Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 07:14

У Криму можуть закрити єдиний кримськотатарський телеканал


У студії телеканалу ATR

У студії телеканалу ATR

«Всі наші співробітники 1 квітня прийдуть на роботу. Яка це буде робота, поки сказати складно» – гендиректор

Андрій Колокольцев

Єдиний у світі кримськотатарський телеканал ATR вже через тиждень може припинити мовлення на півострові в аналоговому форматі й через супутник. Через відсутність необхідної реєстрації в російському законодавчому полі подальша робота компанії, а також інших ЗМІ, що входять разом з ATR до єдиного медіахолдингу, з 1 квітня опинилася під питанням. Керівництво телекомпанії не втрачає віри, сподіваючись, що Роскомнагляд з п'ятої спроби зареєструє ATR як ЗМІ згідно із законодавством. Про те, як йдуть справи на каналі, кому вигідне його можливе закриття і чим буде займатися творчий колектив після 1 квітня, в інтерв'ю «Крим.Реалії» розповіла генеральний директор ATR Ельзара Іслямова.

– Який нинішній стан справ на телеканалі?

– Досить драматичний, час наближається до 1 квітня, і у нас немає жодного документа, який дозволив би нам законно здійснювати мовлення в російському медіапросторі. Ситуація, на наш погляд, абсолютно абсурдна – здоровій логіці це не піддається, щоб просто ось так не допустити мовлення єдиного кримськотатарського телеканалу.

– Те ж саме стосується й інших ресурсів медіахолдингу, в який входить ATR, – дитячий канал Lale, радіостанції «Мейдан», «Лідер» та інтернет-портал «15 минут»?

– Абсолютно всіх. Усі ЗМІ не пройшли перереєстрацію, хоча документи подавати, починаючи з жовтня з минулого року.

– Днями вам втретє повернули документи з Роскомнагляду.

– Так. І ми зробимо ще одну спробу. Сьогодні (24 березня – ред.) ми в черговий раз передали документи в Роскомнагляд.

– Якщо до 1 квітня вам не вдасться отримати реєстрацію, які будуть дії телеканалу та інших ЗМІ медіахолдингу?

– Ми зобов’язані будемо відключитися, тому що у нас немає жодної правової підстави вести медіадіяльність. В іншому випадку ми будемо нести відповідальність, аж до кримінальної.

– А інтернет-видання «15 минут» зможе працювати?

– Зможе, але це буде неповноцінна робота, тому що ми втрачаємо право вести діяльність як ЗМІ.

– За законом вам доведеться чекати місяць відповіді з Роскомнагляду?

Ельзара Іслямова

Ельзара Іслямова

– Ви знаєте, у нас є чимало прикладів, коли абсолютно нові теле- чи радіокомпанії з двома-трьома людьми в штаті реєструються в Криму як господарчі суб'єкти наприкінці грудня 2014 року, в січні подають документи в Роскомнагляд, протягом п'яти днів отримують свідоцтво про реєстрацію ЗМІ і ліцензію на мовлення. У нашому випадку минає місяць, у нас знаходять формальну помилку, ми її виправляємо, подаємо заново, чекаємо місяць, і нам знову повертають документи. Таких формальних причин може набратися на 100 років наперед. Чому не можна це вирішити упродовж місяця, коли розглядаються документи, ми не знаємо. Наші фахівці так і не змогли потрапити в Роскомнагляд, щоб знайти всі підводні камені оформлення документів. Може, ми щось недостатньо розуміємо?! Адже нам була обіцяна всіляка підтримка, зокрема, й в юридичному оформленні. Ми навіть залучили консалтингову компанію в Москві, яка багато років спеціалізується на реєстрації ЗМІ, але навіть вона нам не допомогла.

– Яка, на ваш погляд, фактична причина відмов?

Штучно нагнітається обстановка навколо телеканалу, що нібито ми якимось чином впливаємо на людей в плані формування крамольних політичних переконань, аж до того, що ми всі «вселяємо» якусь надію тощо

– Судячи з висловлювань у ЗМІ, є певні претензії до інформаційної політики телеканалу. Я б сказала, що штучно нагнітається обстановка навколо телеканалу, що нібито ми якимось чином впливаємо на людей в плані формування крамольних політичних переконань, аж до того, що ми всі «вселяємо» якусь надію тощо. Коли ми просимо надати факти, вказати на конкретні сюжети або матеріали, у відповідь – тиша, бо показати нічого. Ми, хоч і не зареєстровані, але працюємо в російському законодавчому полі, де все дуже чітко і жорстко прописано. Ми несемо відповідальність, аж до кримінальної, за будь-яку інформацію, яка може бути розцінена як екстремізм або сепаратизм. Наша інформаційна політика будується на тому, щоб повноцінно відобразити картину дня, розповісти про події, які відбуваються в Криму. Звичайно ж, ми відображаємо і соціально-економічні проблеми, з якими стикаються не лише кримські татари, але й усі жителі Криму. Звичайно, це навряд чи тішить владу, тому що вимагає від неї певного звіту про ефективність чи неефективність її роботи. Але в цьому і полягає вся суть діяльності ЗМІ, які є посередниками між державою і суспільством. Ось і все. Інших цілей, тим більше політичних, у нас немає. Ми просто працюємо для свого глядача, намагаючись дати йому актуальну й цікаву інформацію.

– У грудні минулого року ATR отримав від кримської «влади» премію «Журналіст року» за внесок у розвиток свободи слова. Тепер ця свобода слова через небажання влади вас реєструвати опинилася під загрозою закриття?

– Значить, десь «влада» нелогічна у своїх діях.

– Все-таки, на вашу думку, за всіма цими подіями стоїть кримська «влада», чи тут рівень вище?

Це єдиний засіб масової інформації, який розвиває і зберігає мову, культуру, історичне надбання, займається, за великим рахунком, просвітою. Але поки ми підтримки з боку влади не бачимо. Навпаки, ми отримали статус «ворожого» телеканалу

– Нам складно про це судити. У нас немає такої інформації. Звичайно, по-хорошому місцева влада має стати на захист ATR, підтримати єдиний у світі кримськотатарський телеканал, хоча б виходячи з його унікальності. Адже кримським татарам, за яких влада теж відповідає, такий телеканал потрібний. Це єдиний засіб масової інформації, який розвиває і зберігає мову, культуру, історичне надбання, займається, за великим рахунком, просвітою. Але поки ми підтримки з боку влади не бачимо. Навпаки, ми отримали статус «ворожого» телеканалу.

– Скільки співробітників працює в медіахолдингу?

– Нині трохи більше 200 осіб.

– І всі вони можуть залишитися без роботи після 1 квітня?

– Нам зараз складно говорити, що буде після 1 квітня. Ситуація патова, ми до останнього дня не віримо в те, що таке може трапитися. Сподіваємося, що реакція громадськості подіє певним чином, і «влада», як «федеральна», так і «місцева», прийде до здорового рішення. Як би там не було, всі наші співробітники 1 квітня прийдуть на роботу. Яка це буде робота, поки сказати складно. Але те, що ми збережемося як команда – це однозначно.

– Чи відчував телеканал фінансові труднощі за останні місяці?

– Ми вже говорили про це: фінансові труднощі в Криму є абсолютно у всіх, і ми вписані в такий же простір, як і будь-який інший господарчий суб'єкт. Тим не менш, ми намагаємося впоратися зі своїми проблемами.

– У середу, 25 березня, на ATR стартує телемарафон, присвячений проблемі можливого закриття телеканалу. Розкажіть про цю ідею?

Марафон телеканалу ATR, присвячений кримськотатарській мові, 21 лютого 2015 року

Марафон телеканалу ATR, присвячений кримськотатарській мові, 21 лютого 2015 року

– Ця ідея народилася у зв'язку з тим, що на телеканал надходить величезна кількість дзвінків, листів з думкою про те, що неприпустима зупинка мовлення телеканалу. До нас звертаються люди абсолютно різного віку, професій, соціального стану, які розуміють значущість телеканалу. Ми хочемо дати їм слово, хочемо з їньою допомогою донести не тільки до кримських татар (вони і так це добре знають), до суспільства в цілому, до «влади» значущість телеканалу, донести і те, якої втрати ми всі зазнаємо, якщо телеканал мовити не буде. Тому ми вирішили з середи, 25 березня, і до 31 березня проводити щоденні телемарафони під назвою «Не вбивайте ATR!» Кожен охочий зможе взяти участь в ефірі і висловити свою думку в зв'язку із ситуацією, що склалася.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG