Як кримчани уже чотири місяці ходять пішки через кордон

Олексій Скрипник

Київ – Майже чотири місяці тому українська влада припинила транспортне сполучення з Кримом. Щоб потрапити на материк, жителі півострова змушені використовувати власний транспорт або послуги нерегулярних перевізників. При цьому «прикордонна» територія Херсонської області, як і раніше, залишається необлаштованою: пункти пропуску не обладнані, рейсові автобуси до Херсона не ходять, а найближча до Криму залізнична станція в Новоолексіївці не витримує напливу людей. Причому, влада Херсонщини не називає навіть приблизних термінів вирішення цих проблем.

Поїзди та автобуси з материкової України в Крим припинили ходити 26 грудня. У цей день на сайтах «Укрзалізниці» і Міністерства інфраструктури України з'явилися повідомлення про те, що пасажирське сполучення з півостровом припинене з міркувань безпеки. Пізніше президент України Петро Порошенко обґрунтував запровадження обмежень тим, що таким чином держава захищає себе від проникнення на континентальну частину країни російських диверсійних груп із Криму.

У Раді національної безпеки й оборони транспортну блокаду назвали тимчасовим заходом, однак не назвали навіть приблизних термінів відновлення пасажирських перевезень.

Спікер Генерального штабу України Владислав Селезньов у коментарі для «Крим.Реалії» зазначив, що найближчим часом військове керівництво країни не має наміру відновлювати пасажирське сполучення, оскільки, як і раніше, зберігається небезпека проникнення диверсантів з Криму на континент.

«Я не думаю, що хтось зараз виставить визначені терміни, коли все це припиниться. Тому що на сьогоднішній день перемир'я, яке встановлюється на Донбасі, дуже хитке. Вести розмову про те, що ситуація найближчим часом може абсолютно стабілізуватися – це досить оптимістичний прогноз», – сказав Селезньов.

Спікер Генштабу додав, що, як військовий чиновник, він вважає блокаду виправданою, але, як цивільна особа, розуміє, що припинення пасажирського сполучення викликає масу проблем для мирних кримчан.

«Я особисто не можу тут прийняти своїх рідних і близьких з Криму, тому що процес переміщення в просторі дуже складний і не зовсім безпечний, тому що є труднощі і при проходженні кордону, і при переміщенні з автомобіля на залізничний транспорт. Дуже незручно і за часом, і дорога дуже виснажлива», – сказав Селезньов.

Рай для нелегальних перевізників

На сьогоднішній день співробітники Держприкордонслужби України пропускають через адміністративний кордон з Кримом тільки легкові автомобілі, в яких перебуває не більше п'яти осіб, враховуючи водія. Також можна дістатися з Криму на континент і назад, скориставшись послугами «сірих» перевізників. Автобуси довозять пасажирів до російського блокпосту, потім вони пішки проходять «буферну зону», перебираються через український пропускний пункт, і там сідають уже в інший автобус.

Влада України запровадила транспортну блокаду, обґрунтовуючи це інтересами держави, але при цьому не подбала про простих громадян, які тепер змушені зазнавати значних незручностей, перетинаючи адмінкордон. Такої думки дотримується заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник.

«У Херсонській області, на підконтрольній нам території, Україна може спростити пересування для пасажирів. Але досі обласна адміністрація так і не запустила громадський транспорт з нормальним режимом, який ходив би до пунктів Чонгар, Каланчак і Чаплинка. І це не пов'язане з окупантом, це відповідальність України», – сказала правозахисниця.

Замість офіційних рейсових автобусів, які б простували від пропускних пунктів до Херсона, цим маршрутом ходять нелегальні маршрутки. Середня вартість проїзду в них становить 200 гривень з людини. Голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Путілов стверджує, що управління транспорту ОДА переймається вирішенням цих питань. Однак при цьому керівник Херсонщини відмовляється назвати навіть приблизні терміни, упродовж яких відбудеться запуск легальних рейсових автобусів до адміністративного кордону.

«Що б не було, ми повинні діяти в рамках чинного законодавства. Є процедура. Оголошується конкурс, в якому беруть участь декілька перевізників. Перш за все, вони повинні забезпечити якість, відповідну ціну перевезення. Тоді виграє той чи інший перевізник. А завдання влади – контролювати, щоб дотримувалися вимоги конкурсу», – сказав Путілов в інтерв'ю для «Крим.Реалії».

Однак колишній керівник управління транспорту Херсонської ОДА Павло Макейчик стверджує, що при бажанні обласна влада вже давно могла б запустити рейсові автобуси до адмінкордону.

«Законна процедура оформлення нерегулярних спеціальних перевезень займає близько тижня. А проведення конкурсу регулярних перевезень затягується десь на місяць, від сили – два», – сказав Макейчик у коментарі для «Крим.Реалії».

За словами правозахисників, також гостра необхідність існує у запуску рейсового автобуса від пропускного пункту Чонгар до Новоолексіївки – найближчої до Криму залізничної станції.

Перший заступник голови державної адміністрації Генічеського району Олексій Сищенко у коментарі для «Крим.Реалії» повідомив, що районна влада займається вирішенням цього питання з грудня. Однак, за його словами, автобуси будуть запущені тільки до кінця квітня. Таке зволікання Сищенко обґрунтовує, знову ж, тим, що законна процедура організації регулярних перевезень триває дуже довго.

«Ми чітко працюємо в правому полі, і, на жаль, зараз не можемо оперативно відреагувати на цю ситуацію», – сказав перший заступник голови РДА.

На Чонгар гроші є, на Новоолексіївку – немає

Ще однією проблемою, з якою стикаються пасажири, що перетинають адмінкордон, є необлаштованість пропускних пунктів Чонгар, Каланчак і Чаплинка. Там не обладнані місця для відпочинку, обігріву, зупинки громадського транспорту. У Херсонській ОДА стверджують, що на вирішення цієї проблеми немає коштів у бюджеті.

Але влада Генічеського району, за словами першого заступника голови РДА, знайшла позабюджетне фінансування для облаштування пропускного пункту Чонгар.

«У нас є інвестор, який готовий вкласти в це гроші і бачить, що може отримати прибуток і повернути ці гроші. Ми вже працюємо, і в нас у стадії узгодження архітектура цього пункту в'їзду-виїзду. Ми готуємо дозвільні документи із землевідведення. На жаль, це не робиться за один тиждень і за один місяць», – сказав Сищенко.

Яка саме компанія є інвестором, готовим вкласти гроші в облаштування Чонгара, районна влада не розголошує. Також залишається незрозумілим те, як довго буде відбуватись будівництво нового пункту.

Не відповідають необхідним нормам не тільки прикордонні зони, а й вокзал Новоолексіївки, який виявився не готовим до збільшення пасажиропотоку.

«Новоолексіївський вокзал не відповідає багатьом стандартам, у першу чергу – санітарно-гігієнічним. Наприклад, туалет розташований за межами вокзалу на вулиці. Там немає ні вікон, ні дверей, це абсолютно не придатне для використання приміщення», – зазначила правозахисниця Ольга Скрипник.

Однак, за словами чиновників, на облаштування вокзалу немає коштів ні в обласному, ні в районному бюджеті.

«Нема термінів, немає планів. Сьогодні першочергове завдання – обороноздатність України. Ніхто не ставив завдання сьогодні робити вокзал Новоолексіївки європейським вокзалом. Таке завдання не ставилося. Переді мною ставиться завдання – обороноздатність Херсонської області, допомога військовим. Наше завдання – облаштувати їх перебування тут, дати електроенергію для того, щоб Україна розуміла, що кордони з Кримом закриті», – сказав херсонський губернатор Андрій Путілов.

Влада Генічеського району, в якому розташована Новоолексіївка, розводить руками і стверджує, що не може знайти інвестора, який міг би взятися за реконструкцію залізничної станції.

«Будь-який інвестор має розуміти, що він поверне свої гроші з якимось прибутком. Станом на сьогодні немає такої людини, яка скаже, коли у нас відновиться залізничне сполучення з Кримом. Як я вам знайду інвестора в таких умовах?», – сказав перший заступник голови РДА Олексій Сищенко.

За його словами, і депутати районної ради також не підуть на те, щоб виділяти гроші на розвиток Новоолексіївського вокзалу – підприємство, яке може стати збитковим у разі відновлення пасажирських перевезень. Однак поки про зняття транспортної блокади не йдеться, і кримчанам доводиться платити втридорога і терпіти значні незручності, щоб потрапити на територію своєї країни, підконтрольну українській владі.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»