Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 16:22

Представники режиму Януковича керуються прагненням реваншу, яке стимулює Росія

Про те, як знецінення гривні через легковажність влади загрожує національній безпеці України, розповідає «Український тиждень». Видання наголошує, що поки триватиме безперешкодний відплив валюти за кордон і зберігатимуться дисбаланси, які влада не тільки не усуватиме, а покриватиме, друкуючи гроші, доти гривня перебуватиме в девальваційному тренді. Серед причин знецінення гривні видання також називає і масовий вивіз валюти за кордон. Особливо стараються поплічники Януковича. Якщо основним мотивом звичайних олігархів є гроші, тобто страх утратити капітал та бажання його захистити, то представники старого режиму в своїх діях керуються прагненням реваншу, яке стимулює Росія в обмін на політичний притулок. Це підтверджують регулярні й дуже специфічні появи Клименка, Азарова, Януковича в інформаційному просторі України, які відбуваються за фізичної їх відсутності на її території. Учасники колишнього режиму Януковича з допомогою Кремля активно готують підґрунтя для контрреволюції. І, на жаль, вони мають достатньо економічних інструментів. Передусім ідеться про масштабний бізнес, який у них залишився в Україні. І значна частина якого зберігає монопольне становище, створене за режиму. Ці активи не перестають генерувати прибутки і щомісяця, щотижня, щодня за допомогою банків їх переводять у валюту й виводять за кордон за допомогою фіктивних операцій з імпорту чи купівлі цінних паперів. Така тенденція триватиме доти, доки український бізнес представників режиму належатиме їм, працюватиме й отримуватиме прибутки. Про те, як це зупинити, йдеться в статті «Курсова атака на державність».

Україну чекає болісний перехід до нового розуміння самого поняття «соціальна справедливість». Утім, як пише тижневик «Коментарі», під реформами українці переважно мають на увазі якісь дії влади, спрямовані на досить швидке поліпшення матеріального стану громадян. У масовій свідомості реформа – це і поліпшення якості надання публічних послуг (що, загалом, правильно), і підвищення зарплат, пенсій, соціальних виплат, і – одночасно – зниження податків і взагалі втручання держави в економіку. Суперечності тут у наявності: українці плутають можливе підвищення доходів як результат реформ та сам процес змін. Видання пише, що політика – це сфера боротьби та взаємодії різних соціальних груп. Українська політика в процесі реформування зводиться до того, що кожна з таких груп бореться за збереження власної зони комфорту, групових привілеїв і соціальних благ, які «їй належать». За великим рахунком, кожна велика соціальна група впевнена у своїй «недоторканності». Пенсіонери вважають неприпустимим заморожування пенсійних виплат. Середній клас (або те, що від нього залишилося) стверджує, що він є опорою суспільства і вимагає зниження податків. Представники великого й олігархічного бізнесу заперечують, щоб саме на їхню частку припадав основний тягар відрахувань до бюджету, і вважають, що вправі вимагати протекціоністських заходів, пільгових режимів і пріоритетного відшкодування ПДВ. Тим часом, логіка реформ, проведення яких вимагають від України зарубіжні донори, припускає, що «недоторканних» соціальних груп в країні не залишиться взагалі. Докладніше йдеться в статті «Ілюзія недоторканності розвіється на наших очах».

Крах комунізму – це ще не крах соціалістичної економіки, наголошує тижневик «Фокус». Реформаторам в центральноєвропейських країнах знадобилася перебудова промисловості і впровадження в господарство ринкових принципів. Українці ж чверть століття проїдали те, що вони перебудували. Янукович докрадав залишки. І в результаті після Майдану Україна отримала руїни економіки, які потрібно знести і побудувати новий будинок. Видання зазначає, що нині в уряді сформувалося відразу кілька центрів впливу, а міністри приречені «розриватися» між кабінетом прем'єра, засіданнями уряду і адміністрацією глави держави. У підсумку виникає штучний дефіцит відповідальності. Тоді як для справжніх змін в країні потрібен уряд однодумців, а не кабінет, в якому одна група міністрів чекає провалу інший. А ще для справжніх перетворень потрібне суспільство, яке не стане запевняти себе, що все пропало, а буде переконане, що все вийде, наголошує тижневик.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG