Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:56

НБУ і уряд: гривню обвалюють «імпортери-спекулянти»


Голова правління НБУ Валерія Гонтарева

Голова правління НБУ Валерія Гонтарева

Допомога від МВФ стане «вливанням у валютний ринок України, зіб’є паніку та стабілізує курс» – Яценюк

Київ – У Нацбанку України не бачать раціональних причин для знецінення гривні, яке триває, заявила 25 лютого журналістам голова правління НБУ Валерія Гонтарева. На її думку, на курс тиснуть панічні настрої та намагання частини бізнесу виводити кошти за кордон. Відтак НБУ та Мінфін запровадили низку заходів для обмеження імпорту і для відновлення довіри до гривні. Експерти ж не виключають, що до падіння національної валюти призвели і економічна невизначеність, і спекулятивні дії, і емісія гривні, спрямована, зокрема, для рефінансування банків.

25 лютого – це був незвичайний банківський день, оскільки Нацбанк України був змушений викупити на міжбанківському ринку близько 80 мільйонів доларів, пояснила журналістам ситуацію глава правління НБУ Валерія Гонтарева.

За її словами, НБУ продовжив адміністративні заходи з регулювання фінансового ринку, одним з останніх стало рішення НБУ перевіряти всі угоди, пов’язані з передоплатою імпорту, які є більшими за 50 тисяч доларів, і можуть мати на меті не торгівлю, а виведення коштів за межі України. Щоб перевіряти більшу кількість контрактів, НБУ збільшив тривалість перевірки кожного з них на один день, і це викликало тимчасовий надлишок валюти на ринку, запевняє Гонтарева.

«Якщо раніше ми перевіряли тільки купівлю валюти, то тепер ми перевіряємо і всі оплати за власні кошти клієнтів. А для того, щоб робити цю верифікацію (підтвердження угоди купівлі-продажу валюти), потрібен додатковий день. До постанови НБУ №130, яка регулює це питання, зробимо додаткове пояснення, щоб на ринку зрозуміли, що додаткових заборон ніхто не вводив, – обіцяє глава Нацбанку. – Оскільки НБУ ввів один додатковий день, то торговельний день 25 лютого вийшов не зовсім звичайний, ми не змогли перевірити всі необхідні контракти. Через це на ринку утворилося додаткова пропозиція валюти, яку сьогодні НБУ викуповував за офіційним курсом – викупили близько 80 мільйонів доларів».

Валерія Гонтарева пообіцяла, що цей надлишок НБУ поверне на ринок уже днями, продаючи долари під час валютних інтервенцій.

Валерія Гонтарева і міністр фінансів Наталія Яресько (праворуч)

Валерія Гонтарева і міністр фінансів Наталія Яресько (праворуч)

Міністр фінансів Наталія Яресько під час спільного брифінгу з Валерією Гонтаревою додала, що для стабілізації валютного ринку Україна запровадила податок на імпорт (5 і 10%, залежно від категорії товару). До цього переліку не входить критичний для України імпорт – обладнання, енергоносії, медикаменти», – запевняє Наталія Яресько.

У березні ми очікуємо першого траншу від МВФ. Річна допомога від нього становитиме 8 мільярдів доларів

«Ми запровадили податки на імпорт. Це тимчасовий захід, який не стосуватиметься критичного імпорту, відтак цей крок не нашкодить економіці. Наша головна мета – стабілізувати ситуацію, відновити довіру до України. У березні ми очікуємо першого траншу від МВФ. Річна допомога від нього становитиме 8 мільярдів доларів. Але це не межа, допомога МВФ стане сигналом для ЄБРР, США та інших донорів», – наголошує міністр.

Яценюк побачив причину девальвації у спекуляціях бізнесу

За останні 9 місяців на фінансовому ринку України продали 51,5 мільярдів доларів – це майже у 10 разів перевищує теперішній обсяг золотовалютного резерву України. Фактично, це 100-170 мільйонів доларів щодня. Оперуючи такими цифрами, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк пояснив: ринок держави, насправді, «наповнений доларами», а проблеми валютного курсу лежать глибше.

«Це означає, що частина валюти купувалася й купується з метою проведення спекулятивних операцій. З тією метою, щоб купити по нижчому курсу, а продати – по вищому курсу», – заявив прем’єр.

За словами Яценюка, уряд «неодноразово радив» Нацбанку взяти під ретельний контроль ситуацію навколо так званих «імпортних контрактів». Ця схема передбачає, що замовник відправляє за кордон валюту для придбання імпортного товару, але ця купівля не відбувається, валюта надовго «заморожується» на рахунках поза державою і повертається назад до «покупця» вже тоді, коли курс вищий. Прем’єр запевняє, що уряд як ніхто зацікавлений у стабільному і спокійному валютному ринку, бо слабка гривня відчутно «б’є» по цінах на споживчі товари та послуги, а до того ж «розхитує» держбюджет. Зокрема й тому, що зовнішні борги, які Україна повертає у валюті, у гривні суттєво подорожчали.

Хто винен – визначили, що робити – ще думають

Відразу із зали засідання Кабінету міністрів Арсеній Яценюк вирушив на Банкову, щоб разом із президентом України Петром Порошенком та міністром фінансів Наталею Яресько викликати голову НБУ «на килим». Брифінг Гонтаревої та Яресько відбувся саме після цієї наради на Банковій. Сама ж Валерія Гонтарева відповіла журналістам, що зустріч була «не жорсткою, а конструктивною».

Від НБУ уряд чекає «чітких та зрозумілих кроків» зі врегулювання ситуації на ринку, зауважує Яценюк.

Не дати можливості імпортерам по лівих контрактах виганяти валюту за кордон і чекати підвищення курсу

«Для того, щоб люди перестали знімати депозити, для того, щоб збити спекулятивну хвилю в країні. Експортери щоб повернули валюту, яку вони тримають за кордоном. І не дати можливості імпортерам по лівих контрактах виганяти валюту за кордон і чекати підвищення курсу», – додав Яценюк.

За його словами, уряд готовий активніше брати участь у регулюванні валютного курсу і вже розробив план дій на найближчий час. Зокрема, Яценюк просить депутатів зібратись достроково і ухвалити закони, необхідні для отримання допомоги від Міжнародного валютного фонду. Натомість МВФ озвучить своє рішення щодо наступного траншу Україні через два тижні. Саме частина обіцяних грошей від цього міжнародного донора стане «вливанням у валютний ринок України, зіб’є паніку та стабілізує курс», – обіцяє прем’єр.

НБУ не розповів про обсяги емісії останніх днів

Офіційна ціна долара на 25 лютого, за курсом НБУ, – трохи більше від 28 гривень. Утім, навіть знайти в банках валюту за таким курсом практично неможливо. В одному з банків повідомили Радіо Свобода, що «долар у кишені не тримають»: як тільки хтось здає, відразу ж продають клієнтам. Утім, трапляється це, за словами касирів, доволі рідко.

Знайти долар у неофіційних обмінниках можна. Утім, через непідконтрольність НБУ, різниця в ціні за «зелений» може сягати до 10 гривень. Таким чином, в обмінних пунктах курс продажу долара зараз сягає 35,40 гривень за долар, а курс купівлі – до 31,45 гривень за долар, з’ясувало Радіо Свобода.

Пересічні українці та частина експертів припускають, що однією з причин падіння гривні могла стати додаткова емісія (друк) української валюти, зокрема – для покриття бюджетних та інших витрат. Ще одна версія, поширена у соцмережах та в експертному середовищі – падіння гривні стало проявом того, що українці не бачать реформ і розчарувалися у нинішній владі.

Валерія Гонтарева не відповіла прямо на запитання Радіо Свобода, якими були обсяги емісії упродовж останніх місяців і чи не вплинули вони на курс.

Ніякої особливої, непланової емісії не було

«На сайті НБУ ми регулярно звітуємо, якою є емісія для рефінансування банків. Коли ми підрахуємо за останній період, повідомимо вам. Ніякої особливої, непланової емісії не було», – запевняє Гонтарева.

У листопаді вона повідомляла журналістам, що за 2014 рік грошова маса виросла на 7,6%, тобто в обіг випустили додатково понад 23 мільярди гривень.

Ситуація з девальвацією гривні відносно долара та євро не до кінця зрозуміла, оскільки НБУ наразі не оприлюднив інформації про те, чи робив він емісію упродовж останніх тижнів, констатує економіст Володимир Лановий. Водночас, за його словами, серед рушіїв знецінення гривні є негативні очікування громадян та бізнесу і виділення НБУ готівки на рефінансування банків.

«Точних причин ситуації та прогнозів робити не можна, оскільки ми не маємо інформації про обсяг емісії, яку НБУ міг здійснювати останнім часом. Рішення фінансового регулятора про заборону банкам скуповувати валюту на потреби імпортерів є запізнілим. Водночас нинішня ситуація є реакцією суб’єктів економіки на погані очікування. Експортери не повертають виручку, імпортери шукають якихось фіктивних контрактів, щоб вивести валюту. Торговці підвищують ціни на продукти, хоча купували їх, коли курс був кращим. Вони очікують подальшої девальвації й побоюються, що виручка знеціниться», – заявив Володимир Лановий Радіо Свобода.

Він також зауважує, що зводити всі проблеми на спекулянтів неправильно, оскільки перепродаж валюти ними часто згладжує стрибки курсу.

«Громадяни не хочуть пошитися в дурні й намагаються якнайшвидше витратити наявну гривню. Учасники ринку побоюються, що Нацбанк розмістить облігації для рефінансування банків, тоді викупить їх у банків за рахунок емісії», – зауважив Лановий.

Інший економіст, Ярослав Жаліло, вважає, що знецінення гривні, яке триває, має конкретні економічні причини, серед яких і спекулятивна складова.

«Є два головні чинники. Це невизначеність, яка спостерігається в Україні, високі воєнні ризики, викликані російською інтервенцією. Друга складова більш суб’єктивна, вона пов’язана з негативними очікуваннями, що пов’язані з економікою загалом, з гривнею зокрема, і з діяльністю Нацбанку».

І економісти, і частина посадовців визнають, що курс гривні відносно долара спрогнозувати важко, оскільки він залежить в тому числі і від суспільних настроїв. Водночас більшість фахівців погоджуються з тим, що валютний ринок стабілізується після надання першого траншу допомоги МВФ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG