Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 01:57

Окупована частина Донбасу і російський газ


Працівник перевіряє газорозподільну систему «Донецьк 1» у Донецьку. 3 березня 2015 року

Працівник перевіряє газорозподільну систему «Донецьк 1» у Донецьку. 3 березня 2015 року

Що принесли останні тристоронні газові переговори у форматі Україна-Росія-ЄС?

Що принесли останні тристоронні газові переговори у форматі Україна-Росія-ЄС, які відбулися у Брюсселі? На думку декого з українських експертів, це черговий обмін думками, і Києву не варто сильно покладатися на допомогу ЄС у газових переговорах із Москвою. Деякі ж російські експерти вважають, що позитивним результатом брюссельської зустрічі стала можливість завершити виконання так званого «зимового пакета», а також, що це гарантії транзиту, які Європі дали Київ та Москва.

Постачання російського газу в Україну триватиме згідно з «зимовим пакетом» до кінця березня на умовах передоплати, «Нафтогаз» продовжує гарантувати безпечний транзит газу до ЄС, «Газпром» щоденно має постачати в Україну 114 мільйонів кубів газу, а питання поставок палива з Росії до окупованих територій Донбасу виноситься за межі домовленостей. Такими є підсумки тристоронніх переговорів у форматі Україна-Росія-ЄЄ, які відбулися у Брюсселі 2 березня.

Вже у вівторок, 3 березня, під час виступу у Центрі європейської політики у Брюсселі єврокомісар з питань Енергетичного союзу Марош Шевчович пояснив винесення питання постачання палива за межі тристоронніх домовленостей «технічними складнощами».

«Наше рішення пов’язане із технічними складнощами. Учора від української і російської сторони ми чули різні інтерпретації щодо діючого контракту, особливо у питаннях пунктів, через які газ постачається на територію України, а також інших аспектів. Тому краще просто винести ці питання за рамки, щоб не перевантажувати реалізацію «зимового пакету» цими проблемами», – зазначив Шевчович.

Зустріч у форматі Україна-ЄС-Росія відбулася на тлі чергового напруження між Києвом та Москвою у питаннях газопостачання – «Нафтогаз» звинувачував «Газпром» у порушеннях контракту, оскільки у лютому російська компанія почала окремо постачати газ на території Донбасу, підконтрольні сепаратистам. У «Нафтогазі» заявили, що російська сторона постачала газ через пункти, які не контролюються Україною, і не має наміру сплачувати за поставлений сепаратистам газ. Росія твердила, що не порушує контрактів від 2009 року.

Брюсельський обмін газовими думками

Директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Омельченко називає останні тристоронні переговори щодо постачання газу «черговим обміном думками». Він вважає, що Україні не варто надто покладатися на Євросоюз у питанні газових домовленостей з Росією.

Володимир Омельченко

Володимир Омельченко

«У Росії своя позиція, яка полягає у тому, щоб змусити Україну сплачувати штучно нараховані борги, які ще не погоджені і розглядаються у Стокгольмському арбітражі. Плюс йде шантаж із цією знижкою, яку вони можуть дати, а можуть не дати», – каже Омельченко Радіо Свобода.

«ЄС тут навряд чи тут буде стояти на боці України. Набагато легше Євросоюзу буде разом з Росією якимось чином змусити Україну піти на певні серйозні поступки, як це було при укладанні так званого «зимового пакету», – наголошує Володимир Омельченко.

У Брюсселі ЄС отримав гарантії транзиту

Утім аналітик російської дослідницької компанії RusEnergy Михайло Крутихін називає останні домовленості у Брюсселі позитивними.

«Ця суперечка не давала просунутися у врегулюванні питання щодо оплати газу у рамках так званої весняної програми постачання газу. Зараз це питання вирішене», – говорить російський експерт.

«Але там був ще один позитивний момент, коли українська і російська сторони фактично офіційно гарантували транзитне постачання газу на європейський ринок. У даному випадку російська сторона пішла на певні поступки, оскільки устами свого президента і керівника «Газпрому» вона заявляла, що у випадку невирішення проблем з Україною, постачанню до Європи загрожує небезпека», – зазначив Крутихін в інтерв’ю Радіо Свобода.

Під час переговорів у Брюсселі сторони домовилися, що після 31 березня, коли закінчиться дія «зимового пакету», сторони продовжать переговори про подальші поставки палива. Утім, експерти прогнозують, що ці переговори будуть надзвичайно важкими. Михайло Крутихін каже, що на подальші переговори впливатиму дві речі – політична ситуація і судові позови української та російської сторін, подані до Стокгольмського арбітражного суду.

Минулого року «Газпром» та «Нафтогаз» майже одночасно подали позови до цього суду. «Нафтогаз» вимагає переглянути контракт на транзит газу з російською компанією та виплатити компенсації через недостатні обсяги транзиту. А «Газпром» вимагає від «Нафтогазу» оплати борг у розмірі 4,5 мільярда доларів «у зв’язку з невиконанням контракту» від 2009 року.

«Джентльменські домовленості» з російськими джентльменами

Під час газових переговорів у форматі Україна-Росія-ЄС, які відбувалися у Брюсселі восени 2014 року, українська сторона наполягала на внесенні змін до газових контрактів від 19 січня 2009 року. Але російська сторона на це не пішла. Відтак попри протокол, підписаний сторонами у 2014 році, первинним залишаються контракти.

«Це ключові документи, вони набагато вищі за своїм юридичним статусом, ніж будь-які переговори і домовленості на рівні Україна-ЄС-Росія. Позиція ЄС з юридичної точки зору нічого не варта. За великим рахунком, ці тристоронні домовленості – це «джентльменські домовленості». Але ми знаємо, з якими джентльменами з російського боку ми маємо справу», – наголошує Володимир Омельченко.

У пункті 1.3, статті 1 українсько-російського газового контракту, опублікованого «Українською правдою», автентичність якого ніхто не спростовував, йдеться, що газ в Україну може постачатися через газовимірювальні станції «Суджа», «Сохранівка», «Серебрянка», «Писарівка», «Валуйки», «Платово», «Мозир», «Кобрин», «Прохорівка» та «Белгород».

Тристоронні газові переговори не допоможуть?

А у пункті 2.2.1, статті 2 контракту йдеться, що «розподілення газу по кварталах у 2011-2019 роках визначається додатковими угодами до цього контракту, які сторони підписують до 1 листопада поточного року щодо поставок на наступний рік». Йдеться про так звані технічні угоди. Ці технічні угоди між українською та російською сторонами підписувалися з 90-х років. Останній такий документ був підписаний у 2009 році за прем’єрства Юлії Тимошенко. Після цього Росія відмовилася від їхнього підписання. Їх не підписували ні за президентства Віктора Януковичі, не підписують і тепер.

Росія може шантажувати цими поставками на фактично окуповані території газу. Цю ситуацію неможливо розв’язати лише за домовленостями

«Відтак наразі виникає ситуація, що Росія може шантажувати цими поставками на фактично окуповані території газу, який не обліковується, а зараховується у борг Україні. Вона може зараховувати там будь-які обсяги, а може взагалі не постачати, а казати, що постачає великі обсяги… Цю ситуацію неможливо розв’язати лише за домовленостями, навіть за допомогою Європейського союзу», – вважає Володимир Омельченко.

За його словами, цю ситуацію можна вирішити за допомогою Стокгольмського арбітражу, утім, розгляд цієї справи затягнеться на 2-3 роки. Ще один варіант, який наразі є єдиним реальним – це визнання частини Донбасу окупованими територіями.

Оскільки Україна не визнає ці території окупованими, Росія буде цю карту розігрувати дуже вигідно для себе, а Україна буде змушена сплачувати за те, що вона не отримала

«Тоді згідно з міжнародним правом за життєзабезпечення, зокрема і енергозабезпечення буде нести повну відповідальність окупант, а до України не буде ніяких питань. А оскільки Україна не визнає ці території окупованими, Росія буде цю карту розігрувати дуже вигідно для себе, а Україна буде змушена сплачувати за те, що вона не отримала, але не може облікувати», – наголошує експерт.

Час від часу, коли конфлікт на Донбасі загострюється, в українському парламенті починають порушувати питання щодо визнання частити Донецької та Луганської областей окупованими територіями, однак, коли пік напруги спадає, це питання знову відходить на другий план.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG