Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:33

Економічні негаразди, відсутність реформ та боротьби з корупцією вдарили по рейтингу влади

Із п’яти політичних сил, які утворили парламентську більшість, до Верховної Ради пройшли б лише дві, якби вибори відбулися в найближчу неділю. А за президента Петра Порошенка, який у травні минулого року переміг у першому турі, отримавши 54,7 % голосів, тепер проголосували б 19,4 %. Коментуючи дані соціологічного дослідження, експерти зазначають, що стрімке падіння популярності зумовлене невдоволенням суспільства погіршенням економічної ситуації і неспроможністю влади розпочати обіцяні реформи.

Якби вибори відбулися в найближчі вихідні, то «Народний фронт», Радикальна партія і «Батьківщина» не змогли б здолати 5-відсотковий бар’єр та потрапити до парламенту. До Верховної Ради пройшли б «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч» та «Опозиційний блок». Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова 6-12 березня, в рамках якого опитали 2009 респондентів у всіх регіонах України, окрім Криму та підконтрольних сепаратистам районах Донбасу; похибка вибірки не перевищує 2,3%.

За даними опитування, 14,1% проголосували б за «Блок Петра Порошенко», 9,3% підтримали б «Самопоміч», 6,8% – «Опозиційний блок», 4,6% – «Народний фронт», 4,5% – «Радикальну партію Олега Ляшка» і 4,4% – «Батьківщину». Натомість у листопаді 2014-го «Народний фронт» отримав 22,14% голосів виборців, «Блок Петра Порошенко» – 21,81%, «Самопоміч» – 10,97%, «Опозиційний блок» – 9,43%, «Радикальна партія Олега Ляшка» – 7,44%, «Батьківщина» – 5,68%.

Мер популярніший за прем’єра

Найсильніше втратив електоральну підтримку «Народний фронт», який посів перше місце на минулорічних парламентських виборах. Основною причиною падіння популярності прем’єрської політичної сили експерти називають погіршення економічної ситуації. Утім, перед минулорічними парламентськими виборами рейтинг «Народного фронту» також був незначним, але популярність цієї політичної сили істотно зросла саме в ході передвиборної кампанії.

На прем’єр-міністра покладають відповідальність за всю економічну ситуацію і навіть за ті проблеми, де його вплив насправді дуже обмежений

«На прем’єр-міністра покладають відповідальність за всю економічну ситуацію і навіть за ті проблеми, де його вплив насправді дуже обмежений – за девальвацію гривні», – зазначає керівник соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

Натомість партія «Самопоміч» у цілому зберегла свої електоральні позиції. На думку Андрія Биченка, цьому неабияк сприяє позитивний рейтинг очільника «Самопомочі» – мера Львова Андрія Садового, а також «їм вдається якось балансувати: бути у владі і водночас трохи дистанціюватися».

Водночас експерти зазначають, що певне дистанціювання від влади не допомагає Олегу Ляшку та Юлії Тимошенко.

Порошенко – між війною та реформами

Експерти прогнозують, що з огляду на падіння популярності багатьох політичних сил, на наступні вибори вони можуть піти під іншими назвами.

Чому «Самопоміч» така зараз популярна? – тому що там ніхто не розкручений. Садовий – це максимум. Оце людей і привертає

«На минулих виборах до парламенту пройшла лише одна політична сила, яка вже там була раніше – «Батьківщина». Наш народ чекає оновлення, йому вже набридли старі обличчя. Чому «Самопоміч» така зараз популярна? – тому що там ніхто не розкручений. Садовий – це максимум. Оце людей і привертає», – припускає політтехнолог Олексій Голобуцький.

Що ж до чинного президента, то падіння його рейтингу зумовлене тим, що в країні не відбулося суспільно-політичних зрушень.

Рейтинг Порошенка – це, по-перше, проблема війни і миру, а, по-друге – політичне реформування і боротьба з корупцією

«Рейтинг Порошенка – це, по-перше, проблема війни і миру, а, по-друге – політичне реформування і боротьба з корупцією», – вважає вчений-соціолог Євген Головаха.

Утім, як зазначають експерти, у минулорічному успіху Петра Порошенка важливу роль зіграло те, що він в ході передвиборної кампанії зумів переконати багатьох у необхідності обрати президента саме в першому турі.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG