Київ – 19 березня міжнародний телеканал «Євроньюз» залишився без української ліцензії через високу вартість та сумнівну чіткість ефіру – так пояснили свої рішення щодо припинення мовлення цього каналу в Нацраді з питань телебачення та радіомовлення. Крім того, Нацрада подовжила ліцензію для окремих українських мовників і оголосила про перевірку телеканалів щодо частки українського, європейського та російського продуктів у ефірі. Експерти вважають такі дії своєчасними, однак побоюються порушень та суб’єктивізму щодо окремих мовників. Зі свого боку, в Міністерстві інформаційної політики наголошують, що обмежувати будь-яке медіа можна лише відповідно до закону і що про цензуру в Україні не йдеться.
У міжнародного каналу «Євроньюз», який готував українську версію своїх новин для Національної телерадіокомпанії України, забрали ліцензію. Причина – дуже завищена вартість цього ефіру для державної телевізійної компанії та її сумнівна якість, так прокоментував позбавлення «Євроньюз» ліцензії голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення Юрій Артеменко.
«На прохання Національної телекомпанії України ми анулювали ліцензію на мовлення програми «Євроньюз» – саме її української версії. Рішення Національної ради базувалося на зверненні НТКУ», – пояснив Артеменко. – Кілька років тому колишня злочинна влада на кабальних умовах уклала договір з приватною компанією «Євроньюз». Умови були прописані дуже непрозоро. Колектив, який повинен був робити цей продукт, базується в місті Ліоні, Франція, робить свій продукт так, як забажає, орієнтується на свої цінності», – зазначив голова Нацради.
Національна телерадіокомпанія і частина українських депутатів порушували питання про припинення ліцензії цього каналу ще минулого року. Серед претензій – і звинувачення в упередженому висвітленні подій Революції гідності та конфлікту на сході України.
Зі свого боку, Юрій Артеменко наголосив, що продуктом «Євроньюз» зацікавився телеканал «Інтер». На думку голови Нацради, цей мовник може повернутися до українського ефіру, отримати нову ліцензію, якщо платитиме за це й відповідатиме за контент не державна, а приватна компанія «Інтер-медіа груп». І натякнув, що у поверненні цього контенту зацікавлені бізнес-групи Сергія Льовочкіна та Дмитра Фірташа.
У самому «Євроньюз» рішення Нацради поки не коментували.
19 березня Нацрада відзвітувала, що продовжила ліцензію кільком українським мовникам і що перевіряє частку українського та російського контенту на всіх телеканалах: чи дійсно більшість ефіру займає національний продукт, як це передбачено законом.
«Питання в тому, наскільки якісно Нацрада перевіряє»
Те, що Нацрада припинила мовлення «Євроньюз», є закономірним рішенням – так само, як і перевірка походження передач та фільмів, зауважив Радіо Свобода юрист Інституту медіа-права Ігор Розкладай.
«Мене це не дивує. Тому що НТКУ давно говорить, що не хоче витрачати на «Євроньюз» гроші. Історія контракту з цим мовником є досить «мутною», а ціни за його послуги – завищеними. Що ж до перевірки частини українського та європейського контенту на телеканалах – Нацрада почала це робити. Питання в тому, наскільки якісно вона це робить. Закон «Про телебачення та радіомовлення» дає їй таке право», – підсумовує медіа-юрист.
Між тим, Нацрада мала сьогодні розглянути чи відповідають вимогам ліцензії мовлення каналу «112», однак відклала цей розгляд через неготовність каналу відповісти на зауваження. На самому телеканалі «112»це вважають тиском та спробою закрити медіа на догоду конкурентам. У Нацраді такі звинувачення спростовують.
Український уряд протидіє поширенню російської пропаганди та сепаратизму в медіа, цензури ж у загальному розумінні в Україні немає, заявив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, міністр інформації Юрій Стець.
«Наша мета – протидіяти російській пропаганді. До цензури я ніколи не вдамся. Тому що на моїй голові більше гуль від гумових кийків, які я отримав за свободу слова, ніж багатьом із журналістів – років. Будь-які дії щодо медіа можуть відбуватися в межах закону. Якщо мене не влаштовують закони, я йду до парламенту з пропозиціями. Якщо їх не підтримають, працюю з тими законами, які є», – наголошує Стець.
Водночас Юрій Стець розповів, що Україна отримує від європейських держав та США радіо- та телепередавачі, частина з яких уже забезпечують українське мовлення в зону бойових дій на Донбасі.
«Ми отримали дев’ять потужних передавачів 5-10 кіловат за символічною ціною один долар за передавач, подібні домовленості про постачання таких передавачів ми напрацювали з країнами Балтії та США. На сьогодні, наприклад, у Донецьк іде сигнал телеканалів «Україна», «Еспресо-ТВ», «5 каналу», «1+1» і «Радіо-24». Протягом місяця ми встановимо всі 9 передавачів, і частина з них глушитиме російські та сепаратистські телеканали», – обіцяє міністр.
Юрій Стець зауважив, що інформаційний фронт у бойових діях проти сепаратистів та російських військових важить не менше, аніж власне «військовий фронт». Відтак за словами міністра, за місяць Україна створить повноцінне іноземне мовлення на закордон, яке нині створюють на основі колишнього каналу Нацбанку – «БТБ».
