримати посвідку на проживання. Через майже рік серед кримчан залишаються ті, хто взагалі не має жодного російського документа. Про те, як живуть вони в таких умовах, з'ясовували Крим.Реалії.

30-річний Сервер проживає в Криму з 1992 року. Він переїхав в Бахчисарайський район разом з батьками з Узбекистану, коли йому було 7 років. У 16 років молодий чоловік отримав паспорт громадянина України. Відмовлятися від нього він не збирається, адже, як і раніше, ідентифікує себе з Україною. Отримувати російський паспорт чоловік не бажає, оскільки не визнає російську юрисдикцію в Криму. Відсутність громадянства Росії створює безліч незручностей для Сервера, проте він намагається не звертати на це уваги.

«Без російського паспорта ти фактично як бомж в Криму. У лікарню з нового року звернутися неможливо, бо без паспорта і медстрахування тебе не приймуть. Навіть звичайну флюорографію, як раніше, без направлення лікаря, не зможеш зробити», – каже Сервер.

Також з 1 січня він не може відкрити рахунок у жодному з відділень російських банків в Криму, оскільки вважається нерезидентом, тобто іноземним громадянином.

З аналогічними труднощами він стикнувся при спробі оформити обов'язкове страхування на власний автомобіль, зареєстрований кілька років тому на території Криму. Правда, його заспокоює те, що встановлені на машині українські номери змінювати на російські поки не обов'язково, оскільки за це інспектори не карають і штраф не виписують.

Буду терпіти до останнього, щоб не приймати громадянство чужої для мене держави

«Звичайно, є труднощі і незручності, пов'язані з відсутністю російського паспорта: я обділений в правах, але що робити? Буду терпіти до останнього, щоб не приймати громадянство чужої для мене держави, – говорить Сервер, – з Криму їхати на збираюся, тут живуть мої рідні, друзі, це моя батьківщина».

Його також турбує відсутність можливості виїжджати з Криму на материкову Україну. «У новому році я ще жодного разу не їздив через кримсько-херсонський пропускний пункт – побоююся, що можуть депортувати без громадянства Росії, вже були такі приклади. Краще буду перебувати тут, у себе вдома, з близькими», – пояснює він.

Російські прикордонники дозволяють громадянам України з кримською пропискою в'їжджати на півострів і виїжджати звідти за українським паспортом, не заповнюючи міграційну карту. Нагадаємо, згідно з російським законодавством, кримчани з місцевою пропискою, які проживали до 18 березня 2014 року в Криму, автоматично визнаються громадянами Росії. Правда, випадок з кримськотатарським правозахисником Синавером Кадировим, якого вислали за межі півострова як власника українського паспорта з кримською реєстрацією, викликав юридичну колізію.

У 99% жителів Криму російські паспорти

Скільки таких кримчан, як Сервер, живуть на півострові без російського паспорта, сказати складно. Деякі експерти стверджують, що ця цифра можна дорівнювати кільком тисячам, а то й десяткам тисяч. За інформацією голови Федеральної міграційної служби Росії Костянтина Ромодановського, озвученою ним у грудні минулого року, більше 99% населення Криму забезпечені російськими паспортами.

«Відсоток паспортизації вище, ніж 99%. Зараз громадяни, жителі Криму, продовжують отримувати паспорти. Це приблизно така ж швидкість і такий же обсяг, як в інших суб'єктах Російської Федерації», – сказав Ромодановський в ефірі одного з телеканалів.

Черга до відділення міграційної служби у Сімферополі, січень 2015 року

Черга до відділення міграційної служби у Сімферополі, січень 2015 року

У той же час, уповноважений з прав людини в Криму Людмила Лубіна повідомляла, що 60 тисяч кримчан ще не отримали російські паспорти, що складає близько 12% від загальної кількості населення півострова. Лубіна дала зрозуміти, що це ті громадяни, які не змогли отримати паспорти через великі черги у відділеннях російської міграційної служби в окупованому Криму.

«Не хочу стояти в чергах»

Олексій, якому в травні виповниться 22 роки, живе в Сімферополі кілька років, хоча прописаний в Керчі. У квітні минулого року Олексій вирішив залишитися в Криму, незважаючи на незгоду з анексією. Тоді ж він звернувся до міграційної служби із заявою про відмову від російського громадянства із збереженням українського. Молодий чоловік опинився серед тих 3500 кримчан, котрі не бажали брати «червоний» паспорт.

Щоб перебувати на півострові легально, Сергій планував оформити посвідку на проживання, що дає право іноземному громадянинові бути на території Росії упродовж п'яти років без необхідності обов'язкового виїзду за межі. Минув майже рік, він досі не отримав зазначеного документа.

«Я не хочу стояти в чергах або бігати за величезною кількістю довідок, поки є можливість, буду обходитися без посвідки», – пояснює кореспонденту «Крим.Реалії» Олексій.

За його словами, він виконує приватні замовлення у сфері IT-технологій, а клієнтам наявність або відсутність у нього російських документів байдужа. До того ж, частина з них зовсім знаходиться за межами окупованого Криму та Росії.

На відміну від Сервера, Олексій вже виїжджав на материкову Україну в 2015 році. За словами чоловіка, український паспорт з кримською пропискою дозволяє йому безперешкодно виїжджати за межі півострова. «Я недавно їздив до Києва з українським паспортом і назад, не заповнюючи міграційних карт. Російські прикордонники сприймають мене як звичайного кримчанина», – ділиться враженнями співрозмовник.

Враховуючи ситуацію з правами людини в Криму – арешти активістів, обшуки в будинках – депортація – це не найжахливіше, що може бути

На питання, чи не побоюється він запровадження з боку російської влади певних обмежень для кримчан з українськими паспортом при виїзді з півострова, Олексій відповідає: «Найгірше, що можуть зробити, це депортувати мене з Криму. Я до цього готовий. Правда, враховуючи ситуацію з правами людини в Криму – арешти активістів, обшуки в будинках – це не найжахливіше, що може бути».

Те, що у чоловіка немає можливості скористатися медичними послугами, його не особливо лякає. «Ще зі студентських часів я перестав ходити у лікарні. У мене дідусь працював у «швидкій», мама – медсестрою, в крайньому випадку до них звертаюся за порадою. Якщо вже зовсім буде погано, скористаюся послугами приватної клініки, куди можна звернутися без російського документа», – говорить він.

Наприкінці нашої бесіди Олексій підкреслює, що особливих незручностей через свій невизначений статус в «російському» Криму він не відчуває. «Звичайно, якби платіжна система VISA відновила свою роботу, було б чудово», – зазначає він.

Олексій додає, що він як жив у Криму рік тому до «референдуму», так і продовжує жити, і півострів, незважаючи на деякі труднощі з документами, покидати не збирається.

Оригінал матеріалу – на сайті «КримРеалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG