Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:22

Чи примусять фотожаби замислитись над долею Будинку профспілок?


Проект реконструкції Будинку профспілок від «Київ-Проект»

Проект реконструкції Будинку профспілок від «Київ-Проект»

Подерв’янський: «Це абсолютно не шедевр архітектури. Якщо він зараз згорів, то ясно, що його треба руйнувати і щось там робити нове»

У середу в мережі інтернет з’явилася безліч фотожаб зі своєрідними проектами реконструкції Будинку профспілок у Києві. Таку іронічну творчість спонукала світлина, оприлюднена в ЗМІ як один із проектів науково-виробничої компанії «Київ-Проект». І незважаючи на те, що у повідомленні керівник «Київ-проекту» Вікторія Запара пояснює, що цей проект не є офіційною пропозицією, а лише баченням архітектора Назарія Книша, і що робота виконана без домовленості зі владою, все ж народну творчість це не спинило і варіанти «реконструкції Будинку профспілок» посипались рясним дощем у соцмережах.

Одна з фотожаб на проект реконструкції Будинку профспілок Одна з фотожаб на проект реконструкції Будинку профспілок

Одна з фотожаб на проект реконструкції Будинку профспілок Одна з фотожаб на проект реконструкції Будинку профспілок

Радіо Свобода запросило до розмови двох киян – один із них архітектор, інший – художник і автор відомих сатиричних п’єс.

Георгій Духовичний – архітектор, віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів України:

Георгій Духовичний

Георгій Духовичний

– Всі ці вправи, які хтось намагається виконувати на тлі третьої хвилі історичної забудови Хрещатика, майдану Незалежності… Мені дуже прикро за колег, які можуть навіть якимось чином думати про це. Тому що найперше, що ми у себе колись розвивали, і наші вчителі розвивали в нас – це повага до того, що робили попередники. І завжди ми мали на увазі таке, що є першочергові, другочергові і останньо-чергові завдання, які повинні виконуватись у місті.

У Києві дуже мало архітектурних шедеврів як таких. Але Київ має унікальне середовище, яке люблять мільйони людей, яке вони пам’ятають. Серед нього є такі знакові об’єкти, знакові куточки, які впізнають усі.

Цей будинок є частиною архітектурного ансамблю, є пам’яткою, яку повинні охороняти якнайбільше в цьому ареалі

У першу чергу, можу сказати про забудову того кута Будинку профспілок – це робота одного з найяскравіших архітекторів післявоєнного Києва, це Олександр Іванович Малиновський. Він автор концепції забудови, взагалі всього майдану Незалежності і він основний автор Будинку профспілок.

На сьогодні цей будинок є частиною архітектурного ансамблю, який отримав свого часу державну премію СРСР за архітектуру і двічі отримував премії з архітектури вже українські. За всіма цими показниками ця споруда є пам’яткою, яку повинні охороняти якнайбільше в цьому ареалі.

– Тобто, на Вашу думку, будинок важливо відновити в такому самому вигляді, в якому він був задуманий від початку?

– Як було дуже добре зрозуміло будь-якому професіоналу, перше, що треба зробити, це детальне інженерне обстеження стану його конструкції. І тільки після цього говорити про якісь роботи. Всі дуже радісно почали кричати: «треба все знести, треба побудувати щось нове, високе і дуже гарне». Це те, чого я боюсь найбільше.

Є дуже багато охочих заробити гроші на будівництві на Хрещатику. Ми маємо споруду, яка постраждала від підпалу, який було зроблено під час Майдану. Постраждала частина конструкції. Питання просте, чи підлягає ця конструкція відновленню? Так, підлягає. Зрозуміло, що нікому вже не потрібен цей будинок як Будинок профспілок, бо і профспілки інші, і держава інша, все інше.

Але, ми зараз розмовляємо не про функційне заповнення цього будинку, ми розмовляємо про частину архітектурного центру Києва, яка має величезну цінність, саме тому, що спадкова забудова центру Києва йшла з такими зусиллями, з такими складнощами, так шукали нормальну стилістику, і такі люди поклали своє життя на все це, тому що Олександр Іванович Малиновський починав працювати ще до закінчення війни у 44-му році, проектував Хрещатик і остання його робота – це саме Будинок профспілок. Він захворів на рак і, на жаль, закінчували цю роботу вже його учні. На жаль, Малиновського навіть не пишуть автором цієї будівлі. Але всі ми повинні пам’ятати про те, хто і як будував місто, і це повага до наших попередників. Це єдине, що може стримати нас на плаву в історії.


Цілком протилежної думки про унікальність будівлі Будинку профспілок дотримується киянин, художник, більш відомий як автор сатиричних п’єс Лесь Подерв’янський. Він є членом художньої ради, яку організувала КМДА для впорядкування міста і зокрема Майдану.

Лесь Подерв’янський

Лесь Подерв’янський

Я за те, щоб побудувати щось сучасне. Мені цей майдан ніколи не подобався. Його архітектура несе всі ознаки колоніальної відсталості

– Як на мій хлопський розум, це треба або руйнувати і будувати зовсім щось нове, або лишити так, як є. Тут не може бути інших варіантів. Я за те, щоб усе зовсім змінити і побудувати щось сучасне. Тому що мені цей майдан ніколи не подобався. Його архітектура несе всі ознаки колоніальної відсталості. І ця стела, і все це, це такий рімейк з Будапештського майдану Свободи, і він був доречний десь на рубежі 19-го століття, зараз він недоречний стилістично зовсім.

– А сам Будинок профспілок, Ви вважаєте, що його потрібно зробити новим чи залишити в тому вигляді, який був до пожежі?

– Це абсолютно не шедевр архітектури. Якщо він зараз згорів, то ясно, що його треба руйнувати і щось там робити нове. Нема на то ради, щоб його відновлювати, там нема що відновлювати. Набагато більше грошей на це піде, ніж просто його зруйнувати і зробити там щось... Але щоб починати його робити, то треба повністю міняти концепцію всього Майдану і все переробляти.


На цю ж тему:

11.03.2015
Відновлення Будинку профспілок. Навмисне лякають киян? (Огляд соцмереж)

Соцмережі скепсисом і фотожабами відреагували на проект реконструкції згорілого під час Майдану Будинку профспілок у Києві далі
  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG