Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:22

Як у містах ставляться до переселенців з Криму і Донбасу – дослідження


Люди, що тікають від війни на Донбасі, прибувають до Львова, 16 лютого 2015 року

Люди, що тікають від війни на Донбасі, прибувають до Львова, 16 лютого 2015 року

Переселенці мають проблеми з роботою і житлом

Пошук житла і роботи – найбільші проблеми для переселенців з Криму і Донбасу. Людям неохоче здають в оренду квартири, а підприємці відмовляють у роботі. Такими є результати опитування про ставлення до переселенців у місцевих громадах, яке провела громадська організація «Крим SOS».

Упродовж трьох останніх місяців фахівці опитали понад 900 мешканців Львова, Києва, Херсона, Харкова, Вінниці про їхнє ставлення до переселенців, моніторили регіональні медіа, цікавились думкою кримчан і тих, хто переїхав з Донбасу, про те, як вони почуваються поза власною домівкою.

На загал ситуація у містах схожа: більшість людей ставляться позитивно до переселенців, частина співчуває і допомагає (але таких стає дедалі менше), а багато хто – байдужий до чужих проблем. Водночас, існує чимало негативних стереотипів серед місцевого населення, що, мовляв, переселенці вимагають допомоги від держави; вони є причиною зростання безробіття і злочинності у містах; через великий попит зросла і вартість житла.

Координатор дослідження Світлана Олейнікова зауважила, що під час опитування респонденти зазначали: держава витрачає дуже великі суми на підтримку переселенців, якими ті не вміють скористатись, не поспішають шукати роботу, сподіваючись на допомогу.

Наші дослідження показали, що до кримських татар ставлення позитивніше, аніж до переселенців зі Сходу, бо останніх вважають сепаратистами і причиною війни

«Наші дослідження показали, що до кримських татар ставлення позитивніше, аніж до переселенців зі Сходу, бо останніх вважають сепаратистами і причиною війни», – каже експерт.

Зокрема, мешканці західних областей України прихильніше ставляться до кримських татар тому, що вони, як і велика кількість галичан, стали жертвами радянських репресій. Люди пережили спільну біду і краще розуміють одне одного, довіряють одне одному.

Натомість ставлення до переселенців залежить від ситуації у зоні бойових дій. Чим активніші бої, тим прохолодніше ставлення у львів’ян до переселенців зі Сходу. У людей, зауважила Світла Олейнікова, виникає запитання: а що роблять чоловіки з Донбасу у Західній Україні, коли там гинуть галичани?

Переселенці вчаться давати раду

Громадські активісти говорять про те, що державні служби працюють дуже неефективно щодо пошуку роботи для переселенців. Людям допомагають волонтери, які про вакансії дізнаються від підприємців. На Львівщині багато кримчан працюють вдома, виконуючи замовлення для кав’ярень і крамниць.

Кілька родин переселенців з Криму відкрили власну справу завдяки гранту від Управління Верховного комісара ООН з питань біженців. Кримчани відкрили медіацентр, фотостудію, кав’ярню, стоматологічний кабінет і друкарню. Невдовзі знову можна буде подавати бізнес-план і сподіватись на гроші для започаткування власної справи, розповів cпівзасновник громадської ініціативи «Крим SOS» Алім Алієв. За його словами, кримські татари дуже комфортно почувають себе серед львів’ян і мешканців Львівської області. Їх ніхто не дискредитує за мовними чи релігійними ознаками.

Алім Алієв прогнозує чергову хвилю переселенців з Криму. Причиною є весняний призов кримчан до російської армії і посилення репресій щодо проукраїнських активістів на півострові.

За даними міграційної служби, з Криму і Сходу виїхали понад 1 мільйон 600 тисяч осіб. На Львівщині проживає, за підрахунками активістів, 5 тисяч кримчан і 12 тисяч людей з Донбасу.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG