Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:11

Треба зменшити кількість бюрократів на шляху українського бізнесу – Яресько


Міністр фінансів України Наталія Яресько

Міністр фінансів України Наталія Яресько

Міністр фінансів України у Вашингтоні домовлялася про кредит від МВФ і реструктуризацію боргів

«Зустрічі з нашими кредиторами відбудуться в найближчі дні», – каже міністр фінансів України Наталія Яресько. До Вашингтона вона приїхала узгоджувати наступні етапи фінансування України Міжнародним валютним фондом, а також домовлятися з інвесторами та кредиторами про реструктуризацію колишніх боргів. В ексклюзивному інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки» вона разом з першим заступником директора-розрорядника МВФ Дейвідом Ліптоном розповіла на які гроші може розраховувати Україна, чому над корупцією у власному міністерстві їй ще треба працювати і коли українській економіці можна чекати зростання української економіки.

– Які умови має виконати український уряд?

Дейвід Ліптон: Україна зіштовхнулася з особливою ситуацією ще за часів Януковича, коли її економіка не росла і стала не конкурентоздатною. Тому, коли прийшов новий уряд, йому довелося мати справу не лише з успадкованою стагнацією, але також із кризовими ознаками: фінансова ситуація погіршилася, банки були у скруті. Складнощі й додаткові витрати принесла також і ситуація на східній Україні. Наша програма розрахована на те, щоби стабілізувати ситуацію в країні.

– Що для цього треба зробити в першу чергу?

– І найперше, що треба зробити – це стабілізувати обмінний курс. Це створить середовище, в якому країна почне відновлюватися й рости, а в довгостроковій перспективі – розвиватися і процвітати. Уряд взяв на себе зобов’язання впорядкувати правила гри для кожного окремого етапу – стабілізації, росту та розвитку економіки. І, ще до того, як ми схвалили програму, український уряд зробив певні кроки: взяв під контроль бюджет, було оголошено про плани зробити те саме з фінансовими потоками «Нафтогазу». Обмінний курс також вдалося стабілізувати. Ще є багато інших заходів, які уряд планує на майбутнє задля росту віри в розвиток і ріст, дерегуляції економіки, боротьби із корупцією, покращення суддівської системи в Україні. Ми у МВФ підтримуємо ці ініціативи, і раді що можемо надати фінанси, які їх підтримають.

– Чи задоволені Ви нинішнім українським урядом?

– Ми маємо дуже добрі відносини з українським урядом. Протягом багатьох років, можливо, двох десятиліть, зміни, які країна потребувала, не запроваджувалися. Але цей уряд, як мене запевнив український прем’єр, за 23 місяці має намір зробити те, що треба було зробити за 23 роки. Зусилля, які вони прикладають, вражають. Уряд із нами говорить чесно та прямо, пропонує як досягнути покращень у країні та дійсно виконуючи дані нам раніше обіцянки. Тому ми в МВФ підтримуємо ці дії.

– Умови МВФ є надто тяжкими для України чи радше виправданими?

Наталія Яресько: Я не дивлюсь на них як на умови. Я бачу їх радше, як нашу програму реформ, яку ми погодились запровадити у певних часових рамках. Ми домовилися про графік імплементації цих реформ. Вони складні, але у нас не має іншого вибору, окрім як впроваджувати їх.

– Як на Вашу думку, всі ці реформи вплинуть на «звичайних» українців?

– В короткостроковій перспективі багато вони будуть тяжкими, але в довгостроковій перспективі вони ж дозволять побороти нестабільність валютного курсу, знизити інфляцію, створити впевненість у нашій банківській системі. Для українських громадян це основні речі, на які вони зможуть розраховувати щодня. А коли від стабілізації ми перейдемо до процесу зростання, вони також зможуть розраховувати на нові робочі місця, ріст зарплат, сподіваюсь, також і на ріст пенсій. Сьогодні це неможливо, тому що у нас нема стабільної фінансової системи, і вже протягом року ми йдемо крізь серйозну кризу. Українцям потрібно набратися сили, потрібно розуміти, що перший етап стабілізації приведе до наступного – до зростання. Але без стабілізації, ми не зможемо досягти зростання.

– Коли, на Вашу думку, може статися цей економічний ріст?

– Моя ціль досягнути росту вже у 2016 році, побачити, що внутрішні інвестиції повернулися в економіку, так само як розумні ціни й іноземні інвестиції – будь-то приватизація чи приваблення іноземних інвестицій – американських чи європейських у «Нафтогаз», у транспортування чи зберігання (газу – ред.). Йдеться про інвестиції в різні частини «Нафтогазу», після того, як ми розділимо його на три частини. Ми повинні дивитися в 2016 рік, але роботу нам потрібно робити вже зараз. І при цьому, окрім стабілізації, нам потрібно працювати над створенням платформи для спрощеного ведення бізнесу. І це значить, що нам необхідно зменшити тиск податкових органів. І це буде наша наступна реформа – створення більш орієнтованого на обслуговування бізнесу податкового органу. Ще одна річ, яку треба зробити – дерегуляція економіки – на цьому зараз зосереджені мої колеги із Міністерства фінансів. Ми маємо зменшити кількість бюрократів, із якими зіштовхується наш бізнес. Нам також необхідно створити прозорість в українському уряді. Нам треба зробити все, що може показати, що український уряд не тільки говорить, а й працює.

– Україна потребує ще більше грошей зараз. Крім всіх тих грошей, які їй готові надати різні міжнародні фінансові установи, країні все одно доведеться шукати додаткових 15 мільярдів доларів для реструктуризацію боргу. Чи є у Вас якась інформація про цей борг?

– 15,3 мільярдів доларів справді є частиною цього пакету на 40 мільярдів доларів, які ми намагаємося отримати у результаті реструктуризації боргу. Разом із тим йдеться про чотирирічний період. Тобто це не станеться протягом цього року. Ми почнемо зустрічі з нашими кредиторами у найближчі два дні і я переконана, що ми зуміємо домовитися, тому що це і в інтересах наших кредиторів, і у наших власних інтересах – досягнути домовленості, яка допоможе Україні знову стати сильною й спроможною повернути борги.

– Чи можете Ви назвати імена цих кредиторів?

– Ні. На даний момент я не можу цього зробити. Ми в процесі збору їхніх імен. Більшість боргів є товарними, тому до того моменту, поки кредитори не зареєструються, ми часто не знаємо – хто вони.

– Пане Ліптон, Ви працюєте з різними країнами. Що змушує Вас вірити, що ця угода спрацює у випадку з Україною?

Дейвід Ліптон: Є певні показники, які призвели до успіху в інших країнах. Ви раніше запитали, коли можна очікувати росту в українській економіці. На такі питання дуже важко відповідати. Є певні показники, які привели до стабілізації в інших країнах. Наприклад, у країнах Центральної Європи, а також країнах Азії, коли вдалося стабілізувати ситуацію під час азійської економічної кризи. Ви також запитували про фінанси, які поки що не надані, але давайте згадаємо про інші гроші, щодо яких вже є домовленості. Йдеться про 25 мільярдів доларів. Ми розподілили перші 5 мільярдів доларів. І дуже скоро надійдуть також інші фінанси від центральних банків інших країн. Тому я думаю, що ця програма справді здатна принести стабілізацію ситуації достатньо швидко, як ми це бачили в інших країнах Центральної Європи. Інша справа, що Україні довелося чекати кілька років, перш, ніж їй вдалося опинитися у цій позиції.

– На Вашу думку, яким чином Україна може побороти корупцію всередині країни?

Наталія Яресько: Корупція – проблема номер один і для українського суспільства, і для українського уряду. Президент, прем’єр-міністр, парламент – усі націлені на те, щоб побороти корупцію. Але робити це треба на двох різних рівнях. Перший – макрорівень. На ньому треба виключити посередників у наших продажах газу. В Україні завжди існували якісь темні структури, які працювали між нами, «Нафтогазом» та продавцем газу, яким на той час був «Газпром». Ці посередники крали сотні мільйонів доларів, на самому процесі. Тепер у продажах із «Нафтогазом» більше нема посередників. Ми купуємо його напряму у наших європейських партнерів і у «Газпрому». Відсутність цих посередників – це той рівень корупції, якого нам вдалося позбутися в 2014 році.

На рівні громадян України дуже важливо зараз дати їм відчути, що боротьба з корупцією відбувається. Тому реформа міліції має стати найбільш нагальною. І це те, що ми плануємо робити в Києві, запроваджуючи нову поліцію, за прикладом Грузії. Також нам треба робити все можливе для того, щоб виключити можливість податкового шахрайства. Нам потрібно запускати електронний уряд, електронні закупівлі та інші електронні системи, які можуть прибрати саму можливість податкового шахрайства. З іншого боку, над цим також буде працювати антикорупційне бюро, яке має бюджет і достатньо співробітників для того, щоб побороти корупцію.

– На Вашу думку, чи були Ви успішними в боротьбі проти корупції у власному міністерстві?

– Ми працюємо над цим. Ми працюємо над запровадженням електронних закупівель, які мають бути встановлені в нашому міністерстві в найближчі два місяці, так що всі закупівлі нашого міністерства будуть прозорими і їх можна буде бачити онлайн. Також протягом наступного року електронним має стати казначейство. Я горджуся тим, що моє міністерство є одним із найбільш відкритих, але нам без сумніву ще є над чим працювати. Багато речей треба зробити прозорішими і також – необхідно сказати – Ні, корупції!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG