Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:17

Рада проголосувала. Суспільному мовленню в Україні бути


©Shutterstock

©Shutterstock

«Журналісти понад 10 років мріяли, щоб з’явився незалежний мовник» – Сюмар

Парламент ухвалив законопроект, що забезпечує діяльність суспільного телебачення і радіомовлення України. Його створять на основі національних медіа, керуватиме ним незалежна редакційна рада. Спершу суспільне мовлення фінансуватиме держава, а через чотири роки гроші мають надходити від продажу власного продукту. Утім, у деяких депутатів залишаються побоювання: чи не перетвориться новий мовник на рупор держави?

Верховна Рада у другому читанні ухвалила зміни до закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» за редакцією голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар. Свої голоси віддали 256 депутатів.

Вікторія Сюмар

Вікторія Сюмар

Таким чином, після ухвалення закону на базі державних мовників НТКУ, НРКУ, ДТРК, ТРК Криму та інших створять Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ).

За словами Сюмар, суспільство та журналістська спільнота понад 10 років ішли до того, щоби створити «мовник, не залежний від олігархів і Кабміну», тож це – «історичний крок». «Цей законопроект розроблявся з 1997 року. Те державне мовлення, що ми маємо і в регіонах так само – це пострадянська спадщина, якої слід позбуватись», – сказала Сюмар.

Вона також додала, що під час підготовки до другого читання опрацювали 71 поправку, з них майже половину врахували. Одне із найбільших застережень – як захисти Національну суспільну телерадіокомпанію від можливої приватизації чи відчуження майна, – теж прописали в законі.

Томенко пропонував розділити суспільне телебачення і мовлення

Микола Томенко, депутат «Блоку Петра Порошенка», пропонував на розгляд Верховної Ради альтернативний законопроект. Він активно критикував законопроект Сюмар, аргументуючи це тим, що обласні теле- та радіокомпанії можуть стати підконтрольними державі через ухвалення закону в такому вигляді.

Сюмар відповідає: незалежності регіональних медіа нічого не загрожує, утім їм дійсно доведеться працювати за новини стандартами. Вона додає, що це ненормально, коли на невеликому регіональному каналі працює 400 осіб – медіа мусять міняти підхід до роботи на ринку.

Микола Томенко

Микола Томенко

Також Микола Томенко мав застереження до того, чи варто робити суспільне мовлення конвергентним, тобто комплексним, чи слід відділити радіо від телебачення. «Я хочу, щоби ми зберегли і створили на базі трьох радіокомпаній суспільне радіомовлення», – заявив Томенко.

Але цю його поправку не врахували. На думку Вікторії Сюмар, автора законопроекту, сучасна журналістика схиляється до конвергентності, коли журналіст працює водночас і для теле-, радіо- та інтернет аудиторії. Тож немає змісту розділяти суспільне мовлення на сегменти, резюмувала вона.

Щороку на суспільне мовлення держава виділятиме 800 мільйонів гривень

Попереду – технічний аудит ресурсів структур майбутнього мовника. На фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України перші чотири роки законом передбачено 0,2 відсотка від державного бюджету, що наразі складає близько 800 мільйонів гривень.

Перед голосуванням, уранці 19 березня, під стінами Верховної Ради України відбулась акція на підтримку законопроекту щодо змін до закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення України». Активісти руху «Стоп цензурі» й експерти «Реанімаційного пакету реформ» влаштували символічну акцію: у бутафорному телевізорі балерина як символ тиску влади над ЗМІ. Таким чином активісти провели паралелі з «Лебединими озером», яке транслювали на екранах в період Радянського Союзу, коли в країні відбувались резонансні події.

Запуск суспільного мовлення є міжнародним зобов’язанням України перед ЄС та Радою Європи. Раніше експерти Ради Європи на прохання українського парламенту проаналізували та підтримали даний законопроект і зміни до нього.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG