Доступність посилання

ТОП новини

Крим без України: статистичний підсумок


(©Shutterstock)
(©Shutterstock)

Мирний Крим втрачає у розвитку інтенсивніше, ніж воююча Україна, а єдиний вигідний показник у вигляді вищих зарплат зумовлений вливаннями з федерального бюджету

Рік, що минув після анексії Криму, засвідчив, що обіцяного добробуту на півострові не настало. Навпаки, економічна ситуація серйозно ускладнилася. Не маючи можливості заперечувати очевидні для всіх проблеми в економіці, пропагандисти від влади продовжують протиставляти ситуацію в Криму загальноукраїнській. Мовляв, в Україні справи все одно куди гірші, і тому кримчанам ще дуже пощастило.

Щоб з'ясувати, наскільки ця теза близька або ж, навпаки, далека від реальності, скористаємося цифрами офіційної статистики. Як кримської, так і української. Вони допоможуть нам проаналізувати основні економічні показники півострова за підсумками минулого року і зіставити з аналогічними в Україні. У такий спосіб і отримаємо відповідь на питання: чи став Крим, «перебравшись» до Росії, жити краще, ніж материкова частина країни?

При цьому, буде не зайвим зазначити, що величезним тягарем на економіку України лягла війна, нав'язана їй ззовні, і перманентна дестабілізація «північним сусідом» як соціально-політичної, так і економічної ситуації. Тоді як Крим живе в умовах стабільності та «мирного неба», чим так пишаються і російські, і кримські керівники.

Інфляція та ціни

Окрім підвищення вартості продуктів, скоротився асортимент. Фото супермаркету в Сімферополі, 15 січня 2015 року
Окрім підвищення вартості продуктів, скоротився асортимент. Фото супермаркету в Сімферополі, 15 січня 2015 року

Почнемо з показника, близького кожному звичайному громадянинові – споживчих цін або рівня інфляції. Згідно з повідомленням «Кримстату» (тут і далі використовуються його офіційні відомості – ред.), за підсумками 2014 року інфляція в Криму склала 42,5%. Зокрема, у грудні в порівнянні з попереднім місяцем інфляція виросла на 5,7%.

Для порівняння, в Україні, що знаходиться у стані війни, річне зростання споживчих цін склало 24,9%. Це теж немало, але аж в 1,7 рази менше, ніж в мирному Криму. Зокрема, у грудні споживчі ціни, згідно з повідомленнями Державної служби статистики, зросли на 3%.

У січні нового року споживчі ціни в Україні зросли на 0,2%, на Кримському півострові – на 8%. При цьому вартість продуктів харчування в Криму в січні, порівняно з січнем минулого року, зросла на 69,1% (в Україні січневий показник зростання цін на продукти в 2,3 рази нижчий – 30,1%). Зокрема, за офіційною статистикою, найбільше на півострові за рік подорожчали фрукти – на 112,9%, борошно і крупи – на 92,2%, яйця – на 83,6%, м'ясо – на 76,7%, овочі – на 71,9%, риба – на 69,2%. Алкогольні напої стали дорожчими на 67,6%, безалкогольні напої – на 63,9%, цукор – на 61,2%, молочна продукція – на 45,4%, макаронні вироби – на 44,8%, хліб – на 35,7%.

Утім, і без цих цифр кримчани відмінно усвідомлюють, що на їхньому споживчому ринку ціни дають серйозну фору українським. Не дарма сусідня з Кримом Херсонська область стала Меккою продуктового туризму для півостровитян.

Виробництво, будівництво і транспорт

Тепер що стосується базових галузей економіки. Промислове виробництво в Криму в 2014 році скоротилося на 9,9%. В Україні цифра падіння трохи вища – 10,7%. Проте варто нагадати, що, за оцінками українських чиновників, Україна втратила в результаті війни на Донбасі п'яту частину свого промислового потенціалу, тоді як в Криму всі підприємства залишилися на місці, в цілості й недоторканності. А деякі з них навіть «націоналізовані» місцевою владою, яка вважає, що зможе більш ефективно розпорядитися цією власністю.

На тлі промислового спаду як на материку, так і на півострові, обидві території показали збільшення сільськогосподарського виробництва. У Криму приріст склав 0,7%, в Україні вчетверо більше – 2,8%. У цьому випадку фора була у материкової частини, тому що кримські аграрії виявилися позбавлені можливостей для інтенсивного зрошення у зв'язку з перекриттям Північно-Кримського каналу.

У будівельній сфері, де Крим традиційно демонстрував високі серед інших українських регіонів результати, цього разу серйозний провал. За підсумками 2014 року обсяг виконаних будівельних робіт в республіці скоротився на 55,5% (до 3208,7 мільйони рублів). Зокрема, введення готового житла в експлуатацію зменшився на 34,2%.

В Україні будівельні підприємства за минулий рік скоротили обсяги робіт на 21,7% (темпи падіння в 2,6 рази менші) – до 50,2 млрд грн. Показник введення житла в експлуатацію знизився на 13,2% (спад також в 2,6 рази менший).

Після того, як Україна скасувала поїзди до Криму, сімферопольський вокзал спорожнів. 19 січня 2015 року
Після того, як Україна скасувала поїзди до Криму, сімферопольський вокзал спорожнів. 19 січня 2015 року

У транспортній сфері Криму за підсумками минулого року обсяг вантажоперевезень скоротився майже на третину – на 32,1% (до 7,6 млн тонн), а обсяг пасажирських перевезень впав на 14,2% (до 253,2 мільйони чоловік) у порівнянні з 2013 роком. Транспортні підприємства України теж показали спад, але не такий серйозний: перевезення вантажів скоротилося на 10,1% (до 671,2 мільйони тонн), перевезення пасажирів – на 5,3% (до 5,9 млрд людей).

Економічний клімат

Рівень зареєстрованого безробіття в Криму на грудень 2014 року склав 1,5%, в Україні – 1,9%. Однак і в першому, і в другому випадку цей показник більш ніж умовний, і має незначне відношення до реальності.

Що стосується прибутків населення, то, за офіційною інформацією, на кінець 2014 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника у Криму склала 21619 руб. (приблизно 7,2 тис. грн). За рік цей показник виріс в 1,7 рази, проте й інфляція на півострові (а значить, і темпи знецінення доходів), як ми писали вище, в 1,7 рази більша за українську. В Україні ж середня зарплата штатних працівників у грудні склала 4290 грн, що на 40% нижче відповідного кримського показника. Так що, якщо не брати до уваги різницю в цінах на півострові і на материку і купівельну спроможність, то зарплати – один з дуже небагатьох показників, якими кримські жителі можуть похвалитися як більш високими.

І на завершення хотілося б навести дуже симптоматичні цифри зниження ділової активності в Криму. Так, якщо до російської анексії в регіоні нараховувалося 54 тис. підприємств та 135 тис. приватних підприємців, то в березні нинішнього року залишилося 22 тис. юросіб і 39,8 тис. приватників. Падіння – в 2,5 і в 3,4 рази відповідно. Знайти відповідну інформацію щодо України не вдалося, але можна з упевненістю сказати, що цифри скорочення бізнес-сектора просто непорівнянні.

Таким чином, ми можемо констатувати, що темпи падіння економіки в Криму після розриву господарських зв'язків з Україною приголомшують. У більшості випадків мирний Крим втрачає у розвитку куди інтенсивніше, ніж воююча Україна. А єдиний вигідний показник у вигляді більш високих зарплат і пенсій зумовлений не власними економічними досягненнями, а вливаннями з федерального бюджету. Внутрішніх же точок зростання кримської економіки не проглядається, як і шляхів виходу з ситуації.

За оцінкою нового кримського «начальника» Сергія Аксьонова, падіння валового регіонального продукту в минулому році перевищило 11 відсотків. У той час як в Україні, яка перебуває у стані війни, падіння склало лише 7 відсотків
Дмитро Орєшкін

«За оцінкою нового кримського «начальника» Сергія Аксьонова, падіння валового регіонального продукту в минулому році перевищило 11 відсотків. У той час як в Україні, яка перебуває у стані війни, падіння склало лише 7 відсотків. Тобто, як ви розумієте, погано було всім, але півострову Крим було гірше за всіх, – зазначає російський політолог Дмитро Орєшкін в своїй публікації для «Щоденного журналу». – При цьому, Україні хоча б зрозуміло, що потрібно робити – терміново провести реформи в ринковому сегменті, обмежити корупцію, утворити стимули для того, щоб можна було зміцнити приватний сектор, а також почати займатися розвитком конкуренції за прикладом Балтії, Польщі, Чехії та інших держав. У Криму ж зараз розповідають про націоналізацію, а також говорять про те, що потрібно дочекатися грошових коштів із боку Російської Федерації». При цьому, вважає Орєшкін, якщо Україна в середньотривалій перспективі може впоратися з економічними проблемами, то у півострова Крим перспектив тут не видно.

Оригінал матеріалу –​ на сайті «​Крим.Реалії»​

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG