Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:12

У Росії засудили львівського майданівця до 2 років колонії. Щоб завербувати?


Юрій Яценко

Юрій Яценко

Захист львівʼянина каже: такі пропозицію йому озвучували неодноразово

(Рубрика «Точка зору»)

Адвокат засудженого в Росії 25-річного львів’янина Юрія Яценка стверджує, що система робить все, щоб українець залишався за ґратами якомога довше. Здавалося б, навіщо він їм потрібен? Зрештою, львівський студент – це не боєць-айдарівка Надія Савченко. Захист підозрює, що протягом наступного року ФСБ спробує завербувати студента. Відповідні пропозиції Юрію озвучувалися вже неодноразово.

Російські слідчі органи продовжують ліпити з українців терористів.

Хвиля відповідних справ у РФ почала наростати ще минулого року синхронно з анексією Кримського півострова. Ці люди не обов’язково обвинувачуються саме в тероризмі (як, наприклад, Олег Сенцов), є різні варіанти. Приміром, початок «кримської авантюри» ознаменувався затриманнями українських заробітчан в Росії начебто за хуліганство, а от допитували їх працівники ФСБ зовсім із інших приводів – Майдан, «Правий сектор», співпраця з СБУ і т.п.На сайті МЗС України висить список із 10 випадків затримань у Росії наших громадян, які, на думку України, є політично вмотивованими.

Якраз у розпал шпигунської істерії на початку травня минулого року у прикордонній Курській області були арештовані двоє студентів юридичного факультету Львівського національного університету, волонтери Євромайдану Юрій Яценко та Богдан Яричевський. Банально перевіряючи їх документи, російська поліція з ентузіазмом відреагувала на львівську прописку і відразу доповіла про цю знахідку ФСБ. А ті вже не забарилися. Усупереч рішенню суду про видворення, прибульців із «бандерівського» міста місяцями утримували в центрі для іноземних громадян у Курській області, де, за їхніми власними свідченнями, жорстоко катували, допитували працівники ФСБ (репертуар допитів незмінний), не давали можливості зв’язатися з рідними, аж доки студенти не опинилися в лікарні з навмисне заподіяними собі тілесними ушкодженнями. Коли не вдалося вичавити з львів’ян зізнання в приналежності до лав «Правого сектору» та підготовці диверсії, ФСБ спробували скористатися ними в «найкращих» радянських традиціях: їх намагалися змусити публічно зректися українського громадянства та «київської хунти» та просити політичного притулку в Російській Федерації через начебто тиск на них «радикалів». Намагалися – невдало. Російська дипслужба тим часом ігнорувала вимоги з боку українського МЗС пояснити причини незаконного утримування громадян України в закритій установі в РФ, до студентів тривалий час навіть не допускали консула.

У серпні минулого року, після чотирьох місяців утримування Богдана Яричевського звільнили з-під варти, а от на Юрія Яценка таки «зшили» справу та висунули кримінальне обвинувачення – у зберіганні та контрабанді 40,1 граму мисливського пороху, за допомогою якого він начебто мав намір здійснити диверсію. Прогнози захисту були відносно оптимістичними, особливо коли була знята частина обвинувачення, яка стосується контрабанди, але вирок суду змусив цей оптимізм охолонути – два роки позбавлення волі в колонії-поселенні.

У вироку Свердловского районного суду Бєлгорода від 10 березня йдеться про те, що «обвинуваченням надано достатньо доказів наявності в діях Яценка прямого умислу на незаконне перевезення та передачу вибухових речовин». Таким чином, суд визнав Юрія винним у кримінальному злочині, передбаченому ч. 1 ст. 222 КК РФ – «Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння вогнепальної зброї, її частин, боєприпасів…». Батько Юрія Сергій Яценко, який перебував на засіданні суду, називає засідання фарсом. До того він півроку провів у Росії, по суті, під стінами пункту для нелегальних мігрантів, де незаконно утримували Юрія – просто щоб бути поруч, стерегти, аби сина вчергове не вивезли на допит із мішком на голові.

Адвокат Юрія Пьотр Заікін вже подав до Бєлгородского обласного суду апеляційну скаргу, в якій називає вирок «незаконним та необґрунтованим». Він вважає, що система зацікавлена в тому, аби якомога довше утримувати Юрія в місцях несвободи на території РФ.

Найперше і найголовніше, що свідчить про це: суд врахував результати експертизи лише в потрібній йому частині, викрививши висновки експерта. Адвокат наголошує, що таким чином, суддя пішла на кримінальний злочин, а винесений нею вирок не може вважатися таким, що відповідає фактичним обставинам кримінальної справи. Ідеться про експертизу пороху, зберігання якого закидають Юрію і який сам по собі забороненою речовиною не є. Небезпечним він стає тільки тоді, коли його супроводжують певні елементи, наприклад, детонатори, запальна речовина і т.п. Саме цю визначальну обставину з експертного висновку суд і проігнорував, пославшись тільки на вигідну для винесення обвинувального вироку частину.

«Фактично, в описово-мотивувальній частині вироку суд неповно виклав зміст висновків експерта, спотворивши його зміст у вироку», – каже апеляція.

Окрім того, «стороною обвинувачення не представлено доказів того, що Яценко Ю.С. мав намір використовувати вказаний мисливський порох для здійснення вибуху.» 40 грам пороху – це абсолютно незначна кількість, зауважує захист, якої «явно недостатньо для дій, що являють собою підвищену громадську небезпеку»».

Попри намагання приписати їм диверсійні наміри, у Курській області хлопці, за їх власними словами, намагалися віднайти рештки занесеного за східний український кордон аеростату. Коштують такі іграшки недешево, саме тому вони, мовляв, вирушили на пошуки зниклої в курському напрямку зробленої ними ж повітряної кулі. Адвокат Заікін стверджує, що його підзахисний заявляв про це слідчим відкрито. Мабуть, запускати аеростати біля російського кордону – це не наймудріше (і трохи дивне) заняття, але це аж ніяк не «прямий умисел на незаконне перевезення та передачу вибухових речовин», «усвідомленість громадської небезпеки дій», «бажання створити небезпечні наслідки у вигляді незаконного обігу вибухових речовин», які суд приписав Юрію. Притягнуті за вуха обвинувачення ще більше видають політичний характер справи. До речі, ще восени український омбудсмен направив звернення до СБУ з пропозицією внести Юрія Яценка до списку осіб, що незаконно утримуються та мають бути звільнені в рамках виконання протоколу, підписаного тристоронньою контактною групою в Мінську. За нашою інформацією, до цього списку він був внесений.

Окрім іншого, захист здивувала суворість покарання. Російська судова практика свідчить, що термін ув’язнення за аналогічною статтею максимально сягає одного року. Вирок для Юрія є, по суті, вдвічі суворішим.

Про дивний намір утримувати Юрія якомога довше свідчить ще одна прикметна деталь: нещодавно до нього було застосовано дисциплінарні заходи у вигляді утримування в карцері за «перестукування» з іншими затриманими, що є порушенням режиму СІЗО. Але справа не в «перестукуванні», звісно (яке є повсюдною практикою і на якому чомусь зловили тільки Юрія, хоча «перестукувався» він не сам із собою), а в тому, що це дисциплінарне покарання може стати приводом для незастосування до нього амністії, яка планується в РФ до 9 травня. Саме цей привід був використаний в Росії у випадку, наприклад, зі справою Ольги Шаліної, що належить до «лімоновців», які зараз, як відомо, ходять у ворогах Кремля. Хоча практика ця – не нова, вона використовувалися в політичних справах ще за радянських часів.

Адвокат Пьотр Заікін припускає, що намаганням протримати Юрія за ґратами якомога довше є просте пояснення: ФСБ намагається створити умови для вербування львів’янина. Подібні наполегливі пропозиції вже надходили до студента неодноразово, але він їх щоразу відкидав. Так само як раніше і він, і Богдан Яричевський відмовилися «просити в Росії політичного прилуку» та оголошувати українське політичне керівництво «хунтою». Поки що, за словами адвоката, ставлення до Юрія в СІЗО Бєлгорода з боку працівників російської пенітенціарної системи цілком стерпне, але хто знає, що може статися за рік в колонії-поселенні в Бєлгородській області... Російська тюремна система має багатий досвід ламання через коліно.

Марія Томак – журналіст Центру громадянських свобод

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG