Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:03

Спільне розслідування журналістів OCCRP (Проекту з розслідування корупції й організованої злочинності) та програми Радіо Свобода «Схеми»

Аби безпечно скористатись вкраденими грошима, особливо коли мова йде про величезні суми, треба придумати легенду їхнього нібито законного походження. Потрібно знищити злочинний шлейф, що за ним тягнеться, вивести за кордон та легалізувати там. Іншими словами – відмити брудні гроші.

Наприклад, Ви чиновник, що вкрали 100 мільйонів з бюджету. Як їх приховати? Скажімо, гроші можна перерахувати на закордонну фірму, як оплату нібито за купівлю товару. Але у цієї схеми фіктивного імпорту є один суттєвий недолік – при бажанні легко з’ясувати, що насправді товар не перетинав кордон.

Журналісти OCCRP (Проекту з розслідування корупції й організованої злочинності) виявили цілу платформу, величезний транскордонний механізм, який допоміг вивести з Росії близько 20 мільярдів доларів за більш витонченою схемою. Її назвали Ландромат.

Журналісти з Молдови помітили, як у їхній країні судді штампують одне за одним рішення такого характеру: російська фірма має виплатити колосальну суму офшорній компанії. Рішення оформлене як стягнення боргу. Лише за чотири роки існування фінансової пральні з Росії так вивели близько 20 мільярдів доларів. Це 30 КамАЗів вщент забитих стодоларовими кюпюрами.

У всій цій історії з виведення 20 мільярдів доларів із Росії свою роль зіграли й деякі українські громадяни. То ж ми вирішили їх розшукати.

Українці були задіяні у Ландроматі на різних етапах «фінансового прання». Здебільшого виступали зіц-директорами. Чи знали вони про те, що допомагають відмивати мільярди доларів? В яких умовах живуть тепер?


Троє українців, задіяних у Ландроматі, – родом із Миронівки. Це невелике містечко за 100 кілометрів від Києва.

Вперше, чотири роки тому, британська фірма Valemont Properties подала позов у кишинівський суд з вимогою повернути 180 мільйонів доларів від Seabon Limited, серед поручителів фіктивного договору – російська фірма «Лайтам», директором якої значиться житель цього тихого українського містечка Олег Білоног.

Раніше чоловік працював у місцевій будівельній компанії «Райагробуд». За радянських часів тут працювало 700 людей. Тепер виробництво стоїть, розповідає Василь Васильович. Він – тут директор і добре пам’ятає Олега Білонога, якого ми шукаємо.

«Простий робочий хлопець, без всяких там прибамбасів, трохи молодий, бо там були старші хлопці в бригаді, але він працював, і як спеціаліст, як каменяр, він – непоганий», – розповів Василь.

Де каменяр взяв сотні мільйонів доларів, аби повернути хоча й фіктивний, але визнаний судом борг? З цим питанням ми чергували біля будинку родини Білоногів. Аж під вечір вдалось поспілкуватись з батьками Олега Миколайовича. Кажуть, син давно на заробітках у Росії.

«Я знаю, що він на «стройці», хлопці недавно приїжджали з Богуслава, вони там три місяці роблять, а в нього там сім’я, він там приписаний, він там живе», – пояснює мати Олега.

Батьки зрештою подзвонили сину. Телефоном з Росії Олег Білоног повідомив, що не є керівником згаданої компанії. Чоловік обурися, що його запитують про московські фірми.

Зовсім по сусідству в цьому будинку, навіть не огородженому парканом, прописаний ще один фігурант транскордонної оборудки. Олексій Романюк числиться директором вже згаданої британської Seabon Limited. Нам вдалось поспілкуватись з двоюрідною сестрою Олега Білонога – Наталією, вона ж зведена тітка молодого миронівського доларового мільярдера Олексія.

«Він випускник із торгово-економічного, знаю що працював у Кофе-хауз. Зараз у Росії на заробітках», – розповідає Наталія.

Жінка пообіцяла зв’язатись з Олексієм і передати наші питання. Після розмови минув тиждень. Олексій Романюк не вийшов на зв'язок і не прокоментував свій закордонний бізнес.

Розшукати третього миронівського учасника Ландромату нам допомогла бабуся його дружини. Микола Кіслов – уповноважений представляти американську компанію Albany inc., дав згоду повернути борг британській Mirabax у сумі 580 мільйонів доларів, про це свідчать документи, які потрапили до нашої редакції. Так от, виявилося, що Микола Іванович також проживає по сусідству із Олегом та Олексієм, на вулиці Горького. Втім, сусіди зробили вигляд, що ні Миколи, ні його дружини Катерини вони не знають.

Ми ж розшукали в мережі резюме Миколи Кіслова. Чим він займався до часів, коли засвітився в Ландроматі? Працював поваром у спортивних гуртках.

Микола Кіслов відмовився від коментарів для цього сюжету.

Вже у Києві ми домовились про зустріч із Богданом Жмуцьким. Столичний адвокат числиться представником тієї самої британської Mirabax, яка у суді вимагала мільйони з американської фірми, яку може представляти миронівець Микола Кіслов. Ми показали Богдану документи з його підписом. Чоловік не розгубився – взяв серветку, швидко розписався прямо на ній, і сховав. Каже його підпис підробили, і не дуже вдало.

Аналогічно Богдан відхрещується і від миронівських «мільйонерів».

«З приводу підпису – однозначно, що його підробили, як я Вам і говорив. Своєї думки з цього приводу змінювати не планую. З цим потрібно розбиратися. З приводу «Трансбуду» і всіх цих фірм – я особисто нічого не знаю, стосунку ніякого до них не маю», – пояснив Богдан Жмуцький.

На початку 2000-х Богдан Жмуцький спільно з Віталієм Подвішевським заснував фірму ТОВ «Виробничо-будівельна фірма Укртрансбуд». Наразі у засновниках компанії числяться інші особи. Віталій Подвішевський одружився на Каріні Терзі. Це – донька Наталії Терзі.

Нагадаємо, пані Наталія – це зведена тітка Олексія Романюка та родичка Олега Білонога. В соціальних мережах вона та її донька товаришують із сином Миколи Кіслова – Платоном. Кіслов-молодший фотографується на одній з автівок партнера Жмуцького.

Отже, всі герої нашої історії так чи інакше пов’язані між собою і не лише географічно. Зрештою, усі ці люди – лише номінальні засновники та керівники. Хто ж саме організував Ландромат, аби відмити 20 мільярдів доларів? Президент асоціації українських банків Олександр Сугоняко каже, що схема в найкращих традиціях КДБ.

«Це звичайне злодійство, кримінальна справа, яка здійснюється в дуже великих масштабах, тобто обкрадається ціла держава, – каже він. – Ясно що такі речі не можуть робитися без сприяння вищих державних органів».

Так само Ландромат не працював би і без низки зіц-директорів. Зрозуміло, що якщо люди свідомо задіяні у таку схему – головною умовою отримання будь-якого зиску є їхнє цілковите мовчання.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG