Міжнародні миротворці мають стояти на кордоні України з Росією після того, як Росія виведе усі свої збройні формування з території України. Миротворці, на думку українського дипломата, спеціаліста з міжнародного права, колишнього судді Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії Володимира Василенка, повинні мати одне завдання – сприяти подоланню наслідків російської агресії в Україні. Інші умови відрядження місії були б неприйнятні для України, наголошує досвідчений дипломат.
– Миротворча місія буде мати сенс, якщо вона спрятиме ліквідації наслідків російської агресії, відповідно до вимог Мінських домовленостей. Україна має наполягати на тому, щоб мандат миротворчої місії відповідав національним інтересам України і сприяв залагодженню конфлікту шляхом неухильного виконання Мінських домовленостей.
Це означає, що мандат миротворців, чи будуть це миротворці під егідою ООН, чи Європейського Союзу, передбачав би їх розташування вздовж всієї лінії українсько-російського державного кордону, і сприяв би виведенню з України регулярних збройних формувань російських збройних сил і регулярних формувань російських найманців, які є під контролем Росії, фінансуються Росією, озброюються Росією, і діють, як збройні сили Росії.
– Ви вже назвали кілька передумов, які вже на цьому етапі не будуть прийнятні для Росії. Бо вона за жодних обставин не хоче передавати під контроль України українсько-російський кордон.
– Тоді ця так звана «миротворча місія» не має жодного сенсу.
– Чи Росія, з огляду на те, що вона є постійним членом Ради безпеки ООН, може заблокувати якийсь інший мандат, який би не відповідав її інтересам?
Безсумнівно, що Росія заблокує створення будь-якої миротворчої місії, мандат якої сприяв би припиненню агресії та ліквідації її наслідків
– Безсумнівно, що Росія заблокує створення будь-якої миротворчої місії, мандат якої сприяв би припиненню агресії та ліквідації її наслідків. Україна, пропонуючи створення миротворчої місії, створювала цілком правомірну і законну мету. Ветування Росією мандату місії, який би був спрямований дійсно на залагодження конфлікту, відповідно до міжнародного права, що означає відведення військ агресора з території України, продемонструє ще раз небажання Росії іти на нормальне, цивілізоване залагодження конфлікту.
– Тобто для України це прохання про миротворчу місію ООН, про яку зрозуміло вже зараз, що Росія його не підтримає, є дипломатичним маневром, щоб ще раз продемонструвати, хто є в цій ситуації агресором, а хто жертва?
– Так. Це – елемент дипломатичної боротьби. Він є вкрай необхідний. Бо це буде ще один аргумент, ще один доказ того, що агресором є Росія, і що Росія вчинила навмисний акт агресії, що її війська присутні там, що агресор не хоче їх відводити.
– Якщо все ж таки, шляхом санкцій, вдасться переконати Росію на розташування якоїсь миротворчої місії, то чи буде готовий до цього Захід? Адже ми знаємо, що для маленького Косова було потрібно 50 тисяч миротворців, для закриття українсько-російського кордону буде потрібно значно більше людей. Скільки це може бути, на Вашу думку, і чи є готовність на Заході відрядити цих миротворців?
Будь-яка миротворча місія – це коштовна справа. Навіть юридичне оформлення і ухвалення всіх необхідних документів і рішень займає принаймні півроку з моменту звернення
– Я не знаю, я не займався розрахунками. Відомо, що будь-яка миротворча місія – це коштовна справа. Навіть юридичне оформлення і ухвалення всіх необхідних документів і рішень займає принаймні півроку з моменту звернення до Ради безпеки при наявності згоди постійних членів Ради безпеки ООН щодо необхідності відрядження такої миротворчої місії. Якщо це масштабна миротворча місія, то, може, і більше часу.
У даному випадку, я думаю, Росія просто заветує рішення Ради безпеки ООН, оскільки Україні немає сенсу погоджуватися на миротворчу місію, яка просто заморозить конфлікт.
