Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 21:09

Як живуть церкви Московського патріархату на Донбасі та в Криму?


Вхід до Києво-Печерської лаври, 13 серпня 2014 року (©Shutterstock)

Вхід до Києво-Печерської лаври, 13 серпня 2014 року (©Shutterstock)

У середовищі УПЦ (МП) в Криму – розкол між, власне, прибічниками УПЦ і тими, хто хоче підпорядковуватися РПЦ – Філіпович

Київ – Єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) в анексованому Росією Криму вважатимуться закордонними. Про це заявили представники УПЦ (МП) на прес-конференції у Києві. Говорячи про Донбас, вони зазначили, що намагаються залишатися поза конфліктом і не висловлюватись на користь якоїсь зі сторін, аби не розпалювати ворожнечу серед вірян. Тим часом, релігієзнавці відзначають розбіжності всередині самої церкви.

Українська православна церква (Московського патріархату) у Криму перереєстровується як релігійна організація і тепер юридично ці єпархії вважатимуться закордонними, хоча й не підпорядкованими Російській православній церкві. Тамтешні парафії УПЦ (МП) залишаються чи не єдиним прикладом адміністративного підпорядкування півострова материковій Україні, заявив голова Синодального інформаційного відділу УПЦ (МП) єпископ Климент Вечеря. Таким чином він заперечував чутки про перехід церков у Криму під протекторат РПЦ. Водночас, зазначив владика, до статуту релігійної організації під час оформлення документів деякі зміни таки довелося внести.

«Ну, власне було змінено (у статуті релігійної організації – ред.) оті пункти, що пов’язані з юридичною адресою, як це було змінено у всіх інших документах всіх інших релігійних організацій. І окрім того, була змінена мова документів, оскільки україномовні документи не приймалися на реєстрацію», – сказав він.

За словами єпископа, наразі процес оформлення документів триває.

Тим часом, представники Української православної церкви Київського патріархату поширили офіційну заяву, що їхні єпархії на території Кримського півострова перереєстровуватися не збираються, жодних дій для цього церква не проводить.

Потребу в перереєстрації, щоб не вважатись для Російської Федерації «іноземним агентом», для духовенства на півострові Крим визнає релігієзнавець Людмила Філіпович. За її словами, цим процесом займаються різні релігійні організації, але для УПЦ (МП) він ускладнюється тим, що всередині громади назрів розкол.

Із загальної кількості існуючих організацій, лише поодинокі українські релігійні організації пройшли цю перереєстрацію

«Наскільки мені відомо, зараз священство цієї церкви поділилося на дві таких частини: одна бажає зберегтися у рамках існуючої Української православної церкви (Московського патріархату), а інша збирається підпорядковуватися прямо до Російської православної церкви, – пояснює релігієзнавець. – Поки що, зрозуміло, такий розкол і таке розмежування не знайшли підтвердження документального, але із загальної кількості існуючих організацій, лише поодинокі українські релігійні організації пройшли цю перереєстрацію».

70% парафій УПЦ (МП) на Донбасі діє на підконтрольній сепаратистам території – священик

За словами протоієрея УПЦ (МП) Миколая Данилевича, сьогодні налічується близько 300 парафій церкви Московського патріархату у Криму і понад тисячу – у Донецькій та Луганській областях, з них близько 70% діють на території, підконтрольній сепаратистам.

Забирали протестантський зал для молитов у адвентистів, це було у Горлівці, якщо я не помиляюсь, пізніше в Антрациті був випадок, у самому Донецьку забирали приміщення і казали, що тут буде православний храм

«Забирали протестантський зал для молитов у адвентистів, це було у Горлівці, якщо я не помиляюсь, пізніше в Антрациті був випадок, у самому Донецьку забирали приміщення і казали, що тут буде православний храм. По Антрациту наш єпископ заявив, що ми не візьмемо цього приміщення і брати його не будемо, – розповідає священик. – Була подібна ситуація у Луганську, коли митрополиту луганському і алчевському нашому Митрофану запропонували забрати кафедральний собор і єпархіальне управління УПЦ Київського патріархату. Митрополит Митрофан навідріз відмовився від такої пропозиції».

Окрім того, зазначили представники УПЦ (МП), відбуваються розслідування щодо всіх заяв про відкриту підтримку сепаратистів окремими священиками на Донбасі й щодо цих випадків ухвалювались відповідні рішення місцевих єпископів. Священики, щодо яких підозри підтверджувались, отримували канонічні заборони. Що ж до митрополита Іоанникія, що приходив на так звану «інавгурацію» ватажка угруповання «ЛНР» Ігоря Плотницького, то він давно поза штатом Української православної церкви у зв’язку з хворобою, наголосив єпископ Климент Вечеря.

Раніше предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет розповідав Радіо Свобода про тиск, який чиниться на цю церкву з боку бойовиків на Донбасі – аж до того, що вірян не пускали на службу.

Пізніше речник УПЦ КП Євстратій Зоря заявляв про внесення тамтешнього духовенства цієї конфесії до так званих «чорних списків» розшукуваних осіб угрупованнями «ДНР» та «ЛНР», які визнані в Україні терористичними.

Водночас, за словами Людмили Філіпович, зараз про відкриті переслідування практично не йдеться: «хто треба» – або виїхали, або були фізично знищені (тут вона згадує про вбивства протестантських священиків на території сепаратистів, зокрема, коли ті контролювали Слов’янськ), хоча про нормальне релігійне життя – яким воно було до війни – не йдеться теж.

На цю ж тему:

12.03.2015
УПЦ (Московського патріархату) масово залишають віряни

Парафіяни, як правило, голосують за перехід до УПЦ Київського патріархату, що пов’язано зі зміною настоятеля храму далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG