Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:54

На межі заборони. Релігійні організації Криму не встигли зареєструватися


Віруючі моляться в сімферопольському храмі УПЦ КП

Віруючі моляться в сімферопольському храмі УПЦ КП

Російське законодавство суттєво обмежує права релігійних громад порівняно із законодавством України

Емір Достім

Сімферополь – З 1 березня більшість релігійних організацій Криму опинилися під загрозою заборони. До цієї дати вони мали пройти перереєстрацію в російському законодавчому полі. Однак, як з'ясувалося, в поставлені терміни вони не вклалися. Представники різних конфесій зізнаються, що проблем через відсутність реєстрації у них поки не виникало. Вони сподіваються, що найближчим часом зможуть пройти необхідну юридичну процедуру і продовжити свою роботу на території півострова.

Наприкінці лютого самопроголошена кримська «влада» визнала, що процес перереєстрації релігійних організацій на території півострова «проходить дуже складно». За інформацією «начальника відділу у справах релігій і національно-культурних товариств міністерства культури Криму»​ Олександра Селевка, завершити перехід кримських релігійних громад у російське правове поле планувалося до 31 грудня 2014 року, проте термін довелося продовжити до 1 березня. Але це суттєво не змінило ситуацію.

За інформацією заступника «повноважного представника президента Росії в Криму»​ Володимира Бобровського, на півострові поки перереєструвалися дев'ять громад. Ще 73 перебувають у стадії реєстрації. Свої статути у Москві зареєстрували тільки дві релігійні організації. «На початок 2014 року в Криму діяли 1409 релігійних організацій зі статусом юридичної особи. Ще близько 674 релігійних громад, в основному кримськотатарських, діяли без реєстрації. За останні 25 років кількість релігійних громад у Криму збільшилася з 47 до 2083», – повідомили з цього приводу в Інституті релігійної свободи.

Мечеть у селищі компактного проживання кримських татар Ана Юрт

Мечеть у селищі компактного проживання кримських татар Ана Юрт

При цьому, за словами експертів, російське законодавство суттєво обмежує права віруючих і релігійних організацій порівняно із законодавством України. «Позбавлення статусу юридичної особи в першу чергу поставить під загрозу майнові права українських релігійних громад, які не зможуть розпоряджатися своїми храмами, молитовними будинками, мечетями та іншими спорудами. Така вимога про перереєстрацію направлена на спонукання отримання українськими священиками і віруючими громадянства Росії, входження під юрисдикцію російських релігійних центрів і повне підпорядкування законодавству Росії», – вважають в Інституті релігійної свободи.

В Росії тільки зареєстровані релігійні організації можуть проводити релігійні обряди в лікарнях, дитячих будинках, будинках престарілих і в'язницях, запрошувати іноземних громадян на роботу, відкривати банківські рахунки для отримання пожертвувань, купувати й орендувати приміщення для богослужінь, використовувати і поширювати літературу, здійснювати благодійну діяльність і підтримувати міжнародні зв'язки.

Владика Климент: Поки закривати не збираються

Архієпископ Сімферопольський і Кримський владика Климент (Українська православна церква Київського патріархату) у понеділок, 2 березня, повідомив, що парафії УПЦ (КП) на території півострова працюють, як і раніше.

«З 1 березня нас не закрили і поки що не збираються закривати, тому що є загальна проблема перереєстрації церков на території Криму», – розповів владика Климент у коментарі для «Крим.Реалії».

Архієпископ підкреслив, що будь-які подальші дії з перереєстрації українських церков у російському законодавчому полі він зможе зробити після поїздки до Києва 10 березня. «Після зустрічі з Патріархом буду ухвалювати рішення, зараз нічого не можу сказати. Триває робота, ведуться консультації, перш ніж у Києві розмовляти, треба на місці отримати інформацію», – пояснив він.

Архієпископ Климент

Архієпископ Климент

На питання, якої позиції дотримується особисто він щодо подальшої діяльності парафій УПЦ (КП) у Криму, владика відповів: «Є віруючі Київського патріархату, є духовні потреби віруючих українців, які ходять в нашу церкву, тому їх треба вирішувати. Яким чином їх вирішувати – я не знаю».

Він також зазначив, що конкретних термінів перед ним ніхто не встановлював, але «були розмови з певними людьми, які ставили питання про те, що необхідно реєструватися для того, щоб уникнути проблем».

Звернення до Аксьонова

Відповідальний секретар голови Духовного управління мусульман Криму (ДУМК) Айдер Аджимамбетов розповів «Крим.Реалії», що повної заборони на діяльність релігійних організацій немає. «Просто процес перереєстрації займає певний час. Поки немає нічого такого, за що можна було б хвилюватися», – сказав він.

За інформацією Аджимамбетова, на цей момент у Криму функціонує понад 350 мусульманських релігійних громад. «Сподіваємося, що всі вони пройдуть перереєстрацію – в першу чергу, організації, в яких є мечеті», – зазначив відповідальний секретар голови ДУМК.

Митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар (УПЦ МП) і муфтій Криму хаджі Еміралі Аблаєв

Митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар (УПЦ МП) і муфтій Криму хаджі Еміралі Аблаєв

​У середині лютого, за його словами, Муфтіят спільно з Кримською єпархією та міжконфесійною радою «Мир – дар Божий» звернулися до самопроголошеного «голови республіки» Сергія Аксьонова з проханням ініціювати перед Державною Думою Росії питання про продовження термінів перереєстрації юридичних осіб у Криму.

У той же час, Аджимамбетов акцентував увагу на деяких проблемах технічного характеру. «Є певний момент, пов'язаний з продовженням договорів на поставку газу, води, але це питання вирішується. Ця проблема не тільки у мусульманських організацій, а й у інших конфесій», – зазначив Аджимамбетов.

«Поки жодну мечеть не відключили ні від світла, ні від газу, ні від води. Сподіваюся, що цього не станеться», – додав він.

«Документ розглянуть у Москві»

Голова релігійної громади караїмів «Чолпан» Дмитро Полканов розповів, що організація подала документи на перереєстрацію, але до 1 березня пройти її не встигла. «Відверто кажучи, я не бачу проблем, тому що традиційні конфесії були зареєстровані досить вільно упродовж місяця», – зазначив він.

За словами Полканова, через те, що в Росії караїмська релігійна центральна організація взагалі не зареєстрована, у міністерстві юстиції пояснили, що в цьому випадку процедура реєстрації займає більше часу і триватиме близько півроку. «Наші документи розглянуть у Москві. Загалом, ми до цього були готові», – додав голова релігійної громади караїмів.

Документи для перереєстрації караїми здали в січні цього року. «Виходячи з цього, ми, сподіваюся, отримаємо документи через чотири місяці. Поки нам ніхто не погрожував і ніхто про заборони не натякав», – зазначив Полканов.

«Крим.Реалії» також звернулися до «начальника відділу у справах релігій мінкульту Криму»​ Олександра Селевка з проханням пояснити подальший принцип роботи релігійних організацій, які не встигли пройти перереєстрацію, однак він попросив надіслати інформаційний запит.

Оригінал матеріалу –​ на сайті Крим.Реалії

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG