Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 14:51

Шеф місії ОБСЄ на кордоні: моніторимо лише 40 метрів із 400 кілометрів


Члени моніторингової місії ОБСЄ біля українських військовослужбовців. Село Парасковіївка, поблизу Артемівська, 26 лютого 2015 року. Ілюстраційне фото

Члени моніторингової місії ОБСЄ біля українських військовослужбовців. Село Парасковіївка, поблизу Артемівська, 26 лютого 2015 року. Ілюстраційне фото

Наш мандат дуже обмежений, ми не можемо перевіряти вміст російських конвоїв – Поль Пікар

Щойно черговий російський «гуманітарний конвой» заїхав в Україну, і знову його не могли перевірити спостерігачі ОБСЄ, які виконують місію на двох пунктах перетину кордону в Ростовській області Росії – «Донецьку» та «Гукові». Що взагалі можуть 20 спостерігачів ОБСЄ на території Росії, які несуть цілодобове чергування на двох пунктах перетину? Чи бачать вони найманців і військову техніку, які йдуть з Росії в Україну? Чому ОБСЄ не може взяти під контроль усю неконтрольовану Україною ділянку кордону? Про це Радіо Свобода розмовляло з керівником Спостережної місії ОБСЄ на території Ростовської області Полем Пікаром, який дав інтерв’ю телефоном із Відня, де розташована штаб-квартира ОБСЄ.

– Який мандат місії ОБСЄ з російського боку кордону? Що ви можете?

– Мандат спостережної місії є дуже обмеженим. І ми розташовані лише на двох пунктах перетину кордону – в «Донецьку» Ростовської області та в «Гукові». Наші спостерігачі на цих пунктах перебувають цілодобово. Ми там з кінця липня. Ми не спостерігаємо за іншими частинами кордону. Це знати важливо, бо часто преса каже, що ми, мовляв, нічого не бачимо на українсько-російському кордоні. Але насправді ми ведемо спостереження лише за кількома метрами кордону.

– То якою є ситуація нині на тих пропускних пунктах, де ваші люди здійснюють спостереження?

– Ситуація на кордоні може бути окреслена як нормальна. Йде потік людей у Східну Україну і в Російську Федерацію. Але, знову ж таки, я говорю за пропускні пукти «Гуково» і «Донецьк» Ростовської області.

– А хто ці люди, які прямують в Україну? Чи бачите Ви російських вояків, найманців чи добровольців, які йдуть воювати?

Третю категорію становлять люди, які вдягнені в уніформи військового зразка. Вони йдуть в обох напрямках – часто з рюкзаками

– Людей, які перетинають кордон, ми поділяємо на три категорії. Перша категорія – це частіше молоді люди без багажу, які перетинають кордон на порожніх автівках. Вони їдуть з України в Росію на дуже короткий час зробити закупи, витягнути готівку в банкоматах чи зайти в банк і повертаються в Україну. Друга категорія – це цілі родини, часто з літніми людьми, або пішки або на автівках із великою кількістю багажу. Ці родини або втікають від бойових дій, або повертаються, коли діє припинення вогню – залежно від ситуації на лінії збройного зіткнення. З часу останніх мінських домовленостей збільшилась кількість людей, які повертаються в Україну. Третю категорію становлять люди, які вдягнені в уніформи військового зразка. Вони йдуть в обох напрямках – часто з рюкзаками. Дехто з них іде пішки і самостійно, а часто це групи людей. Дехто їде автівками.

– Тобто це, власне, люди, які перетинають кордон і йдуть в Україну воювати?

– Це так. Ми не кажемо, що це російські військові, але що це добровольці. Дехто з них розмовляє з нами і каже, що вони є добровольцями і що вони їдуть на підмогу (сепаратистам – ред.) по інший бік кордону.

– Чи спостерігачі ОБСЄ бачать військову техніку, яка перетинає лінію кордону в напрямку України?

– Ми не бачили озброєння, яке перетинає ці пункти на кордоні. Третя група – оті добровольці, які їдуть в Україну, – проходять контроль, їхні документи перевіряються, перевіряється вміст їхніх рюкзаків машинами, як в аеропорту.

– Перевірку здійснюють російські прикордонники?

– Документи перевіряють прикордонники, а особисті речі – митники.

– Але чи бачили ви в цих двох пунктах перетину кордону з російського боку оті танки, БТРи, артилерію, ракетні установки, які, – як кажуть НАТО, ЄС та Україна, – надходять з Росії в Україну?

– Ми лише спостерігаємо за рухом і ситуацією в пунктах перетину «Донецьк» та «Гуково». І загальна наша ділянка на цих двох пунктах становить 40 метрів. А загальна довжина ділянки кордону, яка непідконтрольна українським представникам, становить понад 400 кілометрів! Сам я особисто не бачив перетину кордону військової технікою, але непідконтрольна Україні ділянка – це понад 400 кілометрів.

– А що заважає спостерігачам ОБСЄ взяти під контроль усю проблемну, неконтрольовану ділянку кордону – хай навіть і в 400 кілометрів?

Для того, щоб вести спостереження за ділянкою в 400 кілометрів, не вистачить міжнародної організації – потрібна участь уряду

– Для того, щоб вести спостереження за ділянкою в 400 кілометрів, не вистачить міжнародної організації – потрібна участь уряду. Тому тут треба звести реальних гравців (уряди України та Росії – ред.). А ОБСЄ – так, вона може допомогти у цьому. Про це ведеться мова в ОБСЄ і ведуться переговори, але ми діємо на підставі консенсусу, а це означає, що всі 57 членів ОБСЄ мають дійти згоди. Дискусії про розширення нашої місії на кордоні тривають, але для цього має бути консенсус. Наш мандат добігає кінця 23 березня, і зараз ведуться перемови про його подовження.

– Представництво США в ОБСЄ закликало спостерігачів на кордоні перейти і на український бік кордону для посилення контролю. Чи це реально?

Ми – це Спостережна місія ОБСЄ з російського боку кордону, – і є Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні. Ми різні, у нас різне керівництво, різні бюджети

– Бачите, тут дві місії. Ми – це Спостережна місія ОБСЄ з російського боку кордону, – і є Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні. Ми різні, у нас різне керівництво, різні бюджети, ми діємо окремо, хоча ми з однієї організації і обмінюємось інформацією і співпрацюємо. Щодо контролю з українського боку кордону – це питання для місії в Україні.

– Згідно з останніми мінськими домовленостями, Україна має повністю поновити контроль над кордоном до кінця цього року. Чи це реально, на Вашу думку?

– Я добре знаю мінські угоди і нові заходи, які були ухвалені в рамках цього пакету домовленостей у Мінську. Головне – це перемир’я і система контролю за ним, але тут я не хочу виходити поза рамки моїх повноважень, які стосуються двох пунктів перетину з російського боку кордону.

– Але назагал, чи контроль над кордоном допоміг би мирному врегулюванню конфлікту?

– Назагал країни-члени ОБСЄ кажуть, що перемир’я і контроль за його дотриманням також пов’язані з контролем на кордоні. Звичайно, тут зв’язок є, і саме тому ці пункти включені до мінської угоди.

– Щойно новий російський «гуманітарний конвой» перетнув кордон і заїхав в Україну. Чи ваші люди мають змогу перевіряти вміст таких конвоїв?

Наш мандат дуже обмежений, у нас немає повноважень і засобів, аби самостійно перевіряти вантаж конвоїв

– Перевіряти вміст – ні. Наш мандат дуже обмежений, у нас немає таких повноважень і засобів, аби самостійно перевіряти вантаж таких конвоїв. Але ми бачимо частини російських конвоїв, які проходять цими двома пунктами перетину на шляху до Донбасу. Зазвичай такі конвої їдуть на Луганськ і Донецьк, і не всі вони проходять через пункти перетину «Гуково» і «Донецьк» Ростовської області. Ми бачимо лише частину конвоїв, які йдуть на Луганськ – і то лише частину. Ми записуємо номери вантажівок, рахуємо їх, ми спостерігаємо, як російські прикордонники і митники перевіряють вантажівки. Але з російського боку кордону присутні і українські прикордонники і митники – і вони теж лише спостерігають, але не перевіряють вмісту цих конвоїв. Ми щойно спостерігали за входженням в Україну 16-го російського конвою і оприлюднимо нашу доповідь, як тільки він повернеться в Росію.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG