Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:31

Європейська армія – це ідея не нова, але не здійснена – європейський експерт


Англійські військовослужбовці під час тренувань. Ілюстраційне фото

Англійські військовослужбовці під час тренувань. Ілюстраційне фото

Створенню збройних сил ЄС перешкоджали й перешкоджатимуть національні інтереси кожної з держав-членів

Брюссель Європейські збройні сили, які мають стати доказом того, що ЄС серйозно готовий боронити свої цінності перед агресією Росії. Таку ідею висловив голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в інтерв’ю одній з німецьких газет: слід приступити до створення повноцінної європейської армії пропонує він, додаючи, що колишній голова НАТО Хав’єр Солана у понеділок представляє у брюссельських євроустановах свій звіт про стратегію оборони Євросоюзу. Тим часом, місцеві експерти з питань безпеки та озброєнь скептично оцінюють пропозицію Юнкера: вони далеко не впевнені, що така ідея буде до смаку всім державам об’єднаної Європи.

«Неозброєним оком» видно тих, хто виступить проти створення європейської армії: в першу чергу, ті, хто неохоче йде на подальшу інтеграцію Європейського союзу, наприклад, Великобританія – кажуть деякі брюссельські аналітики з оборонних проблем.

Професор Льєжського університету, фахівець з європейської політики безпеки та оборони Андре Дюмулен не вірить у втілення цієї ідеї, яка, як він пояснює, не є новою, бо була народжена ще в 50-х роках минулого століття. Ще в 1952-му державам Західної Європи пропонували об’єднатися у так звану Європейську оборонну співдружність. Згодом у 60-х про спільну об’єднану систему оборони заговорили знову, однак ці розмови не призвели ні до чого конкретного. Про європейський аспект в системі оборони точились і точаться розмови й у рамках НАТО, де так звані «атлантисти» протистоять «європеїстам».

«Загалом, про «за» і «проти» створення європейської армії написані тисячі томів, – пояснює Андре Дюмулен. – Однак держави ЄС віддають перевагу збереженню своїх повноважень у відстоюванні власних інтересів у сфері безпеки та оборони».

Як пояснює аналітик, практично кожна держава європейської співдружності покладається у своїй територіальній обороні на союз НАТО. Навіть в основоположному документі Євросоюзу – Лісабонській угоді – записано, що країни, які є членами і НАТО, і ЄС, передають усі функції з безпеки виключно на Північноатлантичний союз, а отже, й на Сполучені Штати.

«Національні стратегічні спроможності іншим не позичають»

«Другий елемент, що блокує всю ідею виникнення європейської армії, – це те, що країни ЄС не визнають стороннього втручання у свої власні інтереси, – пояснює Дюмулен. – З іншого боку, країни, що володіють ядерною зброєю і мають сили ядерного стримування, не зацікавленні у доступі інших держав до цього арсеналу».

У Європейському союзі зберігається підхід, базований насамперед на відстоюванні кожною з країн своїх національних інтересів, пояснює експерт, додаючи, що доволі поширеним явищем серед європейців залишається промисловий протекціонізм і принцип «національні стратегічні спроможності іншим не позичають».

Нині, згідно з аналізами європейських експертів, простежується взаємодоповнюваність НАТО та Європейського союзу. Натомість, на думку професора Льєжського університету Андре Дюмулена, країни, на кшталт Великобританії, надалі блокуватимуть амбіційні ідеї щодо побудови європейської системи оборони та безпеки.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG