Київ – На 10 березня призначене засідання суду щодо обрання запобіжного заходу для судді Печерського райсуду Оксани Царевич. Генпрокуратура звинувачує її у неправосудних рішеннях щодо учасників Автомайдану. Також пані Царевич відпустила під заставу колишнього голову фракції регіоналів Олександра Єфремова. Всі закиди у незаконних вердиктах Оксана Царевич відкидає. Втім, як вважає виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк, справа проти суддів Печерського райсуду – показова акція на тлі тотальної корупції в судовій гілці влади, подолати яку можна завдяки створенню незалежної від влади антикорупційної структури.
– Чи можна вважати, що рішення щодо судді Царевич і ще двох її колег – це не що інше, як показова акція, а судова реформа за понад рік після Майдану так і не просунулась?
– Думаю, ви праві. Можна сказати, що це – показова акція. Судова реформа не буде виконана за місяць чи навіть за рік. Тобто провести очищення судової гілки влади, це, мабуть, найскладніше, що стоїть зараз перед нашою владою. Але простіше з того, що б могла зробити українська правоохоронна система в боротьбі з корупцією – це довести до суду хоча б одну справу щодо корупційних злочинів екс-високопосадовців. Проти суддів – справи складні, а проти Віктора Януковича, наприклад, можна було б набагато простішу справу вже довести до якогось логічного завершення, але по санкційному списку ЄС підозри були оголошені лише в грудні, а по багатьох особах підозри взагалі не оголошені. Це означає, що проти них вже зняті санкції, проти чотирьох осіб, і щодо наступних чотирьох осіб будуть зняті впродовж трьох місяців, якщо українська прокуратура не почне якось рухатись. Для цього потрібно збирати докази і хотіти довести до суду ці кримінальні провадження по корупційним злочинам.
Я сумніваюся щодо запуску і нормального створення Антикорупційного бюро, яке буде єдиним незалежним правоохоронним органом в Україні і взагалі якісь можливі титанічні зрушення в цьому напрямку.
– Якщо все настільки «зав’язано» на міліції, прокуратурі і судах, то, можливо, є якісь інші важелі впливу для подолання корупції? Громадськість…
– Насправді зараз журналісти, особливо журналісти-розслідувачі, а також громадськість заміняють правоохоронну систему. Тобто, якщо якісь порушення виявляються в ході громадського, журналістського моніторингу і публікуються в медіа, то це має сильніший вплив, ніж порушення кримінального провадження від прокуратури. Розголос у медіа шкодить репутації набагато більше, ніж кримінальне провадження щодо корупціонерів. Про закриття кримінального провадження можна з будь-ким домовитися, питання лише в грошах. А розголос в медіа б’є сильніше по корупційних бізнес-інтересах. Це треба припиняти. Але система настільки поросла цим мохом корупційним, що не можна просто в один день всіх звільнити і все відразу стане чистим. Потрібна жива кров, один правоохоронний орган, і я сподіваюсь, що це буде національне Антикорупційне бюро, якщо адмінстрація президента і Верховна Рада не втнуть ще одну аферу і не просунуть новий законопроект, який вонип зареєстрували в п’ятницю, який атакує незалежність конкурсної комісії, яка відбирає директора бюро.
– До речі, вже відібрали 4 кандидатури з 21-го. Як думаєте, чи буде з-поміж них обрано того одного, хто стане не просто «паркетним» чиновником, а людиною, яка дійсно зможе боротися з корупцією?
– Я сподіваюся. Це перший за історію незалежної України реальний конкурс на відбір керівника такої структури, яка має величезні повноваження і вплив. Бачимо, що були спроби маніпулювати Конкурсною комісією, але вона незалежна. Вочевидь, у владних верхах не подобається, що ці 4 людини були відібрані, і хтось не згоден, зокрема в адміністрації президента. Тому вони вдалися до такої афери, мовляв, давайте ми дозволимо наприкінці конкурсу кандидатам, яким 65 і більше років податися і розглянемо їхні кандидатури. В нас є інформація, що вже декілька осіб є на прикметі у владної верхівки, які б могли очолити Бюро. Про це потрібно було попередити і ми вже різко виступили проти і ми будемо проти будь-якого втручання зараз в роботу незалежної комісії. Лише відкритий і завершений конкурс дозволить обрати того керівника, який зможе не залежно від волі президента, прем’єра чи парламенту розслідувати корупцію судів, прокурорів, міністрів і їх заступників.
– В ефірі одного з телеканалів президент напередодні сказав, що «ми подолаємо корупцію». В новітній історії України вже була теза «Всі бандити сидітимуть в тюрмах». Як гадаєте, чи достатньо в нинішнього президента політичної волі для подолання корупції і покарання винуватців?
– Поки в цьому є сумніви. Президент безпосередньо призначав генерального прокурора Віталія Ярему, який «завалив» всі кримінальні провадження по екс-високопосадовцям. І за медійного, публічного тиску він був змушений звільнити Ярему і призначити нового керівника Генпрокуратури. Але я сумніваюся, що і цей керівник, призначений Порошенком, буде розслідувати провадження вже нової влади, і буде робити це ефективно, і буде притягати не лише до відповідальності і саджати до в’язниці корупціонерів, але й буде конфісковувати їхнє майно. Дуже сумніваюсь, бо у нас досі зберігається стала, прогнила пострадянська система. Вся на дія на нове Антикорупційне бюро, на його керівника. Президент має взяти волю в кулак і дозволити цій структурі бути незалежній від нього, і так само має зробити прем’єр.
