Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:27

Воюю зброєю і плакатом – боєць Нацгвардії Юрій Нерослік


Боєць 92-ї бригади Нацгвардії, плакатист Юрій Нерослік на тлі своїх робіт у Музеї пропаганди, Київ, 27 лютого 2015 року

Боєць 92-ї бригади Нацгвардії, плакатист Юрій Нерослік на тлі своїх робіт у Музеї пропаганди, Київ, 27 лютого 2015 року

Боєць 92-ї бригади Нацгвардії Юрій Нерослік «у вільний від війни час» малює патріотичні плакати

Сержант 92-ї бригади Збройних сил України Юрій Нерослік пішов добровольцем в АТО влітку 2014 року. Бойове хрещення отримав в «Іловайському котлі». Сьогодні він, разом із побратимами-саперами, знешкоджує нерозірвані російські снаряди під містом Щастя. А ще… практично щодня створює патріотичні плакати. Під час його приїзду до Києва, Радіо Свобода поспілкувалось з бійцем, який воює одразу на двох фронтах: реальному та ідеологічному.

Дизайном Юрій Нерослік почав займатись з 2004 року. Втім, справжня трансформація з ним трапилась під час Майдану. Тоді під враженнями і переживаннями тих подій, він зробив свій перший патріотичний плакат. Українця на ньому він зобразив як Супермена.

Плакат Юрія Неросліка «Українець-Супермен»

Плакат Юрія Неросліка «Українець-Супермен»

У свої роботи, каже Юрій, він вкладає душу, адже вважає, що інформаційна війна не менш важлива, ніж війна в окопі.

«Плакати я роблю, коли війна дає мені на це час. Останні пів року я сплю лише по чотири години на день. Часто щось компоную вночі. Одним словом, вільного часу у мене нема», – усміхається боєць.

Через ще свіжі спогади, пережитим на фронті Юрій Нерослік ділиться неохоче. На запитання відповідає чітко, одним словом, наче під час допиту. Лише зі спогадами про Іловайськ на очах у бійця з’являються сльози.

«Це було 10 днів пекла. Ми з друзями згадуємо і прирівнюємо 3-4 місяці на фронті тепер з тими 10 днями тоді. Мені часто сниться ніч, посадка, в якій зриваються міни і крики людей», – каже він.

Юрій Нерослік поблизу міста Щастя

Юрій Нерослік поблизу міста Щастя

«Поля, посадки, ліси. Там на кожному куті лежить нерозірваний снаряд. Все напічкано залізом, яке забирає життя людей» – а це вже чоловік розповідає про свою роботу сапера. Разом з воєнними побратимами (як вони себе називають, «бобрами»), він щодня знешкоджує сотні небезпечних боєприпасів і каже, щоб розчистити все повністю, потрібні роки.

Разом з тим, перебуваючи на фронті, боєць дуже переживає за своє рідне місто Харків, де нещодавно стався теракт. Нерослік вірить, що це місто – «міцний горішок» і «Путіну його не взяти», але якщо хоч один російський солдат спробує зайти у Харків, боєць і плакатист обіцяє, що одразу буде там.

ПОДИВИТИСЯ ПЛАКАТИ У РОЗШИРЕНОМУ ФОРМАТІ МОЖНА ТУТ

  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG