Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:54

19 березня депутати розглянуть законопроект про суспільне мовлення у другому читанні

Ухвалення законопроекту про суспільне телерадіомовлення – на фінішній прямій. 19 березня у другому читанні за документ голосуватимуть українські парламентарі. На позитивне рішення очікує представництво ЄС, яке напередодні оприлюднило відповідну заяву. Суспільне мовлення – міжнародне зобов’язання України перед ЄС та Радою Європи, і відкладати питання далі вже немає куди, йдеться у заяві. Втім, одностайності серед народних обранців досі немає.

Зміни до законопроекту про суспільне мовлення були підтримані в Україні. Їх схвалила більшість українських медіаекспертів та громадських організацій. Добру оцінку дав парламентський комітет із питань свободи слова та інформаційної політики, а також Рада Європи. Втім, одностайної підтримки створення суспільного мовлення наразі немає у тих, від кого теж залежить його створення – у депутатів. Свої зауваження до законопроекту раніше висував позаштатний радник президента, депутат «Блоку Петра Порошенка» Микола Томенко. За його словами, реформування варто проводити окремо для Національного телебачення, Національного радіо та обласних телерадіокомпаній. Підливає масла у вогонь і нерозуміння реформи самими обласними телекомпаніями, констатують фахівці.

Такий опір реформі державного мовлення з подальшим перетворенням його на суспільне пояснюється небажанням втратити контроль над медіа-обслугою влади, а ще страхом керівництва на місцях за своє робоче місце, за штат працівників, який неминуче скоротиться, і за майно, констатує прес-аташе представництва Європейської комісії в Україні Давід Стулік. Та попри це він радить запускати суспільне в Україні якнайшвидше.

Україна без суспільного мовника не відповідає європейським стандартам

«Це зобов’язання України перед ЄС і Радою Європи і ми думаємо, що вже наступив той момент, коли закон має бути ухвалений. Хочу підкреслити, що заяви представництв ЄС не робляться щоденно, а у виняткових випадках, коли йдеться про дійсно щось важливе. А Україна без суспільного мовника не відповідає європейським стандартам. У вас рік тому і сьогодні гинуть люди, які хотіли і хочуть бачити європейське майбутнє вашої країни. Треба робити все, щоб не підвести цих людей», – закликав він, нагадавши, що Україна залишається однією з останніх країн у Європі, яка не має закону про суспільне мовлення.

Чи дослухаються депутати до європейських експертів, великою мірою залежитьвід «Блоку Петра Порошенка». До останнього часу публічної консолідованої позиції стосовно внесеного на розгляд Ради законопроекту не було. У готовності голосувати запевняли лише окремі депутати найбільшої фракції парламенту: Ольга Червакова та Богдан Онуфрик.

Не роблю великої трагедії, що досі цей закон не ухвалений, оскільки ми бачимо, що шляхів для вдосконалення ще багато

«Я не роблю великої трагедії, що досі цей закон не ухвалений, оскільки ми бачимо, що шляхів для вдосконалення ще багато. Однак я впевнений, що нинішній склад парламенту, зокрема і наша фракція, підтримає запропонований законопроект, оскільки дуже багато слушних зауваг було враховано. Альтернативи ні для парламенту, ні для суспільства, ні для медіаспільноти немає», – сказав Богдан Онуфрик.

Законопроект не ідеальний

Що ж стосується самої суті реформи, то законопроект передбачає створення Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ) на базі державних мовників – Національної телекомпанії та радіокомпанії, Державної телерадіокомпанії «Культура», обласних державних телерадіокомпаній, Державної телерадіомовної компанії «Крим» та інших. При цьому 100% акцій цього публічного товариства належатиме державі.

Спочатку ми НРКУ і державні телерадіокомпанії будемо приєднувати до НТКУ, далі ця величезна махіна буде перетворюватись у суспільного мовника

«Процедура буде двоетапна. Спочатку ми НРКУ і державні телерадіокомпанії будемо приєднувати до НТКУ, далі ця величезна махіна буде перетворюватись у суспільного мовника», – роз’яснює медіаюрист, один з авторів тексту законопроекту Ігор Розкладай.

Національна суспільна телерадіокомпанія України здійснюватиме мовлення не менше, ніж на двох загальнонаціональних каналах (суспільно-політичному та культурно-освітньому) та не менш, ніж на трьох загальнонаціональних радіоканалах (суспільно-політичному, культурно-освітньому і молодіжному).

На фінансування цієї структури законопроектом передбачено 0,2% від державного бюджету, що за сьогоднішніми мірками складає близько 800 мільйонів гривень. Також у перші чотири роки передбачено не більше 3 хвилин реклами на годину ефіру. Жодної реклами алкоголю, цигарок та похідної продукції на суспільному телебаченні бути не може.

Незалежність суспільного мовника теж передбачена у законопроекті. Втручатись у редакційну політику акціонеру суворо заборонено. Стежити за чесністю і незалежністю мовлення буде наглядова рада, склад якої визначається за формулою «9+n».

«Це дев’ять членів від громадських організацій плюс «n» членів, тобто залежно від того, скільки на момент обрання у Верховній Раді буде депутатських груп, вони висувають своїх кандидатів. Якщо раптом так станеться, що кількість членів депутатських груп буде більше дев’яти, ми передбачили формулу, що членів від громадських організацій завжди має бути більше», – додає Ігор Розкладай.

Законопроект не ідеальний, вважає начальник управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо Наталя Степанова, але запевняє, що після його підтримки депутатами будуть готуватись спеціальні підзаконні акти, які й доведуть суспільне в Україні до пуття.

Перетворення наших державних установ в корпоративні підприємства займе, як мінімум, півроку. Далі реорганізація і злиття всіх мовників в одного мовника. Після цього пройде корпоратизація

«Закон визначає рамки і після нього буде прийнята низка підзаконних актів і положень про правління, про наглядову раду, про ревізійні комісії і будуть визначені і розписані додаткові повноваження. Перетворення наших державних установ в корпоративні підприємства займе, як мінімум, півроку. Далі реорганізація і злиття всіх мовників в одного мовника. Після цього пройде корпоратизація. Має бути розписана дорожня карта, яку підпише Кабмін, з визначенням всіх дат, гравців і комісій. Тобто це тривалий процес», – пояснює вона.

Тим часом суспільні мовники у Данії DR та TV2 разом із Міністерством закордонних справ цієї країни, не чекаючи рішення Верховної Ради, вже працюють над створенням спільного з НТКУ мультимедійного департаменту. А ще готові передати Україні близько 600 годин різноманітного програмного контенту з правами показу протягом трьох років.

  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG