Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:28

Парламент дозволив арешт суддів, які переслідували майданівців


Судді Печерського районного суду Києва Оксана Царевич і Віктор Кицюк на засіданні парламенту в будівлі Верховної Ради України у Києві, 4 березня 2015 року

Судді Печерського районного суду Києва Оксана Царевич і Віктор Кицюк на засіданні парламенту в будівлі Верховної Ради України у Києві, 4 березня 2015 року

Коаліція скасувала імунітет трьох суддів Печерського суду, які, на думку генпрокурора і глави Верховного суду, фабрикували справи проти автомайданівців

Київ – Верховна Рада позбавила суддівського імунітету і дозволила арешт трьох суддів, яких звинувачують, зокрема, у фабрикуванні справ проти активістів Автомайдану та лідерів тодішньої опозиції. Це рішення підтримали всі фракції коаліції. «Опозиційний блок», натомість, назвав це політичним переслідуванням та руйнуванням судової системи. Самі ж судді кажуть, що їх переслідують з порушенням процедури. Депутати від більшості обіцяють позбавити імунітету ще близько ста суддів, які порушували закон в час Майдану, та сприяти перезавантаженню української судової системи загалом. Натомість правозахисники і прості громадяни, які стикалися з українським правосуддям, стверджують, що воно працює по-старому.

Відтепер українські суди мають право дозволяти арешт суддів Віктора Кицюка, Оксани Царевич та Сергія Вовка. Всі фракції парламентської коаліції проголосували за зняття імунітету з кожного з них, після того, як арешт дозволили Генеральна прокуратура та Верховний суд України.

Усіх трьох підозрюють у неправосудних рішеннях щодо активістів Автомайдану, пояснив депутатам голова Верховного суду Ярослав Романюк.

Судді Печерського районного суду столиці Віктор Кицюк і Оксана Царевич були слідчими суддями у справі про вбивство Євгена Щербаня, в якій обвинувачення було висунуто Юлії Тимошенко; Царевич та Сергій Вовк – входили до колегії суддів, які розглядали справу проти Юрія Луценка.

Кицюк і Царевич прийшли на засідання парламенту, яке вирішувало їхню долю. Сергія Вовка не було, оскільки він пішов у відпустку з догляду за дитиною, пояснив голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич.

Оксана Царевич, натомість, запевнила депутатів, що вона не отримувала жодних вказівок від влади під час Майдану, і додала, що знімати з неї імунітет не мають права.

«Рішення, яке мені інкримінують як неправосудне, не оскаржене ніким, в тому числі й особою, якої воно стосується. Сама ця особа не є учасником громадських об’єднань чи масових акцій протесту, про що вона повідомила вищу кваліфікаційну комісію суддів. І ще: терміни досудового розслідування спливли 22 лютого цього року. І жодні дії за межами строків неможливі, якщо ми діємо у правовому полі», – доводить свою невинуватість суддя Царевич.

Вона також заявила в парламенті, що в справі проти колишнього депутата-регіонала Олександра Єфремова, яку вона вела в останні дні, на неї тиснула українська влада, і що вона звернулася щодо цього до посольства США в Україні.


Опозиція побачила у праві на арешт Кицюка, Вовка і Царевич «убивство судової системи»

Вадим Рабінович

Вадим Рабінович

Одразу декілька опозиційних депутатів закликали не дозволяти арешту цих суддів, оскільки, на їхню думку, це «зруйнує судову систему». Серед них – Вадим Рабінович із «Опозиційного блоку».

«Це показовий виступ! Ви хочете залякати судову систему, змусити її виконувати ваші вимоги, ви хочете показово знищити судову систему. Це з усіх вас (депутатів) треба знімати недоторканність, а не з цих трьох (суддів)!» – обурився Рабінович.

У відповідь до опозиціонерів звернулася депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ірина Луценко. Вона нагадала їм про те, як ці судді переслідували лідерів опозиції за часів Януковича.

«Один із заарештованих опозиційних лідерів (Юрій Луценко – ред.) голодував 32 дні, маючи кілька виразок шлунку. Але його притягли до суду і продовжили арешт. Тому я закликаю депутатів від «Опозиційного блоку» подумати перед тим, як голосувати проти. Не дай Боже, судова система не зміниться, ви хочете опинитися в такій самій ситуації?!» – зазначила Ірина Луценко.

Депутати проголосувати щодо кожного судді окремо, але в усіх трьох випадках за позбавлення імунітету висловилися понад 280 парламентарів.

Юлія Тимошенко, на відміну від очолюваної нею фракції «Батьківщина», – не голосувала за арешт Царевич і Кицюка. За словами її однопартійця Сергія Власенка, вони свого часу засудили її, відтак вона бачила би в разі свого голосування «конфлікт інтересів».

Після засідання судді вільно вийшли з парламенту. Як пояснили в прес-службі Генпрокуратури, рішення Верховної Ради не означає миттєвого арешту, воно дає право будь-якому з українських судів обрати такий запобіжний захід. Питання вирішиться впродовж найближчих годин, припустили у Генпрокуратурі.

Арешт може чекати на щонайменше 100 «антимайданівських» суддів

Леонід Ємець

Леонід Ємець

Депутат від «Народного фронту», заступник голови комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець після голосування запевнив, що рішення про арешт суддів, які переслідували супротивників режиму Януковича, – лише один із перших кроків до оновлення судової системи.

«Проти активістів Майдану та, зокрема, «Автомайдану» порушували справи близько ста суддів. Лише одна з них пішла у відставку сама, інші – продовжують користуватися статусом, який вони мали в часи Януковича. Чи були неправосудними їхні рішення – вирішить суд, але я – як свідок у багатьох цих справах – бачу, що судді порушували закон», – сказав Ємець.

Оксана Сироїд

Оксана Сироїд

Натомість віце-спікер, депутат від «Самопомочі» Оксана Сироїд наголосила, що хоча її фракція й голосувала за зняття суддівського імунітету, на її думку, арешт суддів – це винятковий випадок, і Україна має вдосконалити систему правосуддя, щоб надалі не виникало такої потреби.

За словами декількох депутатів, джерела в Генпрокуратурі їм повідомили, що готують подання про арешт ще близько ста суддів, яких підозрюють у незаконних рішеннях щодо опонентів минулої влади.

В «Автомайдані» рішення про арешт трьох суддів називають довгоочікуваним, але недостатнім. Про це заявив Радіо Свобода активіст Автомайдану Олексій Самохін.

Це дуже очікуване рішення, але ми чекали його щодо набагато більшої кількості суддів, які переслідували наших активістів, і не лише наших

«Це дуже очікуване рішення, але ми чекали його щодо набагато більшої кількості суддів, які переслідували наших активістів, і не лише наших. Минув більше ніж рік нової влади, а ці судді або зачаїлися, або продовжують незаконні дії. Навряд чи арешт кількох суддів змінить всю систему, він скоріше вплине на окремих посадовців, які мають грішки, і боятимуться, що за ними теж прийдуть», – зауважив автомайданівець.

Якщо ж, за словами активіста, не буде подальших активних дій Генпрокуратури, і все обмежиться трьома суддями, – ситуація в українських судах взагалі не зміниться.

Судді не розплачуються за свавілля щодо простих людей – УГС

Аркадій Бущенко

Аркадій Бущенко

Неправосудні рішення є типовими для українського судочинства, однак найбільш кричущими є суддівські злочини не стосовно «Автомайдану» чи політиків, а щодо простих людей, так оцінив ситуацію на прохання Радіо Свобода координатор Української гельсінської спілки Аркадій Бущенко.

Звертати увагу треба не на гучні справи, а на рядові, на справи простих людей, яких нікому захистити від суддівського свавілля

«Я не певен, що це єдині неправосудні постанови, які потребують уваги парламенту. Я не захищаю цих трьох суддів. Я стежив за справами Автомайдану, і бачив порушення, які там були. Але є ще більш кричущі порушення. Звертати увагу треба не на гучні справи, а на рядові, на справи простих людей, яких нікому захистити від суддівського свавілля», – наголосив правозахисник.

Про випадки упередженості суду й слідства Радіо Свобода регулярно повідомляють мешканці різних регіонів України. Так, жителька Київщини Наталія Бринюк повідомила, що на її думку, суд намагається звинуватити у ДТП її брата, і відбілити іншого водія, який є сином керівника Державтоінспекції в одному з районів області.

«Після зіткнення мій брат був деякий час у комі, пам’ять до нього повернулася не повністю. У протоколі на місці події державтоінспектори опитали свідків і написали, що автобус, який їхав на зустріч легковому автомобілю брата, рухався зі швидкістю 150 кілометрів на годину. Нині у справі ми бачимо інший протокол: автобус рухався зі швидкістю 50 кілометрів на годину, – вказує Наталя на невідповідності у справі. – Реальна швидкість була такою, що від удару пасажири вилетіли з вікон, двоє з них загинули. Слідчий приходив до брата до лікарні, коли він щойно вийшов з коми, і погрожував йому: «Ти, с…ко, вбив людей, я закрию тебе на 10 років!». За словами Наталії, батько водія автобуса, іншого учасника ДТП, посадовець державтоінспекції ходить на суди, радиться з суддею та намагається впливати на перебіг засідань.

За підрахунками Харківської правозахисної групи, в Україні обвинувальні вироки становлять більше ніж 99,9% від усіх вироків у кримінальних справах. Тоді як у розвинених державах їх близько половини, половину обвинувачених виправдовують. Відтак, на думку правозахисників Харківської групи, близько половини судових рішень останніх років можуть бути несправедливими, коли сплачують штрафи чи опиняються за ґратами невинуваті.


На цю ж тему:

04.03.2015
Усі 9 тисяч суддів України пройдуть перевірку – Ємець

Судді до сьогодні беруть гроші, вимагаючи їх за законні рішення – Чевгуз далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG