Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 11:35

«З убивством Нємцова війна прийшла і до нас» – російський психолог


Жалобна хода пам'яті Бориса Нємцова. Санкт-Петербург, 1 березня 2015 року

Жалобна хода пам'яті Бориса Нємцова. Санкт-Петербург, 1 березня 2015 року

«Вбивство Нємцова можна назвати терактом. Адже мета цього очевидна –залякування»

Київ-Москва – Чому кремлівській пропаганді вдалося переконати мільйони росіян, що українці – це їхні вороги й фашисти? Яку роль у розв’язанні війни відіграв «психологічний терор», коли людей цілеспрямовано залякують, поширюючи через телебачення вигадані жахливі історії? Як вплинуло на російське суспільство убивство Бориса Нємцова? Про це Радіо Свобода по скайпу розмовляло із московським психологом Ольгою Маховською.

– Російське суспільство піддалося пропаганді через ціннісний вакуум. Психологи та соціологи називають це аномією, коли всі цінності зводяться до чогось дуже вузького, наприклад, грошей і всього, що з ними пов’язане. У такому вакуумі народжується чудовисько.


Тут залучено багато механізмів. В основному це механізми зворотної проекції, коли люди дивляться у дзеркало, бачать свої власні недоліки, але приписують їх комусь іншому, як правило тому, хто з різних причин потрапляє в поле зору. Так сталося, що для росіян такими людьми стали українці зі своїм Майданом. Повторюю, це могли бути хто завгодно, але номінації були б подібні.

Ще одна причина – це небажання відповідати, думати і критично ставитися до свого власного досвіду. Набагато легше критикувати. У росіян національна традиція – критикувати, а не планувати й діяти. Я себе ідентифікую з росіянами і вважаю, що про людину все зрозуміло, коли ти бачиш її недоліки. Мабуть, це пов’язано з великою історією війн, коли важливо не те, що говорить ворог, а та зброя, яку він ховає. Ось це друге дно.

Чи згодні Ви, що залякування людей через телебачення, носить ознаки «психологічного терору»?

– Так, якщо розуміти під жертвами терору абсолютно зомбованих, шокованих і нездатних до самостійного мислення людей. Але терор завжди пов’язують з фізичними жертвами, а не з психологічними втратами. Звичайно, фактор активної агітації дуже сильно впливає. Але війна сама по собі страшна. Це досвід ретравматизації. Люди, сім’ї яких пережили страшні війни, коли виживали тільки одиниці, носять у собі страх. Саме цей сімейний негативний досвід був актуалізований цією пропагандою.

Страх смерті актуалізується дуже швидко. У стані шоку всі захисні механізми не працюють

Глибина страху десь на три-чотири покоління. Ми можемо озирнутися назад і скрізь побачимо або репресії, або війни. Страх смерті актуалізується дуже швидко. У стані шоку всі захисні механізми не працюють деякий час.

У багатьох росіян вже сформувалася певна норма – «не дивитися новини». Оскільки кожен відчув на собі наскільки це агресивно, наскільки це розходитися зі здоровим глуздом

Робота психолога полягає в тому, щоб оживити захист і наростити його. Механізмів дуже багато: раціоналізація, спроба міркувати розсудливо; консолідація, коли людина розуміє що вона не на одинці з телевізором, що весь цей жах спрямований не тільки на неї. Це велика робота, але її телевізор не виконує.

Телебачення – джерело травми, негативної пропаганди. У багатьох росіян вже сформувалася певна норма – «не дивитися новини». Оскільки кожен відчув на собі наскільки це агресивно, наскільки це розходитися зі здоровим глуздом і з реальними подіями.

Санкт-Петербург, 1 березня 2015 року

Санкт-Петербург, 1 березня 2015 року

Але крім страху у людях завжди живе й любов. Це теж досвід поколінь. Чому ж тоді так багато людей піддалися пропаганді, й повірили, що їхні рідні й друзі з України – це фашисти й вороги?

Точка неповернення пройдена вже досить давно. Агітація спрацювала миттєво, бо було підґрунтя

– Точка неповернення пройдена вже досить давно. Агітація спрацювала миттєво, бо було підґрунтя. Я недавно переглядала фільм «Брат», який мені ніколи не подобався. Я не могла зрозуміти ні його популярність, ні його естетику. Тепер я зрозуміла – всі штампи, які сьогодні спрацювали, були схоплені й «зашиті» режисером фільму Олексієм Балабановим. І те що «за Севастополь ответите», і те що українці – це бандерівці. Усі ці стереотипи вже були. Їх потрібно було просто включити. В принципі це вдалося досить легко. Наприклад, так як взяли Крим. Це особливість будь-якої чуми, в даному разі психологічної інфекції – вона швидко поширюється.

Страх – сильніше любові. Все-таки Фрейд був правий, що жах померти – сильніший і спрацьовує швидше. Все-таки людство дуже мало було щасливим. Сама концепція щастя, дружби, любові ще дуже молода. Ми не вміємо ще любити і не вміємо це берегти. Любов не стала надцінністю. Тим більше в Україні й у Росії, головною стратегією було все-таки виживання. Все зводиться до відомого: «знайти, що-небудь поїсти», й «тільки б не було війни». Ось цей мотив – «аби не було війни» спрацьовує як бумеранг. Найголовніший страх, він, завжди вистрілює.

Вбивство Нємцова можна назвати терактом. Адже мета цього очевидна –залякування

Й убиває. Чи можна сказати, що убивство Бориса Нємцова, перевело психологічний терор у реальний?

– Вбивство Нємцова можна назвати терактом. Адже мета цього очевидна –залякування. Шлейф страху в’ється за такими подіями. Маленькими ресурсами досягаються резонансний ефекти.

Москва, 1 березня 2015 року

Москва, 1 березня 2015 року

Таке відчуття, що війна прийшла до нас. Прокинувся образ – «зараз будуть відстрілювати»

Після цього було таке відчуття, що війна прийшла до нас. І пам’ять репресій, про які ми знаємо з чуток, теж спрацювала. Прокинувся ось цей образ – «зараз будуть відстрілювати». Фактично це відмашка, що можна відстрілювати за переконання, можна вбивати за переконання без суду і слідства.

І тому траурна хода зібрала таку кількість народу

У цьому сенсі, зброя з якої убили Нємцова, спрямована на кожного. Ми навіть не встигнемо довести, що ми були праві. Ситуація ось так складається. І тому траурна хода зібрало таку кількість народу. І прийшли ті, які колись не ходили на мітинги і не збиралися туди ходити взагалі. Прийшли, щоб показати, що сталося щось неможливе, що так не можна.

Ножиці між різними верствами суспільства збільшилися і це збільшує ризик громадянської війни

Звичайно, для нас ця подія символічна. Ми пригнічені. Ефект двоякий: сильний став сильнішим, а слабкий – слабшим. Ножиці між різними верствами суспільства збільшилися і це збільшує ризик громадянської війни. Тут будь-які практики консолідації, вже не тільки між росіянами та українцями, але вже і між людьми всередині Росії, будь-які спроби «взятися за руки», говорити на півтонах, робити добрі справи – зараз рівносильні виживанню.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG