Громадські активісти подаватимуть позови до суду на парламентські комітети за порушення закону про доступ до інформації. Про це в ефірі програми «Молодь плюс» заявив журналіст, автор ініціативи STUD MP Олексій Братущак. За його словами, комітети не люблять ділитися інформацією про заплановані засідання, оприлюднювати стенограми та протоколи. Водночас, каже Братущак, «ми їх потроху довбаємо», тож рано чи пізно депутати таки працюватимуть відповідно до всіх процедур.
Олексій Братущак: Якщо ми беремо досвід західних країн, в першу чергу, Британії, там є гарною звичкою, коли політики ростуть через студентське самоврядування. Вони йдуть через певні етапи – вибори, дебати… Якщо студент бачить себе в майбутньому в політиці, він має брати участь у дебатах, і це дебати не про гуртожиток, а про те, як має розвиватися країна.
Ідея ініціативи Stud MP була в тому, щоб змінити систему студентського самоврядування. Бо зараз органи самоврядування сприймаються як комсомол
Ідея ініціативи Stud MP була в тому, щоб змінити систему студентського самоврядування. Бо зараз органи самоврядування сприймаються як комсомол. А треба працювати на перспективу – щоб в парламент потрапляли ті люди, які вийшли зі студентського самоврядування. Студентське самоврядування має бути соціальним ліфтом для молодих політиків.
Постало питання ухвалення закону про вищу освіту. Ми певним чином долучилися до нього, і він був ухвалений. Хоч не все, що ми планували, в нього включили. Тому що не всі ректори хочуть, щоб в них було активне студентське самоврядування.
Є в нас сесійні засідання, до яких прикута величезна увага, а є комітети, в яких насправді відбувається законотворчий процес
Також в нас є проект моніторингу роботи парламентських комітетів. Є в нас сесійні засідання, до яких прикута величезна увага, а є комітети, в яких насправді відбувається законотворчий процес. Ми оголосили про старт цієї ініціативи, що хочемо долучити студентів. Отримали понад 200 анкет. В результаті лишилося близько 90 активістів.
На комітетах теж є це кнопкодавство, а вірніше – фільсифікація голосування
Я протягом певного періоду намагався долучитися до боротьби з кнопкодавством в сесійній залі – в минулих скликаннях. На комітетах теж є це кнопкодавство, а вірніше – фільсифікація голосування. Депутати попередніх скликань приходили на початок засідання, реєструвалися (тобто офіційно кворум є), а далі депутат каже: «У мене нема часу, я йду, а Петя знає мою позицію і буде голосувати так, як я думаю».
За цей місяць таких порушень ми не зафіксували. Що помітили? Не всі комітети хочуть бачити наших спостерігачів.
Засідання комітетів відкриті, а будівлі, де вони проходять – закриті
За законом, засідання комітетів є відкриті. Засідання комітетів відкриті, а будівлі, де вони проходять – закриті. Ми відправляємо лист на офіційний email голови комітету і завідувача секретаріату, просимо на цих спостерігачів виписати перепустки.
Більшість комітетів спостерігачів пустили. Бюджетний Комітет був найзакритішим завжди. А цього разу нас без проблем пустили.
Але були інші випадки: ми телефонуємо спитати, яка відповідь на наш лист, і чи виписані перепустки на спостерігачів. На що нам відповідають: який лист? Ми імейлом не користуємося. Нам потрібна «бумажка».
Має бути так, щоб людина двома кліками знаходила потрібну інформацію
Також я вирішив проаналізувати, як комітети висвітлюють свою діяльність на своїх офіційних сайтах. Має бути так, щоб людина двома кліками знаходила потрібну інформацію. З нашими комітетами все набагато гірше – про 2 кліки не йдеться. На січень 6 комітетів з 27 взагалі не мали офіційних сайтів, а ті хто і мали, далеко не завжди висвітлювали свою діяльність. Найгірша ситуація зі стенограмами засідань. Якщо протоколи засідань були на сайтах, то зі стенограмами – жах.
Крім того, громадськість навіть не інформують про заплановані засідання. Для того, щоб отримати інформацію про засідання парламентських комітетів, ми написали запити. Лише кожен третій комітет вчасно і в повному обсязі надав нам відповідь. 2 комітети надали невчасно, а були комітети, які взагалі жодної відповіді нам не надіслали.
Ми плануємо на певні комітети подавати судові позови. Це антикорупційний, регламентний і комітет національної безпеки і оборони
Це є порушення закону про доступ до публічної інформації. Ми плануємо на певні комітети подавати судові позови. Це антикорупційний, регламентний і комітет національної безпеки і оборони. Вони не надали відповіді на запит, або відмовили надсилати інформацію на електронну пошту без попередньої оплати ксерокопії документів, необхідних для відповіді. Людина, яка не отримала відповіді, може звернутися до суду з позовом на посадову особу або орган влади, що відмовив або вчасно не надав інформації. Суд може або зобов’язати надати інформацію, або якимось чином покарати.
Проблема парламенту, і комітетів, і сесійної зали – це порушення регламентних процедур. Найбільш кричущий випадок – це ухвалення Конституції 2004 року, коли на колінках вже вносили зміни. Це і було приводом до того, щоб за Януковича повернутися до старої Конституції. Насправді, через оці порушення процедур ми отримаємо неякісні закони, а також такі закони, які навіть рішенням суду можна скасувати. Уявіть, що знайдеться людина або організація, яка почне по кожному закону подавати до суду, а суд буде скасовувати кожен закон, який ухвалений з порушенням процедур. Буде законотворчий хаос. Але якщо така ініціатива з’явиться і буде довбати через суди наш парламент, то рано чи пізно депутати прийдуть до того, що будуть працювати відповідно до всіх процедур. І ми їх потроху довбаємо.
