Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:19

Українці не хочуть ні до ЄС, ні до Росії – соціологи США


Проукраїнський мітинг у Донецьку. Квітень 2014 року

Проукраїнський мітинг у Донецьку. Квітень 2014 року

При цьому до Росії не хочуть навіть на захоплених сепаратистами територіях

Одним із визначальних питань нинішнього конфлікту в Україні називають майбутнє спрямування держави – до зближення з ЄС чи з Росією. Ні туди, ні туди – такі, принаймні, результати дослідження, що його провели в Україні американські соціологи.

Більшість опитаних по всій Україні, крім Криму, в лютому й на початку березня не хоче зближення держави ні з Європейським союзом, ні з Росією, кажуть дослідники Програми публічної політики при Університеті Меріленд у США.

Але також більшість, і на сході України теж, прагне зберегти єдність держави – і на захоплених сепаратистами територіях такої думки дотримується половина опитаних, каже Радіо Свобода директор Програми публічної політики і керівник дослідження доктор Стівен Калл.

Навіть на сході і на територіях, захоплених сепаратистами, ми не виявили, щоб більшість хотіла зближення з Росією

«Гадаю, найбільш разючий результат – те, що український народ не прагне чітко ні до Європейського союзу, ні до Росії. Менш як половина – 47 відсотків – виступають за зближення з Європейським союзом, і тільки 13 відсотків виступають за зближення з Росією. Позиція, що викликає консенсус, більш нейтральна. Але все ж більше людей виступає за зближення з Європою, ніж із Росією. І навіть на сході і на територіях, захоплених сепаратистами, ми не виявили, щоб більшість хотіла зближення з Росією», – каже фахівець.

Щоправда, на «сепаратистських» територіях 70 відсотків опитаних заявили, що вважають можливе зближення з Росією «прийнятним».

За словами доктора Калла, з нейтральною позицією України могли б принаймні примиритися 63 відсотки опитаних.

Такі були відповіді на прохання зробити вибір, який курс був би кращим для України – чи до Росії, чи до Євросоюзу. А от на окремі питання, чи варто Україні вступати до ЄС, євразійських структур під проводом Росії чи до НАТО відповіді поділилися вже інакше.

Зокрема, можливий вступ України до Євросоюзу назвала прийнятним трохи більш як половина опитаних; дві третини назвали такий сценарій принаймні терпимим. Вступ до євразійських структур виявився неприйнятним для всіх – навіть на захоплених сепаратистами територіях перспектива такого вступу не набрала більшості позитивних відгуків. Вступ до НАТО назвали прийнятним близько 40 відсотків, трохи більш як половина вважає його терпимим.

Більшість за єдину Україну і проти Путіна

Щодо майбутнього «окремих районів Донецької і Луганської областей», 60 відсотків опитаних мають за краще зберегти Україну з її нинішнім ладом. Єдине місце, де більшість із цим не згодна, – це самі ці «окремі райони», захоплені наразі сепаратистами.

При цьому понад половина опитаних по Україні назвала неприйнятним розширення автономії цих районів, хоча визнала його терпимим задля збереження єдності держави. Сценарій відокремлення цих районів відкидають по всій Україні – навіть у самих цих районах за їхнє відокремлення виступає менш як половина (хоча більш як половина визнала б це терпимим).

Проукраїнський мітинг у Луганську. Квітень 2014 року

Проукраїнський мітинг у Луганську. Квітень 2014 року

Також по всій Україні була спільна позиція щодо Криму – що зі втратою півострова погоджуватися не можна.

Крім того, серед запитань було ставлення до ролі президента Росії Володимира Путіна в нинішній кризі – і це ставлення негативне в більшій частині України, де його дотримуються значні більшості. Навіть на сході так вважає незначна більшість; тільки в захоплених регіонах більшість схвалює дії Путіна.

Рівень сприйняття корупції зріс, рівень самої корупції впав

Володимир Паніотто

Володимир Паніотто

Опитування на замовлення американських соціологів здійснили в Україні фахівці Київського міжнародного інституту соціології. Одне з питань стосувалося корупції, розповів Радіо Свобода генеральний директор КМІС Володимир Паніотто: 80 відсотків населення вважає, що рівень корупції не змінився чи виріс.

«Це, власне, пов’язано з тим, що мірялося сприйняття корупції, а не реальний рівень корупції. З моєї точки зору, якраз рівень корупції трохи зменшився», – пояснює фахівець. Він нагадує, що за розквіту корупції за часів попередньої влади про неї мало говорили, натомість зараз тема корупції привертає значну увагу. Тому, каже керівник КМІС, «здається, що її стало більше».

Крім того, більшу помітність корупції спричиняє те, що нинішня влада, на відміну від попередньої, не є монолітною, і її учасники, сперечаючись, теж багато говорять про корупцію. «Тому, дійсно, сприйняття корупції підвищується, але це деяка ілюзія», – каже Володимир Паніотто.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG