Київ – Голова НБУ Валерія Гонтарева не змогла завершити свого звіту в парламенті й відповісти на запитання депутатів щодо нестабільного курсу гривні: депутати від Радикальної партії блокували трибуну, доки очільниця НБУ не пішла із зали засідань. У кулуарах депутати визнають провину НБУ в обвалі курсу гривні та виведенні долара з України. Однак частина з них додає, що у відставку голову правління НБУ можна відправити лише після отримання коштів МВФ. Експерти ж вбачають у фінансовій нестабільності як провину Нацбанку, так й інтереси фінансово-промислових груп.
Інфляція в Україні наступного року уповільниться і становитиме менше від 10% за рік, ідеться в доповіді, яку підготувала на годину запитань до уряду 6 березня голова правління Нацбанку України Валерія Гонтарева.
«Зараз нам насамперед потрібно забезпечити макрофінансову стабілізацію у державі. Тільки так ми зможемо створити умови для відновлення банківського кредитування й економічного зростання. А це вимагає стійкого зниження інфляції. У цьому році вона ще залишатиметься високою. Адже на ціни зараз тисне проведена девальвація (здешевлення гривні відносно долара) і ще будуть підвищені тарифи в енергетиці та в житлово-комунальному господарстві. Але у 2016 році ціни перестануть так швидко зростати і інфляція складе менше ніж 10%», – зауважила Гонтарева. І додала, що Нацбанк може впливати лише на фінансовий ринок, тоді як на гривню впливають не лише кількість долара на ринку чи поведінка його учасників, а й ціни на цукор, гречку та інші основні товари та послуги. Відтак ключовою для стабілізації курсу гривні є економічна політика уряду та робота антимонопольного комітету, підсумувала голова Нацбанку у своєму звіті.
Однак повністю цей звіт Валерія Гонтарева у парламенті не змогла озвучити, і відповідно, пояснити головні причини стрімкого здешевлення, а потім часткового укріплення гривні, на тлі дефіциту доларів у касах банків та обмінниках. Депутати від Радикальної партії заблокували трибуну під час її виступу, звинувативши Валерію Гонтареву в зубожінні населення та у розвалі економіки.
Слово взяв лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко.
«Гонтарева – це вурдалак, що п’є кров з української економіки. Нехай іде у відставку!» – кинув Ляшко. Запитань до глави Нацбанку та членів уряду депутати не змогли поставити, хоча й було декілька охочих. Зокрема, лідер «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко пропонував дослухати керівника НБУ, а тоді вже робити якість оцінки.
Однак спікер Володимир Гройсман зауважив: година запитань до уряду завершилася. Мовляв, якщо депутати витратили її «не на запитання, а на блокування трибуни, це їхнє право».
Після цього інциденту депутати в кулуарах неофіційно висловлювали припущення, що Ляшко міг спрацювати на користь Гонтаревій, давши їй змогу уникнути запитань.
Сама ж Валерія Гонтарева після ситуації з блокуванням трибуни заявила на сторінці НБУ в Facebook, що відставки не планує, і що вона повернулася з парламенту «натхненна».
Депутати готові оцінити роботу НБУ спільно з президентом і урядом
Верховна Рада може набрати більшість голосів для оголошення недовіри чинному керівнику НБУ, однак відправити її у відставку має право лише президент, зауважив, оцінюючи політику Нацбанку та її наслідки, депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець.
За законом, відповідає за курс гривні Національний банк та його голова – так написано у законодавствіЛеонід Ємець
«Частина депутатів і зараз би проголосувала за відставку Гонтаревої, бо саме вона за законом відповідає за курс національної валюти та грошової політики. Вона має нести відповідальність. Ми готові спільно з урядом та президентом працювати над цим, але рішення про відставку ухвалює саме президент. За законом, відповідає за курс гривні Національний банк та його голова – так написано у законодавстві. Зараз, на жаль, ми відповідей не почули», – зауважив Ємець.
Багатьом не подобається політика НБУ, мені теж не подобається. Але давати їй оцінку можна лише після отримання траншу МВФЮрій Луценко
Зі свого боку, керівник «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко наголосив, що відправляти у відставку Гонтареву не можна до отримання кредиту МВФ.
«Багатьом не подобається політика НБУ, мені теж не подобається. Але давати їй оцінку можна лише після отримання траншу МВФ. Тоді можна буде стабілізувати фінансовий сектор і робити кадрові рішення. Якщо звільняти раніше, це викличе подальшу дестабілізацію», – зазначив Луценко.
Натомість заступник голови фракції «Батьківщини» Сергій Соболєв наголосив, що нинішній фінансовий стан України – наслідок помилок всієї попередньої влади. Непродумане рефінансування, яке виділялося банкам за рахунок емісії, дестабілізувало ситуацію – так робили й попередні голови Нацбанку, нагадує Соболєв.
Ще однією проблемою, яку культивувало кілька поколінь української влади , є доларизація економіки, через яку українці не довіряють національній валюті й реагують на кожну зміну курсу гривні й долара.
Новак: НБУ обслуговує потреби фінансово промислових груп, в тому числі й щодо курсу
Складна ситуація на валютному ринку України продиктована двома головними чинниками, які пов’язані не тільки з політикою НБУ, наголосив у інтерв’ю Радіо Свобода голова Комітету економістів України Андрій Новак.
НБУ є виконавцем замовлень фінансово-промислових груп. Він обслуговує їхні інтереси щодо курсу гривні, й щодо рефінансування банківАндрій Новак
«Перше: фінансово-промислові групи України вирішили під час війни компенсувати собі прямі економічні втрати від спаду виробництва – за рахунок курсу. Вони переважно є експортно орієнтованими, виручку отримують в іноземній валюті. Тому здешевлення гривні (тобто здорожчання іноземних валют) їм вигідне, – пояснює аналітик. – Другий чинник: НБУ в цей момент не виконує своєї ролі центробанку України, а є виконавцем замовлень фінансово-промислових груп. Він обслуговує їхні інтереси щодо курсу гривні й щодо рефінансування банків, які їм належать».
Саме ці чинники, на думку Новака, викликали глибоке знецінення гривні та нічим не контрольоване рефінансування банків. Частина депутатів парламентської більшості припускає, що цю готівку банки отримують переважно за рахунок емісії. Наслідками такої ситуації, наголошують експерти, є фінансові втрати пересічних українців: власники депозитів зазнають збитків через їхнє знецінення, а всі громадяни – через зменшення купівельної здатності гривні та фактичне зниження доходів у доларовому еквіваленті.
