Доступність посилання

ТОП новини

Тимочко: ми вже стільки боролися за цю країну, щоб здатися на півдорозі?


Хода до річниці побиття студентів на Майдані, 30 листопада 2014 року
Хода до річниці побиття студентів на Майдані, 30 листопада 2014 року

Держава повинна надавати перевагу молоді при прийомі на роботу, насамперед, на державні посади – Тарас Тимочко

Київ – Конференція активної молоді України «Generation U: Разом заради змін» пройшла цими вихідними Києві. Про те, що ж таке «Generation U» в ефірі програми «Молодь плюс» розповів організатор конференції, координатор Київського центру для випускників програм обміну Тарас Тимочко. За його словами, старше покоління хоч і спирається на молодь у будь-якій діяльності, але не допускає її вище. Також серед перепон для змін Тимочко називає бюрократизацію суспільства.

Тарас Тимочко: «Generation U» – це ті люди, про яких часто говорять з трибуни Ради, у повсякденному житті. Ті, про кого кажуть, що це – перспектива, щось модернове, нове. Але на тому, зазвичай, і закінчується розмова. Ми бачимо, що є багато активної молоді, яка потребує в цій мотивації підтримки з боку міжнародних організацій, держави, громадянського суспільства. За підтримки вона може реально впроваджувати зміни в цій країні, приносити щось нове, на що ми всі так чекаємо.

Як молодь може змінити країну?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:02 0:00

Ви не уявляєте, скільки молодих людей працюють над новими проектами, проектами інновацій, які є прогресивними і є тим шансом України стати економічним чудом.

Старше покоління робить ставку на молодь, спирається на неї в будь-якій діяльності, але при тому не допускає вище

Старше покоління робить ставку на молодь, спирається на неї в будь-якій діяльності, але при тому не допускає вище. Не дає змоги розвиватися, окуповує владну позицію в тій чи іншій сфері.

Серед перепон для молоді я б назвав бюрократизацію суспільства, неможливість робити щось, втілювати свою ідею в життя в Україні. Скільки є прикладів, як талановиті українці виїжджають через це за кордон і стають там відомими на весь світ. Дуже важко заручитися підтримкою держави. Я вже навіть не говорю про кошти якісь, неможливо навіть зателефонувати у відомство, зустрітися там з кимось.

Дуже багато моїх знайомих покидають країну в пошуках кращої долі. І мені пропонують: «Що ти тут робиш, завтра підуть танки на Київ. Треба тікати разом». А я кажу: «ОК, ми всі пороз’їжджаємося, і тут залишиться хто?»

Ми вже стільки боролися за цю країну, вже стільки віддали сил. Щоб зараз на півдорозі здатися, поїхати в іншу країну лише через те, що в тебе тут щось не виходить?

Ми вже стільки боролися за цю країну, за цю землю, вже стільки віддали сил і стільки старалися щось зробити, покращити. Щоб зараз на півдорозі здатися, поїхати в іншу країну лише через те, що в тебе тут щось не виходить?

Ми їдемо на все готове, ті самі чехи, словаки, британці, німці – всі у свій час будували свою країну, переживали складні часи

Якщо подивитися реально на речі, то ми їдемо на все готове, ті самі чехи, словаки, британці, німці – всі у свій час будували свою країну, переживали складні часи. І ми їдемо на все готове, здаючись, тим самим підтверджуючи, що ніби український народ лінивий, незавзятий…, хоча це не так. Ми просто втомилися. Бо в нас досить довгий час відбуваються якісь зміни, перипетії в суспільстві. Але нам треба згуртуватися, з’єднатися, взяти себе в руки і довести діло до кінця. Зробити нашу країну кращою.

Я б пропонував державі, в першу чергу, надавати перевагу молоді при прийомі на роботу, насамперед, на державні посади. Для того треба підвищити зарплату держслужбовцям, провести реформу держслужби (щоб процес зв’язку громадськості і влади спростився). Ми будемо приходити до державного реєстратора чи податкового інспектора й говоритимемо з нашими ровесниками, людьми, які нас більше розуміють. Бо вони жили в часи незалежної України, не мають цього совкового ставлення до бюрократичної писанини і так далі. Це запустить той механізм змін.

Є ці бар’єри: я – влада, а ти – просто громадянин, ти до мене прийшов на прийом. От коли цей бар’єр зникне, тоді ми доб’ємося якогось результату

Щодо регіонів. Я виходець з маленького містечка Броди Львівської області. Там, якщо ти працюєш у «Білому домі», то ти вже належиш до якоїсь вищої верстви населення. Прийти просто в кабінет, поговорити і домогтися якогось результату не так уже й легко. Є ці бар’єри: я – влада, а ти – просто громадянин, ти до мене прийшов на прийом. От коли цей бар’єр зникне, тоді ми доб’ємося якогось результату.

  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG