Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:09

Путін новими зізнаннями підтвердив «брехливий підхід» до Криму


Президент Росії Володимир Путін. Квітень 2014 року

Президент Росії Володимир Путін. Квітень 2014 року

Так коментують на Заході нові заяви російського керівника, що саме він наказав захопити частину України

Президент Росії Володимир Путін поклав край черговій російській легенді навколо окупації Криму: він прямо визнав, що кримські події влаштувала Росія саме за його рішенням. Рекламу фільму про це показало російське телебачення. Світ побачив лише чергове свідчення «брехливого підходу» Москви до подій в Україні.

Анонсований російський фільм, що, ймовірно, матиме вигляд документального і в якому президент Росії Володимир Путін вкотре змінює офіційну позицію Москви щодо окупації Криму, став свідченням «брехливого підходу» Росії, вважають у США.

Джен Псакі

Джен Псакі

Цей брехливий підхід світ уже бачить, коли Росія заперечує втручання на сході України, нагадала речниця Державного департаменту США Джен Псакі.

Вона додала, що Сполучені Штати Америки і міжнародна спільнота разом працюють на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.

Схожа реакція і в Європейському союзі: там знову нагадали, що ще раз засуджують результат тих дій Росії, що призвели до незаконної анексії Криму й Севастополя на порушення Статуту ООН, засад Гельсінського процесу в Європі та міжнародних зобов’язань самої Росії.

Ми не визнаємо цього акту порушення міжнародного права і далі лишаємося віддані втіленню нашої політики його невизнання

«Ми не визнаємо цього акту порушення міжнародного права і далі лишаємося віддані втіленню нашої політики його невизнання – це означає також і шляхом застосування обмежувальних заходів», – наголосила речниця верховного представника ЄС із закордонних справ Мая Коціянчич. Вона цим нагадала, що Євросоюз, як і США, і низка держав світу, вже накладали на Росію кілька пакетів санкцій через окупацію Криму.

Путін знову змінює свої свідчення

Попередніми днями російське державне телебачення показало вже кілька рекламних передач про очікуваний телефільм, у якому президент Росії врешті прямо визнав, що операція силового захоплення частини території сусідньої держави була здійснена за його рішенням і вказівкою.

Тепер, за новою версією офіційної лінії Кремля, рішення було ухвалене після того, як стало відомо про втечу тодішнього президента України Віктора Януковича. Як твердить Володимир Путін, того в Україні «просто знищили б», і він поставив своїм силовикам завдання врятувати життя українського колеги.

«Це було в ніч із 22-го на 23-є (лютого), ми закінчили близько 7-ї ранку. І, прощаючись, я всім моїм колегам сказав: ми змушені почати роботу для повернення Криму до складу Росії», – заявляє Путін у рекламному ролику телефільму. За його словами, тоді ж він «поставив певні завдання» щодо цього і віддав вказівки, «що і як робити».

Дотепер Кремль уже кілька разів змінював свою офіційну позицію щодо захоплення Криму. Первісна версія полягала в тому, що Росія нібито була цілком не причетна до кримських подій і лише «була змушена» відповісти на «законне самовизначення народу Криму» – так у Росії називають нелегальний псевдореферендум, проведений під дулами автоматів російських окупаційних військ. Наявності цих військ Росія теж не визнавала – та раптом сам же Путін змінив свої свідчення і підтвердив, що ті військові без прикметних знаків, які захопили Крим, дійсно були російські. І от тепер – чергова зміна генеральної лінії Кремля.

Легенда про «референдум» живе далі

Щоправда, той «референдум» далі залишається елементом переписаної легенди. Тільки тепер зі слів Путіна випливає, що він справді був влаштований Росією штучно. Як каже російський керівник, мета операції у Криму полягала в тому, щоб «дати людям висловити думку щодо того, як жити далі».

При цьому Путін згадав, що ще до початку відвертого втручання на півострові Кремль влаштував там таємне «закрите опитування». Воно, як стверджує президент Росії, засвідчило, що три чверті кримчан, мовляв, були охочі приєднатися до Москви. За словами Путіна, для нього «стало очевидним»:«якщо ми підійдемо до цього», то кількість тих, хто проголосує «за», буде ще вищою. Так він «пояснює» той факт, що офіційно оголошені «результати референдуму» склали у Криму майже 97 відсотків «за», а явка була понад 83 відсотки.

Крім того, що ці «результати» не визнані у світі вже через цілковиту незаконність самого «референдуму», така висока цифра викликала серйозні сумніви сама по собі. І недарма – ще у квітні минулого року група членів Ради з прав людини при президентові Росії на підставі проведених на півострові опитувань підтвердила: на так званому «референдумі» у Криму (за винятком Севастополя) «за» проголосували насправді тільки 50–60 відсотків його учасників, а явка становила лише 30–50 відсотків (тобто за таке приєднання реально проголосували від 15 до 30 відсотків від усіх виборців Криму, а не 80,5 відсотка, як за офіційним «результатом»). Вища явка і кількість голосів «за Росію» були тільки в Севастополі, що є окремим регіоном.

При цьому, наголосили російські правозахисники, головним мотивом голосування «за» у Криму було не стільки «приєднання до Росії», скільки бажання припинити, за словами опитаних кримчан, «корупційне і злодійське свавілля донецьких ставлеників» попереднього режиму Віктора Януковича.

Мустафа Джемілєв

Мустафа Джемілєв

У Меджлісі кримськотатарського народу – а значна більшість кримських татар бойкотувала той «референдум» – теж говорили про масові фальсифікації його «результатів». Уповноважений президента України у справах кримських татар Мустафа Джемілєв уже називав дані Федеральної служби безпеки Росії про справжні, не сфальсифіковані результати – за ними явка на захід склала менш як 35 відсотків.

Своєрідним нагадуванням про ту фікцію стала ініціатива газети окупаційної влади Криму «Кримська правда» провести віртуальне опитування, запитавши читачів, як би вони проголосували на кримському «референдумі» нині. Як з’ясувалося, 61 відсоток учасників проголосував за «ширші повноваження Криму у складі України», а за «приєднання до Росії» були лише 19 відсотків із тих понад 4 з половиною тисяч людей, які встигли відповісти, перш ніж про ці результати стало широко відомо. Сайт газети відразу перестав працювати, а її головному редакторові нічого не лишилося, як заявити про «фальсифікацію опитування». За словами редактора Михайла Бахарева, газета провела інше опитування за допомогою електронної пошти й телефонної «гарячої лінії», і от його результати «свідчать про цілком інше» (але про що саме, він так і не сказав). А те опитування, що було на сайті, редакція «просить не цитувати», заявила офіційна кримська газета…

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG