Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 00:32

Як Крим відзначав ювілей Шевченка


Мітинг пам'яті Шевченка в Сімферополі

Мітинг пам'яті Шевченка в Сімферополі

Чому поліція не забрала всіх людей з національною символікою, залишилося незрозумілим, як і те, навіщо було затримувати учасників мітингу вже після його завершення

Олег Камушкін

Для українців у Криму ювілей Тараса Шевченка став можливістю нагадати про своє існування як кримській «​владі»​, так і співвітчизникам на материку. Незважаючи на негласну заборону та поліцейське залякування, багато кримчан вийшли на акції, присвячені пам'яті українського бунтаря і символа свободи українського народу.

У сімферопольському кафедральному соборі Української православної церкви Київського патріархату вранці відбулося богослужіння, приурочене до 201-ї річниці з дня народження поета. Після служби парафіяни прямо в храмі читали вірші Шевченка, а потім пішли до його пам'ятника, де під наглядом поліції і ФСБ мовчки поклали квіти.

Літургія в пам'ять про Тараса Шевченка в соборі УПЦ Київського Патріархату в Криму, 9 березня 2015 року

Літургія в пам'ять про Тараса Шевченка в соборі УПЦ Київського Патріархату в Криму, 9 березня 2015 року

Сімферопольські активісти намагалися провести мітинг біля погруддя Кобзареві, але кримська влада відмовила їм у цьому. Акцію перенесли в Гагарінський парк. Утім, незважаючи на заборону, кримчани з самого ранку приносили квіти до монумента поета. Поліція спостерігала за цим мовчки, записуючи щось у свої блокноти.

На мітинг до парку прийшли близько п'ятдесяти людей, майже всі з українською символікою. Хтось пов'язав на одяг жовто-синю стрічку, хтось тримав у руці прапорець. Як тільки захід розпочався, був розгорнутий великий кримськотатарський прапор, а ліворуч і праворуч від нього – два українських. На одному було написано «Крим – це Україна», а на іншому – «Україна – це Крим».

Усі охочі виходили і зачитували улюблені вірші Тараса Шевченка, говорили про його внесок в літературну та культурну спадщину України та про злободенність його творів.

Правоохоронці, що спостерігали за мітингом, мовчки стежили за тим, як люди фотографуються з українським прапором, скандують «Слава Україні! Героям Слава!» Але вже під кінець акції вони все ж вирішили забрати кілька людей у до​райвідділку поліції.

Покарання за патріотизм

Першим поліцейські затримали Олександра Кравченка, молодого хлопця із чубом, у вишиванці та з українською стрічкою на куртці. Правоохоронці повели його до Залізничного райвідділку поліції.

Активісти пішли за поліцейськими до самого відділку, перетворивши мітинг в спонтанну ходу. Так само були затримані Вілідар Шукурджієв і організатор заходу Леонід Кузьмин.

Журналісти та частина учасників акції зібралися під поліцейським відділком, на деяких були стрічки з українським прапором, який, як виявилося, і став приводом для затримання активістів. Чому поліція не забрала всіх людей з національною символікою, залишилося не зрозумілим, як і те, навіщо було затримувати учасників мітингу вже після його завершення.

Леонід Кузьмин на мітингу

Леонід Кузьмин на мітингу

​За словами одного із затриманих, заявника мітингу Леоніда Кузьмина, у відділенні його допитали і склали протокол про затримання. «Припускаю, що причиною затримання стало те, що ми розгорнули українську символіку», – сказав активіст.

Він додав, що поліцейські хочуть притягнути його до відповідальності у зв'язку з тим, що його дії нібито підпадають під статтю 20 Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації – порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування. Засідання Залізничного районного суду в цій справі розпочалось 10 березня, проте суд був перенесений на 11 березня.

У відділенні активістів протримали три з половиною години, а допит і складання протоколу тривали десять хвилин.

Вілідар Шукурджієв, виходячи з відділу поліції, розгорнув перед журналістами український прапор, і сказав, що це, на думку поліцейських, є екстремізмом.

У Севастополі обійшлося без пригод

У Севастополі активісти так само вийшли до пам'ятника Тарасу Шевченку покласти квіти. Там їх уже чекали поліцейські та представники так званої «самооборони».

«У плані роботи «уряду Севастополя» святкування 201-ї річниці Тараса Шевченка не передбачене. Але севастопольці вранці самі прийшли вклонитися Кобзареві до його пам'ятника в Гагарінському районі. Приходили поодинці та групками по 3-4 людини. Приходили як літні, так і молодь», – написав у Facebook севастопольський журналіст і громадський діяч Мирослав Мамчак.

Севастопольці покладають квіти до пам'ятника Шевченку, 9 березня 2015 року

Севастопольці покладають квіти до пам'ятника Шевченку, 9 березня 2015 року

За його словами, конфліктів не було, як і затримань.

Реакція з материка

Керівник Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун засудив затримання учасників мітингу на честь дня народження Шевченка в Сімферополі.

Окупанти просто бояться української мови, українського слова, української культури

«Окупанти просто бояться української мови, українського слова, української культури і продовжують цькування й арешти простих мирних людей, для яких Шевченко – зразок боротьби і незламності духу. Але їм не вдасться зломити віру і дух українців навіть на окупованій території. Прийде час, вони будуть відповідати за зламані долі мирних людей», – сказав Щекун.

Голова міжфракційного об'єднання «Крим» у Верховній Раді України Олексій Гончаренко вважає, що у держави немає реальних механізмів вплинути на ситуацію із затриманням учасників мітингу.

«В України немає реальних механізмів боротися з переслідуванням мирних громадян в Криму. Тому міжфракційне об'єднання «Крим» вже підготувало проект постанови Верховної Ради України про звернення до ООН, Рада Європи, Євросоюзу, ОБСЄ з приводу переслідувань в Криму людей за політичними, національними, релігійними мотивами, порушень прав людини», – зазначив Гончаренко.

Оригінал матеріалу –​ на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG